Справа № 2117/1-231/11 .
19 грудня 2011 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої - судді Бойко М.Є.
при секретарі - Ярошенко І.В.,
за участю прокурора - Покрищенка П.В.,
потерпілої - ОСОБА_1,
захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, останній раз судимого 06.11.2009 року Генічеським районним судом Херсонської області за ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України до 9 років позбавлення волі,
за ч.3 ст. 101 КК України в редакції 1960 року, -
ОСОБА_3 07.07.2000 року, приблизно о 22-00 год., перебуваючи в кімнаті № 34 будинку № 51 по вул. Дзержинського в м. Нова Каховка Херсонської області у стані алкогольного сп»яніння, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки, умисно наніс ударами рук в голову ОСОБА_4 синці на обличчі, забиту рану на підборідді, забій головного мозку, крововиливи під оболонки та шлуночки, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок яких 13.07.2000 року сталася смерть потерпілого.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю не визнав. Пояснив, що на початку липня 2000 року його знайома ОСОБА_5, з якою він раніше мав інтимні стосунки, та ОСОБА_6, з яким вона з 1998 року перебувала в таких стосунках, попросили його один день наглянути за їх кімнатою в гуртожитку по вул. Дзержинського, 51 на час їх від»їзду до родичів, але повернулись лише через три дні. Ці дні він жив в цій кімнаті, а в день їх повернення - 07.07.2000 року вранці пішов з гуртожитку, та, повернувшись ввечері разом із своїми знайомими - чоловіком за прізвиськом «Лисий» та жінкою ОСОБА_5 або ОСОБА_7, з якими перед цим розпивав спиртні напої , не зміг потрапити до кімнати, оскільки двері в секцію були закриті. Він почав сильно стукати, кликати ОСОБА_5, а потім через балкон заліз в її кімнату. Там, побачивши ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на дивані разом, розлютився та почав з»ясовувати з ними стосунки чому так довго їх не було вдома - три дні замість одного - та чому йому не відчиняли, потім відкрив двері секції, впустив «Лисого» та ОСОБА_7 і вже на кухні знову почав сваритись з ОСОБА_5 та вдарив її кілька разів долонею по обличчю або по голові. Оскільки ОСОБА_6 спробував її захистити, він виштовхнув його руками в спину у коридор, а «Лисий» одним ударом розбив потерпілому ніс так, що пішла кров. Потім ОСОБА_6 приніс пляшку горілки і всі разом стали її розпивати в знак примирення, але через деякий час ОСОБА_6 пішов спати, а вони продовжили розпивати пляшку. Після він спав в сусідній кімнаті, а вранці, зайшовши до кімнати ОСОБА_5, побачив, що ОСОБА_6 лежить на підлозі та, вирішивши, що йому погано, наказав їй викликати «швидку допомогу», допоміг винести ОСОБА_6, а через кілька днів довідався, що той помер в лікарні. Вважає, що потерпілого вночі побила ОСОБА_5, оскільки й раніше були таки випадки. Він же жодних тілесних ушкоджень йому не заподіював, а на досудовому слідстві свою вину визнав внаслідок застосування недозволених заходів з боку працівників міліції, всі пояснення писав під диктовку слідчого.
В ході досудового слідства підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнавав повністю. Пояснював, що 07.07.2000 року, ввечері, під час сварки вдарив ОСОБА_5 в кімнаті № 34 по вул. Дзержинського в м. Нова Каховка двічі в обличчя, а коли ОСОБА_6 став її захищати, виштовхнув того в коридор секції і там наніс кілька ударів кулаком правої руки в обличчя аж доки у останнього не пішла носом кров. Після цього вони знову разом вживали спиртні напої, при цьому ОСОБА_6 пішов спати раніше, пославшись на головний біль, а вранці ОСОБА_5 не змогла його розбудити і вони викликали «швидку». Через кілька днів ОСОБА_5 при зустрічі повідомила йому, що ОСОБА_6 у лікарні помер. Злякавшись, що його стануть шукати він поїхав з міста до с. Партизани Генічеського району, де переховувався від міліції.
Крім вищезазначених пояснень, вина підсудного підтверджується наступними доказами, перевіреними в ході судового слідства.
Потерпіла ОСОБА_8 в ході судового слідства пояснила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. З 1998 року чоловік став зловживати спиртними напоями, невдовзі познайомився з ОСОБА_5 та періодично проживав у неї в кімнаті гуртожитку. На початку липня 2000 року він черговий раз пішов з дому, а 07.07.2000 року їй зателефонували з лікарні та повідомили, що чоловіка доставлено в реанімацію з тілесними ушкодженнями, а мати ОСОБА_9 розповіла потім, що забрали його з кімнати, в якій мешкає ОСОБА_5. 13.07.2000 року він помер. Знайомі з гуртожитку по вул. Дзержинського, 51 розповіли їй, що тілесні ушкодження чоловіку заподіяв підсудний.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_6, з яким вона підтримувала інтимні стосунки з 1999 року, періодично, у тому числі і влітку 2000 року, проживав в її кімнаті. До знайомства з ним вона мала близькі стосунки з ОСОБА_3 07.07.2000 року, приблизно о 22-00 год., вона з ОСОБА_6 вже відпочивали та почули стук в двері секції, а потім по голосу, що вимагав відкрити, впізнали ОСОБА_3 Оскільки він висловлював погрози на її адресу, двері відчиняти не стали, оскільки боялись скандалу та ревнощів, але, приблизно через 10 хвилин, він вліз через балкон сусідньої секції у відкрите вікно кімнати, підняв її з дивану та почав бити кулаками по голові, ногою в живіт та питати, чому не відкривала. ОСОБА_6 почав заступатися за неї, але ОСОБА_3 виштовхнув його в коридор. Піднявшись з підлоги, вона бачила, як підсудний бив ОСОБА_6 кулаками по обличчю та голові, від чого в останнього пішла кров з носа. Після цього бійка припинилась, вона допомогла ОСОБА_6 умитись і разом з ОСОБА_3 вони почали пити горілку, але вже скоро ОСОБА_6 пішов спати, посилаючись на головний біль. Крім неї, підсудного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 в секції нікого на той час не було, можливо, ОСОБА_3 і прийшов з якоюсь дівчиною , але при бійці та точно не була присутня і нічого не бачила та й не могла бачити взагалі, оскільки підсудний відчиняв вхідні двері вже після того, як все скінчилося. Прокинувшись вранці, вона побачила, що ОСОБА_6 лежить на підлозі та якось дивно дихає, стала будити, але він не прокидався. Тоді вона покликала ОСОБА_3, і разом вони викликали машину швидкої допомоги. Також її чоловік - ОСОБА_10, який щойно прийшов з роботи, теж бачив ОСОБА_4, що лежав на підлозі та не дихав. Через кілька днів ОСОБА_4 в лікарні помер і при зустрічі вона розповіла про це ОСОБА_11 Крім того, свідок зазначила, що при відтворенні обстановки та обставин події вона детально розповіла про все, що відбувалося того вечора, а також показала, яким чином та в які частини тіла підсудний наносив удари потерпілому.
Свідок ОСОБА_10, будучи допитаним у якості свідка, суду пояснив, що дійсно бачив, коли повернувся з роботи, ОСОБА_4 у стані майже без жодних ознак життя, а на його питання про те, що сталося, дружина - ОСОБА_5 розповіла, що побив останнього ОСОБА_3 Він не захотів ні в чому розбиратись та втручатись і пішов з дому, повернувся лише через два дні та від дружини довідався, що ОСОБА_4 у лікарні, а ще через пару днів вона сказала, що він помер.
Пояснення вищеказаних свідків суд вважає правдивими та достовірними, оскільки вони є послідовними як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, узгоджуються між собою у найдрібніших деталях, а також з іншими доказами по справі, доводи ж підсудного про те, що ці особи внаслідок неприязних з ним стосунків обмовили його, жодним доказом по справі, крім власних його пояснень про це, нічим підтверджуються, а тому суд розцінює їх як намагання ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
В ході проведення очної ставки на досудовому слідстві 05.10.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 повністю підтримали всі свої показання, аналогічні вищенаведеним. (а.с. 63-64).
Під час відтворення обстановки та обставин події від 06.10.2010 року за її участю ОСОБА_5 детально та докладно розповіла всі обставини скоєння ОСОБА_3 злочину, а також вказала на механізм, локалізацію та кількість заподіяння останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_4В.( а.с. 65)
У відповідності із протоколом очної ставки від 31.03.2011 року ОСОБА_5 надала пояснення стосовно обставин заподіяння підсудним тілесних ушкоджень потерпілому, аналогічні її показанням в судовому засіданні, а ОСОБА_3 при цьому їх підтвердив та розбіжностей не мав (а.с. 124-125).
Згідно з висновками судово -медичної експертизи ОСОБА_4 завдано тілесні ушкодження у виді синців на обличчі, забитої рани на підборідді, забою головного мозку, крововиливи під його оболонки та в шлуночки і спричинені внаслідок цього тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння та такими, від яких настала смерть потерпілого .
З висновків додаткових судово-медичних експертиз № 19/16/290 від 13.10.2010 року та №2 290 від 04.04.2011 року вищевказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні ОСОБА_4 способом, на який вказали ОСОБА_5, а також ОСОБА_3 під час проведення їх допитів та відтворень обстановки та обставин події (а.с. а.с. 114, 117)
У ході проведення слідчих дій за участю ОСОБА_3, зокрема, відтворення обстановки та обставин подій, пов'язаних із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, від яких настала смерть останнього, обвинувачений повідомив і відтворив на місці такі обставини, які не були відомі і не могли бути відомі будь кому, крім нього, що зафіксовано у відповідному протоколі та на фотознімках ( а.с. а.с. 118-123). Ця слідча дія органами досудового слідства проведена з дотриманням процесуального закону, без порушення права ОСОБА_3 на захист, за участю його адвоката.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були при цьому присутні у якості понятих, підтвердили, що ОСОБА_3 під час проведення відтворення обстановки та обставин події, вільно орієнтуючись на місці, добровільно, впевнено та послідовно, з деталями, без будь-якого примусу розповів та відтворив обставини скоєння ним злочину.
Також, дані висновків всіх вже зазначених вище судово-медичних експертиз об'єктивно узгоджуються з даними, отриманими в ході відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_5 .В. та ОСОБА_3, а також з даними, наведеними у явці з повинною ОСОБА_3, його показаннями під час досудового слідства, а тому його доводи щодо відсутності у справі достовірних доказів винності , не відповідають дійсності.
Зважаючи на всі вищенаведені обставини у їх сукупності, суд бере до уваги первісні показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві, дані ним під час допиту у якості обвинуваченого ( а.с. а.с. 81-82) та саме їх покладає в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_3 добровільно повідомив слідчому про обставини вчинення ним злочину, про які не було раніше відомо в правоохоронних органах і обставини якого були відомі тільки йому. Доводи підсудного про застосування до нього незаконних методів ведення слідства спростовуються постановою старшого слідчого прокуратури м. Нова Каховка від 14.10.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України . На даний час вказана постанова набрала чинності, ніким не змінена та не скасована. З відповіді Херсонської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 28.10.011 року вбачається, що за наслідками проведеної перевірки у відношенні працівників ВК-90 УДПтСУ прийнято аналогічне рішення.
Слід також зазначити, що на стадії досудового слідства ОСОБА_3 жодних клопотань, заяв, скарг, про те, що свої, в тому числі і первісні, показання він давав під погрозами та шантажем з боку працівників органів дізнання та досудового слідства не заявляв. Про це він вперше пояснив лише в судовому засіданні. Зокрема, при виконанні вимог ст.ст.218-220 КПК України в протоколі від 07.04.2011 року (а.с. 147) він особисто зазначив, що у справі «заяв не маю».
Доводи підсудного про те, що нібито разом з ним до гуртожитку 07.07.2000 року пришли знайомі - ОСОБА_7 та «Лисий», які бачили сварку, а потім бійку та можуть підтвердити, що він не бив ОСОБА_4 судом до уваги не приймаються та розцінюються як бажання підсудного уникнути покарання за скоєний злочин, оскільки вони спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_5 яка і на досудовому слідстві і в судовому засіданні послідовно стверджувала, що, крім неї, ніхто сварку та бійку між потерпілим та підсудним 07.07.2000 року не бачив, підстави не вірити її показанням чи вважати, що вона обмовила останнього судом не встановлені.
Крім того, сам підсудний жодного разу не згадав про названих ним суду осіб під час надання показів в ході досудового слідства, не міг згадати їх імена та адреси, що ставить під сумнів правдивість його пояснень в судовому засіданні. Якби ці обставини дійсно мали місце, то він одразу ж повинен був би вказати на них, а працівники міліції могли б в цей же день перевірити їх достовірність, допитати свідків, на яких він вказав . Отже, на думку суду, підсудний висунув цю версію з метою захисту, розраховуючи, що суд не зможе в повному обсязі її перевірити та спростувати.
З огляду на сукупність вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, оскільки його вина підтверджується наявністю достатніх, об'єктивних та допустимих доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.3 ст.101 КК України в редакції 1960 року, оскільки він заподіяв ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїв злочин у стані алкогольного сп»яніння, вину свою повністю не визнав, у скоєному не розкаявся, характеризується негативно, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 1984 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади в результаті змішаного вживання психоактивних речовин з синдромом залежності, його відношення до скоєного та, з урахуванням наведеного, вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки приходить до висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -
. ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.101 ч.3 КК України в редакції 1960 року, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років .
В силу ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком Геничеського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2009 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
В строк остаточного покарання зарахувати покарання, частково відбуте ОСОБА_3 за вироком Геничеського районного суду Херсонської області від 06.11.2009 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_3 утримання під вартою - залишити без змін , а строк відбуття покарання рахувати з 17.01.2007 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області (ОКПО 25574185 УДК по Херсонській області МФО 852010, р/р 31257272210103) вартість проведеної по справі судово-медичної експертизи у розмірі 98,96 грн.(а.с.111).
Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Новокаховський міський суд до апеляційного суду Херсонської області, а засудженим ОСОБА_3, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
СУДДЯ М.Є. БОЙКО