Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 23 червня 2006 року касаційну скаргу дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2005 року та апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю “Олві-центр» - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 березня 2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), в результаті якої належному позивачу автомобільному транспорту було заподіяно шкоду.
Вважаючи, що шкоду заподіяно з вини відповідача, оскільки ДТП сталося через пошкодження дороги, позивач просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 9 122 грн. 56 коп. та на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2005 року позов задоволено частково: стягнуто з дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 9 122 грн. 56 коп. та на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000 грн. до 1 000 грн., у решті рішення залишено без змін.
У обгрунтування касаційної скарги дочірнє підприємство “Кіровоградський облавтодор» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, незастсоування норм матеріального права, які підлягають застосуванню, неповне дослідження усіх обставин в справі і невідповідність висновків судів обставинам справи та ставить питання про скасування зазначених судових рішень.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов'язки, встановлені п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, і причиною ДТП є незадовільне утримання дороги та невстановлення відповідних дорожніх і сигнальних знаків.
Змінюючи зазначене рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції врахував обсяг і характер моральних страждань позивача і розмір стягнень з урахуванням обставин справи та принципу розумності.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю “Олві-центр» - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2005 року та апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.