Справа № 2-2064/11
Іменем України
14 грудня 2011 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі :
головуючого -судді Ганкіної І.А.,
при секретарі Морозовському А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради Вінницького району та області, Третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Стадницької сільської ради Вінницького району та області, Третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю , мотивуючи свої вимоги тим, що вона ОСОБА_1 народилась в 1944 року в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області. З 1959 року по день виходу на пенсію вона працювала на цегельному заводі в с. Стадниця Вінницького району та області. В 1967 року їй надано житло -частину будинку, 1959 року забудови , який розташований біля цегельного заводу за адресою с. Стадниця вул. Шевченка, 47 Вінницького району та області , а з 10.01.1976 року була прописана до даного помешкання та проживає і нині, постійно сплачує за комунальні послуги , однак при цьому будь -яких правовстановлюючих документів на частину будинку та належних до нього господарських будівель не отримувала .
Крім того, як вказує позивачка в своїй заяві, що правовстановлюючі документи на даний будинок взагалі відсутні, а сам будинок на балансі цегельного заводу та у власності кооперативних організацій м. Вінниці та Вінницької області не значиться . Лише 14.05.2008 року КП ВООБТІ вперше виготовлено технічний паспорт на будинок № 47 по вул. Шевченка в с. Стадниця Вінницького району та області. Згідно відомостей Стадницької сільської ради даний будинок розташований на земельній ділянці, яка належить Стадницькій територіальній громаді в межах населеного пункту.
Однак, як зазначає позивачка ОСОБА_3 в своїй заяві, що отримати свідоцтво про право власності на будинковолодіння за № 47 по вул. Шевченка в с. Стадниця Вінницького району та області вона не має можливості , так як даний будинок на балансі Стадницької сільської ради не значиться, також передати в приватну власність частину земельної ділянки на якій розташований будинок їй відмовляють, оскільки вона, ОСОБА_3 не є власником об»єкта нерухомого майна .
В зв»язку з вищевикладеними обставинами, позивач змушена була звернутися до суду з позовною заявою за захистом свого права власності , так як в будинку проживає з 1967 року , тобто більше 10 років , тому вважає ,що її право на будинок ґрунтується на давності володіння ним.
В судовому засіданні від сторін поступили заяви , якими просять позов слухати в їх відсутність. Позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задоволити , відповідачі по справі , а це представник Стадницької сільської ради; представник третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_4 -ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечували.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню .
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини .
Відповідно до виписки з домової книги № 2 Стадницької сільської ради Вінницького району та області та копії з паспорту громадянина України, з 10.04.1976 року та по даний час прописана до будинку за № 46 по вул. Шевченка в с. Стадниця Вінницького району та області ОСОБА_1, крім неї, з 1963 року також прописаний і її син ОСОБА_6 ( а.с. 4, 9 ). Постійно сплачує комунальні послуги , в тому числі за електроенергію , відповідно до абонентської книжки , серії ЕМ № 730617 ( а.с. 10 ) .
Згідно довідок, виданих виконкомом Стадницької сільської ради Вінницького району , будинок № 47 по вул. Шевченка в с.Стадниця Вінницького району та області розташований на земельній ділянці, яка належить Стадницькій територіальній громаді ( форма власності комунальна) в межах населеного пункту, який під забороною та арештом не перебуває ( а.с. 15- 16 ) .
Вінницька обласна спілка споживчих товариств вказує на те, що два житлових будинки 1956 та 1959 року будівництва з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в с. Стадниця по вул. Шевченка, 47 Вінницького району та області на балансах та у власності кооперативних організацій м. Вінниці та Вінницької області не рахуються ( а.с. 12.) .
Згідно відповіді , даної на запит Стадницької сільської ради від 13.10.2009 року , приватне підприємство компанія «Володимирський масив»вбачається , що ними було набуто на проведених прилюдних торгах у власність майно нежитлових будівель сезонного цегельного заводу , 1953 року забудови, загальною площею 3384, 9 кв.м та незавершеного будівництвом нового цегельного заводу, який знаходиться на території Стадницької сільської ради . А два житлових будинки , які розташовані на суміжній території цегельного заводу за адресою с. Стадниця вул. Шевченка, 47 Вінницького району та області за підприємством не рахуються (а.с. 14 ) .
14.05.2008 року КП ВООБТІ вперше було виготовлено технічний паспорт на будинок № 47 по вул. Шевченка в с. Стадниця Вінницького району та області на ім»я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 5-7).
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач з 1967 року по теперішній час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та області, тобто більше десяти років відкрито , безперервно володіє частиною житлового будинку з господарськими будівлями № 47 по вул. Шевченка в с. Стадниця Вінницького району та області
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі. Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
При цьому п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом..
На підставі ч.4 ст.344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За даних обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено право власності на будинковолодіння за набувальною давністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.344, ст.ст. ст.ст.10, 11, 15, 59, 60, 203, 209, 213, 214, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на приміщення веранди 1-1 площею 10,5 кв.м., кухні 1-2 площею 10,3 кв.м., кімнати 1-3 площею 19,1 кв.м., кімнати 1-4 площею 19,3 кв.м. в будинку «А»по вулиці Шевченка №47 в селі Стадниця Вінницького району Вінницької області та належними до нього господарськими спорудами - гаражем «Г», сараєм «Д», погребом «п/Д», сараєм «Е», погребом «п/Е»та криницею №1.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: