< Список >
Іменем України
14 грудня 2011 року Справа № 5002-11/703-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Воронцової Н.В.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача: не з'явився, приватне підприємство "Бєль";
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.01.11, закрите акціонерне товариство "Октябрьський вино-коньячний завод";
третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 482 від 31.12.10, Фонд державного майна України;
третьої особи: не з'явився, Міністерство аграрної політики та продовольства України;
розглянувши апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 02 березня 2011 року у справі № 5002-11/703-2011
за позовом приватного підприємства "Бєль" (вул. Університетська, 96,Донецьк,83114)
до закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод" (вул. Амурська, буд.35-А,Амурське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97055)
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
Міністерство аграрної політики та продовольства України
про визнання договору дійсним, визнання права власності
Приватне підприємство «Бэль»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до закритого акціонерного товариства «Октябрський вино-коньячний завод», в якому просило:
- визнати дійсним договор купівлі-продажу від 25.12.2010 року укладений між приватним підприємством «Бэль» та закритим акціонерним товариством «Октябрський вино-коньячний завод»на придбання капітальних будівель (споруд);
- визнати за приватним підприємством «Бэль», право власності на нерухоме майно - будівлі і споруди за адресою: с.Амурське Красногвардейського району, вул. Амурська, 35, АР Крим, які складаються з літер: А, Б, б, В, Г, Д, д, Е, Е-1, Ж, Ж-1, Ж-2, З, И, К, К-1, К-2, К-3, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Ф-1, Ф-2, Ф-3, Ф-4, Ф-5, Ф-6, Ф-7, Ф-8, Ф-9, X, Х-1, Ц, Ч, Ш, Ш-1, Ш-2, і огорожі, загальною площею 14018,4 кв.м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що закрите акціонерне товариство "Октябрьський вино-коньячний завод" ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року, укладеного між приватним підприємством "Бєль" та закритим акціонерним товариством "Октябрьський вино-коньячний завод", предметом якого є нерухоме майно - будівлі і споруди, розташовані за адресою: с. Амурське Красногвардейського району, вул. Амурська, 35, АР Крим, у зв'язку з чим, він просив суд, відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ним право власності на нерухоме майно, що є предметом даного договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С..) від 02 березня 2011 року у справі №5002-11/703-2011 позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 25.12.2010 року укладений між приватним підприємством “Бэль”, (83114, м. Донецьк, вул.Університетська, д.96, код ЄДРПОУ 24067799) та закритим акціонерним товариством “Октябрський вино-коньячний завод”, (97060, Красногвардейський р-н, с.Амурське, вул.Амурська, 35, ЄДРПОУ 319831801176), на покупку капітальних будівель (споруд).
Визнано за приватним підприємством “Бэль”, (83114, м. Донецьк, вул.Університетська, д.96, код ЄДРПОУ 24067799), право власності на нерухоме майно - будови і споруди, які розташовані за адресою: с.Амурське Красногвардейського району, вул. Амурська, 35, АР Крим, які складаються з літер: А, Б, б В, Г, Д, д, Е, Е-1, Ж, Ж-1, Ж-2, З, И, К, К-1, К-2, К-3, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Ф-1, Ф-2, Ф-3, Ф-4, Ф-5, Ф-6, Ф-7, Ф-8, Ф-9, X, Х-1, Ц, Ч, Ш, Ш-1, Ш-2, і огорож, загальною площею 14018,4 кв.м.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку щодо достатності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 220 Цивільного кодексу України, визнання спірної угоди дійсною, цілковитої обґрунтованості позовних вимог про визнання права власності на об'єкти, які є предметом за спірним договором. Зокрема судом першої інстанції було визначено, що приватне підприємство «Бэль», та закрите акціонерне товариство «Октябрський вино-коньячний завод», укладаючи договір купівлі-продажу від 25.12.2010 р. досягли згоди щодо всіх істотних умов, а саме предмету договору, ціни майна та порядку і строків розрахунків, строків та умов передачі майна, а тому виходячи з цього, вказаний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства, волевиявленню сторін і спрямований на досягнення конкретних комерційних результатів. Однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, що згідно до статті 220 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору дійсним в судовому порядку. Щодо визнання права власності на придбане майно за договором, суд першої інстанції з посиланням на статті 386, 392 Цивільного кодексу України зазначив, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності, а тому власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою. Таким чином вимоги позивача про визнання права власності на вищевказане нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стверджуючи, що порушуються інтереси держави, оскільки спірне нерухоме майно є державним майном, власником якого є держава в особі Фонду державного майна України, яке безпідставно перейшло до позивача за договором купівлі-продажу, заступник Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою. Також прокурор звертає увагу суду апеляційної інстанції на помилкове посилання суду першої інстанції при прийнятті рішення на статтю 220 ЦК України, оскільки вона передбачає визнання дійсним лише того договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, проте, як спірний договір, відповідно до статей 210 та 640 ЦК України, підлягає як нотаріальному посвідченню так і державній реєстрації, а тому заступник Генерального прокурора України просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, а також просить залучити до участі у справі Фонд державного майна України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року, відновлено заступнику Генерального прокурора України строк на подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-11/703-2011.
Разом з тим, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2011 року, залучено Фонд державного майна України до участі у справі, в якості третьої особи та прийнято апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду.
21 листопада на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшла заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову, шляхом заборони приватному підприємству "Бєль", закритому акціонерному товариству "Октябрський вино-коньячний завод" та будь яким іншим особам вчиняти дії направлені на відчуження будь-яким способом нерухомого майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Октябрський виноробний завод", в тому числі будівель загальною площею 14018 кв.м., розташованих за адресою: с. Амурське, Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, вул. Амурська, 35.
В обґрунтування вказаної заяви Фонд державного майна України звертає увагу на те, що на даний час зазначене державне майно перебуває у власності приватного підприємства "Бєль" на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-11/703-2011, а отже може бути відчужене останнім в будь-який час на користь інших осіб, що в подальшому може ускладнити відновленню порушених майнових прав та інтересів Держави в особі Фонду державного майна України у разі скасування Севастопольським апеляційним господарським судом вказаного рішення суду першої інстанції, тобто ускладнить виконання постанови Севастопольського апеляційниого господарського суду у даній справі. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2011 року заяву Фонду державного майна України про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, заборонено приватному підприємству "Бєль", закритому акціонерному товариству "Октябрський вино-коньячний завод" та іншим особам вчиняти дії направлені на відчуження будь-яким способом нерухомого майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Октябрський виноробний завод", в тому числі будівель загальною площею 14018 кв.м., розташованих за адресою: с. Амурське, Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, вул. Амурська, 35.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2011 року, до участі у справі залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відкладений розгляд справи на 14 грудня 2011 року.
В судовому засіданні, яке було призначене на 14 грудня 2011 року, прокурор та представник Фонду державного майна України підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції, представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції. Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
25 грудня 2010 року, між закритим акціонерним товариством «Октябрський вино-коньячний завод»(Продавець) та приватним підприємством «Бэль»(Покупець), був укладений договір купівлі-продажу капітальних будівель (споруд) (том 1 арк. с. 6-9).
Відповідно до умов укладеного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві капітальні будівлі (споруди) загальною площею 14018,4 м.кв, які знаходиться за адресою: АР Крим, Красногвардійський район», село Амурське, будинок №35 (надалі іменується "об'єкт"), а Покупець зобов'язується прийняти зазначений об'єкт і сплатити Продавцеві договірну ціну за нього, (п.1.1 договору).
Згідно з пунктом 1.2 договору основні характеристики об'єкта наводяться в технічному паспорті, який виданий КРП БРТІ м.Джанкоя і є Додатком N 1 до цього Договору. Згідно з технічного паспорту об'єкт продажу складається з літер: А, Б, б, В, Г, Д, д, Е, Е-1, Ж, Ж-1, Ж-2, З, И, К, К-1, К-2, К-3, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Ф-1, Ф-2, Ф-3, Ф-4, Ф-5, Ф-6, Ф-7, Ф-8, Ф-9, X, Х-1, Ц, Ч, Ш, Ш-1, Ш-2, та огорожі.
Відповідно до пункту 1.3 договору, поняття "об'єкт" у цьому Договорі охоплює також будь-які інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та іншу інфраструктуру, що забезпечує можливість використання об'єкту за призначенням.
Пунктом 1.8 договору встановлено, що договірна ціна об'єкта становить 3 678418,46 грн.
Згідно умов договору купівлі-продажу продавець, зобов'язаний передати об'єкт нерухомості покупцеві протягом 3 робочих днів після підписання договору, про що був складений акт прийому-передачі об'єкту нерухомості від 26.12.2010 року, який скріплений підписами та печатками сторін.
Згідно пункту 3.1. договору купівлі-продажу, за умовами розрахунку між сторонами Покупець повинен сплатити Продавцеві 3 678 418,46 гривень - договірну вартість будівель і споруд.
Відповідно до пункту 3.2 договору сторони домовились на підставі ст.601 ЦК України про залік взаємних грошових вимог зарахуванням боргу обох сторін, в зв'язку із укладанням договору про відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.2010 р.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що Покупець зобов'язується протягом трьох днів зменшити заборгованість Продавця, на суму вартості об'єкту продажу (пункт 1.9 цього договору), тобто на суму 3 678 418,46 грн.
На виконання пунктів 3.2, 3.3 договору був підписаний акт звірки розрахунків від 26.12.2010 р., відповідно до якого, заборгованість відповідача перед позивачем зменшилася до 4 000 000,00 гривень.
Відповідно до пункту 6.1. договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний сприяти покупцеві в оформленні прав власності покупця на об'єкт нерухомості.
На неодноразове звернення позивача до відповідача із вимогою нотаріального посвідчення цього договору, для його подальшої державної реєстрації, закрите акціонерне товариство "Октябрьський вино-коньячний завод" ухилялося від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А за умовами статті 101 господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.
Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).
Проте, за своєю правовою природою описаний вище договір є договором купівлі-продажу нерухомого майна, а відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З цього вбачається, обов'язковість наявності двох елементів при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нотаріального посвідчення та державній реєстрації відповідного договору.
Крім того, частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість застосування положень статті 220 Цивільного кодексу України та визнання спірного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості дійсним, оскільки останній підлягає державній реєстрації і є вчиненим з моменту її проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20 травня 2008 року у справі №2-3/4423-2007 та від 18 квітня 2011 року у справі №2-17/604-2009.
А відповідно до умов статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Стосовно висновків суду першої інстанції, щодо наявності підстав для визнання права власності у позивача на об'єкт нерухомості за вищевказаним договором, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Так з матеріалів справи вбачається, що підставою для визнання судом першої інстанції за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, був договір купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року, а тому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, придбаного в результаті укладення договору купівлі-продажу є похідними від позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року.
Отже, враховуючи той факт, що заявлені у даній справі позовні вимоги зв'язані між собою підставою та поданими доказами, визнання судом першої інстанції достатніми правові підстави для задоволення основної позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу 25 грудня 2010 року, спричинило і неправомірність задоволення похідних позовних вимог.
Так, відмовляючи у задоволенні основної позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу 25 грудня 2010 року, суд апеляційної інстанції також відмовляє і у задоволенні похідної вимоги щодо визнання права власності на нерухомий об'єкт.
Крім всього викладеного, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують право власності закритого акціонерного товариства «Октябрський вино-коньячний завод»на об'єкт нерухомості за договором купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року.
Що стосується наявних в матеріалах справи балансової довідки та копії Інвентарної справи, судова колегія зазначає, що вказані документи не є відповідно до вимог діючого законодавства правовстановчими.
Окрім цього, згідно частині 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, надані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог не засвідчені, а тому не можуть вважатися належними доказами у справі.
При цьому необхідно відмітити, що суд не є нотаріусом, та не повинен засвідчувати за сторону її докази, які згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України повинна засвідчувати сама сторона.
Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Цивільного кодексу України, пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов'язків, а тому в задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року укладеного між приватним підприємством «Бэль» та закритим акціонерним товариством «Октябрський вино-коньячний завод»на покупку капітальних будівель (споруд) та визнання за приватним підприємством «Бэль», право власності на нерухоме майно - будови і споруди за адресою: с. Амурське Красногвардейського району, вул. Амурська, 35, АР Крим, і огорожу, загальною площею 14018,4 кв.м., слід відмовити.
Згідно пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року N02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Судова колегія дійшла висновку, що оскільки відпали підстави для вжиття заходів до забезпечення позову у зв'язку з набранням чинності рішення господарського суду, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати вжиті заходи до забезпечення позову (Ухвала суду від 23 листопада 2011 року).
Керуючись статтями 68, 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України суд.
Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 березня 2011 року у справі № 5002-11/703-2011 скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі №5002-11/703-2011.
Головуючий суддя < Підпис > О.І. Проценко
Судді < Підпис > Н.В. Воронцова
< Підпис > Т.П. Фенько
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Бєль" (вул. Університетська, 96,Донецьк,83114)
2.Закрите акціонерне товариство "Октябрьський вино-коньячний завод" (вул. Амурська, буд.35-А,Амурське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97055), (м.Сімферополь,вул.Луначарского,буд.3,оф.1,95011)
3. Фонд державного майна України (м.Київ, вул.Кутузова,18/9,01601), (м.Київ,133,01133, вул.Кутузова,18/9,)
4.Генеральна прокуратура України (м.Київ,вул.Різницька 13/15,01011)
5. прокуратура міста Севастополя (м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011)
6.Міністерство аграрної політики та продовольства України (м. Київ, вул. Хрещатик, 24, 01001)
7.Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Міністерства Юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Чкалова, 8, Красногвардійське, 97000)
8.Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Джанкоя" (96100, Автономна Республіка Крим, місто Джанкой, вул.. Калініна, будинок 29Б)
9."Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Красноперекопська" (АРК, м.Красноперекопськ вул. Менделєєва, буд. 30, 96000)