< Список >
Іменем України
13 грудня 2011 року Справа № 5002-15/1987-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, довіреність № 329-Д від 22.04.11, публічне акціонерне товариство "Крименерго";
відповідача ОСОБА_2, довіреність № 0112-01/0779 від 17.03.11, управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації;
відповідача не з'явився; Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;
третьої особи не з'явився; Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 18 серпня 2011 року у справі № 5002-15/1987-2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95034)
до управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14, Бахчисарай, 98400)
Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим (вул. О. Невського, 4, Сімферополь, 95000)
третя особа Головне управління Державного казначейства України у Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, 95015; вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, 95000)
про стягнення 58787,12 грн.
Публічне акціонерне товариство «Крименерго»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації та Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, в якому просило стягнути з управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації 58 787, 12 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 у справі № 5002-15/1987-2011 позов задоволено.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» 58787,12 грн. заборгованості.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що в матеріалах справи та у позивача немає доказів надання звітів за формою „2-пільга” про надані послуги для подальшого підписання актів звірок взаєморозрахунків. Зазначена форма повинна бути подана, узгоджена та зарахована до Реєстру для подальшого фінансування за рахунок коштів держбюджету.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Судова колегія вважає можливим клопотання зазначене Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим задовольнити.
Також, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим надало письмові пояснення, в яких підтримало вимоги апеляційної скарги.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача - Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим та третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
04.01.08 між відкритим акціонерним товариством «Крименерго»(підприємство) та управлінням праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (управління) був укладений договір №11-31/4 про надання пільг, житлових субсидій населенню відповідно до чинного законодавства України та компенсацію витрат підприємству, що надає комунальні послуги за електроенергію в Бахчисарайському районі (т.1,а.с.17).
Відповідно до пункту 1.2 договору витрати, пов'язані з наданням пільг, житлових субсидій населенню відшкодовуються підприємству з державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002. Фінансування підприємства проводиться в межах виділених планових асигнувань по мірі надходження грошових коштів на розрахункові рахунки управління.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору позивач зобов'язався надавати послуги населенню, розраховувати суму пільги у межах санітарних норм згідно чинного законодавства та нести відповідальність за правильність розрахунків.
Також, згідно договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати до управління звіт за формою „2-пільга” відповідно до Постанови КМУ №117 від 29.01.03 та щомісячно до 1 числа направляти управлінню розрахунки та відомості „2-пільга” про надані послуги для подальшого підписання актів звіряння (пункти 2.14, 2.1.6 договору).
Аналогічні договори були укладені сторонами на 2009-2011 роки (договір № 01-31/2 від 01.01.09 (т.1,а.с.16); договір № 01-31/1 від 11.01.10 (т.1,а.с.15); договір № 01-31/06 від 24.01.11 (т.1,а.с.14).
Позивачем у 2011 році на адресу відповідача надсилалися акти звіряння взаєморозрахунків за пільговій категорії пенсіонери МВС за віком:
- акт від 16.03.11 за 2008 рік станом на 01.01.09 з сумою компенсації 6 490, 79 грн. (т.1,а.с.19);
- акт від 16.03.11 за 2009 рік станом на 01.01.10 з сумою компенсації 23 848, 73 грн., в т.ч. сальдо 6 490, 79 грн. на 01.01.09 (т.1,а.с.20);
- акт від 16.03.11 за 2010 рік станом на 01.01.11 з сумою компенсації 47 721, 86 грн., в т.ч. сальдо 23 848, 73 грн. на 01.01.10 (т.1,а.с.21);
- акт від 04.04.11 за 2011 рік станом на 01.04.11 з сумою компенсації 56 128, 86 грн., в т.ч. сальдо 47 721, 86 грн. на 01.01.11 (т.1,а.с.22);
- акт від 04.05.11 за 2011 рік станом на 01.05.11 з сумою компенсації 58 787, 12 грн., в т.ч. сальдо 56 128, 86 грн. на 01.04.11 (т.1,а.с.23).
Зазначені акти були повернуті публічному акціонерному товариству "Крименерго" без підписання (лист №0112-02/1303 від 28.04.11) з посиланням на те, що вони не відповідають договірним зобов'язанням, а саме пункту 2.1.1 договору (т.1,а.с.24).
Також, з листів № 0112-12/4535 від 24.12.09 та №0112-02/1303 від 28.04.11 вбачається, що відповідач наполягав на тому, що пільги пенсіонерам МВС повинні надаватися згідно з нормами, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.96 (т.1,а.с.25,26).
Непроведення відшкодування витрат з надання пільг за період з листопада 2008 року по травень 2011 року стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Крименерго" з позовом про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації 58 787, 12 грн. заборгованості.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.08 між сторонами був укладений договір №11-31/4 про надання пільг, житлових субсидій населенню відповідно до чинного законодавства України та компенсацію витрат підприємству, що надає комунальні послуги за електроенергію в Бахчисарайському районі (т.1,а.с.17).
Аналогічні договори були укладені сторонами на 2009-2011 роки (договір № 01-31/2 від 01.01.09 (т.1,а.с.16); договір № 01-31/1 від 11.01.10 (т.1,а.с.15); договір № 01-31/06 від 24.01.11 (т.1,а.с.14).
Ці договори не підпадають під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але вони не суперечать актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договори породжують цивільні права та обов'язки між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (статті 628, 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1.2 договорів витрати, пов'язані з наданням пільг, житлових субсидій населенню відшкодовуються підприємству (позивачу) з державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 (2009, 2010, 2011) рік», Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002. Фінансування підприємства проводиться в межах виділених планових асигнувань по мірі надходження грошових коштів на розрахункові рахунки управління.
Згідно з пунктом 2.1.1 договорів позивач зобов'язався надавати послуги населенню, розраховувати суму пільги у межах санітарних норм згідно чинного законодавства та нести відповідальність за правильність розрахунків.
Також, згідно договорів позивач взяв на себе зобов'язання надавати до управління звіт за формою „2-пільга” відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03 та щомісячно до 3 (1) числа направляти відповідачу розрахунки та відомості „2-пільга” про надані послуги для подальшого підписання актів звіряння (пункти 2.14, 2.1.7(2.1.6) договорів).
З наведених пунктів вбачається, що витрати відшкодовуються позивачу з державного бюджету, підставою для такого відшкодування є відповідні нормативні акти та необхідною умовою для отримання компенсації є направлення відповідачу розрахунків та відомості „2-пільга” про надані послуги.
Наведений висновок узгоджується з наступним.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” № 256 від 04.03.02 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно з пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Відповідно до пункту 11 Положення повноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Отже, договорами (договір № 11-31/4 від 04.01.08; договір № 01-31/2 від 01.01.09 (т.1,а.с.16); договір № 01-31/1 від 11.01.10 (т.1,а.с.15); договір № 01-31/06 від 24.01.11 (т.1,а.с.14) та Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.03 на позивача покладений обов'язок щодо щомісячного надання на паперових та електронних носіях розрахунків (звітів) за формою "2-пільга".
Таке щомісячне надання розрахунків (звітів) є необхідною умовою для здійснення відповідачем розрахунків (відшкодування витрат) з постачальниками послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” № 256 від 04.03.02. Неподання таких звітів у встановлений строк надає розпоряднику бюджетних коштів не проводить розрахунків (пункт 11 Положення).
Така сама правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.04 у справі №3/115.
У матеріалах справи та у позивача немає доказів складання та надсилання у паперовому вигляді розрахунків (звітів) за формою "2-пільга" за період з листопада 2008 року по травень 2011 року з надання послуг пільговій категорії пенсіонери МВС за віком на суму 58 787, 12 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 58 787, 12 грн. заборгованості з відшкодування витрат з надання пільг за період з листопада 2008 року по травень 2011 року задоволенню не підлягають.
Та обставина, що акти звірки взаєморозрахунків за пільговій категорії пенсіонери МВС за віком були повернуті публічному акціонерному товариству "Крименерго" без підписання (лист №0112-02/1303 від 28.04.11) з посиланням на те, що вони не відповідають договірним зобов'язанням, а саме пункту 2.1.1 договору, не підтверджує надання позивачем управлінню праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації розрахунків (звітів) за формою "2-пільга" за період з листопада 2008 року по травень 2011 року. Подання розрахунків (звітів) за формою "2-пільга" у паперовому вигляді та їх звіряння з електронними реєстрами повинно передувати підписанню актів взаєморозрахунків.
Позивач, як на доказ направлення відповідачу розрахунків (звітів) за формою "2-пільга" у строк та у встановленому порядку, посилається на записи у книзі реєстрації вихідної кореспонденції (т.3,а.с.131-160).
Але ці записи не можуть бути належним доказом, оскільки записи у книзі реєстрації вихідної кореспонденції позивача є односторонніми, відміток про отримання документів відповідачем ця книга не містить.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив загальний обов'язок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, відшкодовувати постачальникам послуг витрати з надання цих послуг категоріям громадян, що мають право на пільги. При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги обов'язкові умови, яки повинен виконати позивач, для отримання такого відшкодування. Також, суд першої інстанції визнав встановленим направлення на адресу відповідача розрахунків (звітів) за формою "2-пільга" за відсутності в матеріалах справи та у позивача належних доказів такого надсилання. Як наслідок, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при недоведеності обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 2,4 частини 1, пунктом 3 частини 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2011 року у справі № 5002-15/1987-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У позові відмовити.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > В.В.Сотула
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
2. Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації (вул. Сімферопольська, 14,Бахчисарай,98400)
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. О. Невського, 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
3. Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >