< Список >
Іменем України
13 грудня 2011 року Справа № 5002-28/2343-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
відповідач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
третьої особи: не з'явився, державне підприємство "Малоріченське";
третьої особи: не з'явився, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 01 серпня 2011 року у справі №5002-28/2343-2011
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3-ті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державне підприємство "Малоріченське" (вул. Садова, 1 а, с. Малоріченське, місто Алушта, 98520)
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та міста Севастополя (майдан Повсталих, 6, місто Севастополь, 99011)
про повернення нерухомого майна
Позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про зобов'язання повернути за актом приймання-передачі (повернення) державному підприємству „Малоріченське” орендоване державне нерухоме майно - будівлі табору праці та відпочинку загальною площею 301,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі третьої особи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди від 07 грудня 2005 року, відповідно до якого відповідачу було передано у користування спірне нерухоме майно, припинив свою дію 03 грудня 2007 року, а відповідач не повернув майно - будівлі табору праці та відпочинку загальною площею 301,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 серпня 2011 року у справі №5002-28/2343-2011 (суддя Лукачов С.О.) позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задоволено.
Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути за актом приймання-передачі (повернення) державному підприємству „Малоріченське” орендоване державне нерухоме майно - будівлі табору праці та відпочинку загальною площею 301,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі державного підприємства „Малоріченське”.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, повторно 31 жовтня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 98-101).
У судове засідання, призначене на 13 грудня 2011 року, представник сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
07 грудня 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна (а.с. 7-9).
Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець (позивач) на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2005 року №1071 „Про передачу державного нерухомого майна - будівель табору праці та відпочинку загальною площею 301,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі державного підприємства „Малоріченське”, в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 і затвердження висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна” передає державне нерухоме майно - будівлі табору праці та відпочинку загальною площею 301,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі державного підприємства „Малоріченське”, (балансоутримувач), а орендар приймає у строкове платне користування за актом приймання - передачі (додаток №1). Майно передається в оренду з метою організації відпочинку та оздоровлення громадян.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що орендодавець, враховуючи що зазначене майно знаходиться на балансі державного підприємства „Малоріченське”, доручає балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна, зазначеного в пункті 1.1 договору.
На виконання умов договору 07 грудня 2005 року третьою особою та відповідачем підписано та скріплено відповідними печатками акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна. Даний акт погоджено заступником голови Фонду майна Автономної Республіки Крим (а.с. 9- оборот).
Відповідно до пункту 1.3 договору, ринкова вартість об'єкта визначена згідно з висновком суб'єкту оціночної діяльності про вартість об'єкта (додаток №2), складеним на підставі вимог Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року №629 (зі змінами та доповненнями), та за станом на 30 вересня 2005 року складає 165 533,00 грн.
Розділом 2 договору визначено, що орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору). У разі припинення дії цього договору орендоване майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно відповідно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункту 2.5 договору).
Відповідно до пункту 10.1 договору, цей договір укладено з 07 грудня 2005 року до 05 грудня 2006 року включно.
У разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, про припинення дії або зміни умов цього договору, договір вважається продовженим, за погодженням органа, уповноваженого керувати цим майном, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункту 10.6 договору).
10 листопада 2006 року позивач листом №08-08/9800 (а.с. 30) надав відповідь на звернення відповідача №77 від 10 жовтня 2006 року про надання дозволу на проведення реконструкції орендованого нерухомого майна, в якому зазначив які документи та інформацію необхідно надати Фонду майна Автономної Республіки Крим для отримання згоди орендодавця державного майна для здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.
Судом встановлено, що листом від 23 січня 2007 року №37-11-4-15/885 (а.с. 45) Міністерство аграрної політики України надало згоду на пролонгацію спірного договору оренди терміном на 1 рік при умові проведення нової експертної оцінки майна та розрахунку орендної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1846.
Таким чином, після спливу строку дії договору, визначеного пунктом 10.1 останнього (05 грудня 2006 року), договір було поновлено на 1 рік, тобто до 05 грудня 2007 року.
20 липня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди державного нерухомого майна від 07 грудня 2005 року (а.с. 11), якою, зокрема, викладено пункт 10.6 договору у наступній редакції: „Якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, за погодженням органу, уповноваженому управляти цим майном”.
21 вересня 2007 року державне підприємство „Малоріченське” повідомило Фонд майна Автономної Республіки Крим, що орендарем порушено умови договору оренди державного нерухомого майна, шляхом побудови без згоди балансоутримувача капітальних споруд, а також зазначив, що Алуштинська санітарно-епідеміологічна станція має претензії до санітарного стану табору праці та відпочинку (лист №303, а.с. 28).
29 жовтня 2007 року позивач направив третій особі лист №08-09/9694 (а.с. 26), в якому повідомив, що договір оренди від 07 грудня 2005 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не буде поновлюватися, оскільки остання не виконує належним чином умови договору.
29 грудня 2007 року позивач направив відповідачу лист вих. № 3/5450 (а.с. 14), в якому зазначено, що враховуючи, умови пункт 10.6 договору оренди державного нерухомого майна, а також те, що Міністерством аграрної політики України, яке виступає органом уповноваженим управляти вищезазначеним майном, не надано дозвіл на поновлення вказаного договору оренди, договір вважається таким, що припинив свою дію з 03 грудня 2007 року.
08 січня 2008 року відповідач відповів позивачу на лист від 29 грудня 2007 року (а.с. 15), в якій зазначив, що рішення про припинення дії договору безпідставне. В обґрунтування такої позиції, відповідач надав позивачу погодження балансоутримувача №416 від 18 грудня 2007 року на пролонгацію договору оренди та лист від 25 листопада 2007 року №117, який здано до канцелярії Міністерства агропромислового комплексу України, з проханням погодити пролонгацію договору оренди державного майна (як вказано у листі відповідача).
Як свідчать матеріали справи, а саме лист Міністерства аграрної політики України №37-11-4-15/2862 (а.с. 31-32), Міністерством встановлено наступне: за період оренди будівель табору праці та відпочинку орендарем проведені невід'ємні поліпшення та збудовано чотири нових споруди; зокрема, з дозволу балансоутримувача реконструйовано будиночок парниководу, приміщення щитової та душеву; самовільно побудовано поверхову будівлю, щитовий будиночок на шість кімнат та встановлено два вагончики; без балансоутримувача та орендодавця знесені туалет, душеві і збудовано нові. Обсяги фактично виконаних невід'ємних поліпшень значно перевищують погоджені (будівлі повністю перебудовані і додатково на обох будівлях збудовано другий поверх); новозбудовані будівлі облаштовані під тимчасове житло та їдальню; згадані поліпшення належним чином не оформлені, на будівлі відсутня будь-яка проектна документація. Такі дії є порушенням умов договору оренди. Крім того, на території; табору самовільно збудовано чотирьохповерховий будинок котеджного типу. Інформацію щодо його забудовника орендар надати відмовилась, а керівництво Державного підприємства „Малоріченське” стверджує, що забудову здійснює орендар. Проте, Міністерством аграрної політики України зазначено, що останнє не заперечує щодо переукладання договору оренди зазначеного майна терміном до трьох років, при цьому необхідно провести нову експертну оцінку об'єктів оренди, а об'єктом оренди має бути визначено не окремі будівлі, а цілісний майновий комплекс табору праці та відпочинку - структурний підрозділ Державного підприємства „Малоріченське”.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Оскільки спірні правовідносини виниклі з приводу оренди майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України .
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.
Так, 07 грудня 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна (а.с. 7-9).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконував належним чином умови договору оренди державного нерухомого майна; орган, уповноважений управляти зазначеним майном не заперечував проти поновлення договору.
Проте, Фонд майна Автономної Республіки Крим як орендодавець майна, в строки передбачені пунктом 10.6 договору, належним чином повідомив відповідача про припинення дії договору оренди, що вбачається з листа від 29 грудня 2007 року, у зв'язку з чим, договір оренди державного нерухомого майна від 07 грудня 2005 року припинив свою дію 03 грудня 2007 року.
Судова колегія вважає, що вказане повідомлення здійснено особою, яка не є орендодавцем спірного майна на цю дату, у зв'язку з чим воно не породжує будь-яких правових наслідків до спірних орендних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10 квітня 1992 року орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:
1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;
2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;
3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
Отже, орендодавцем державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим, є Фонд державного майна України, його регіональне відділення або представництва, тоді як Фонд майна Автономної Республіки Крим до цього переліку не входить.
Указом Президента України „Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим” №757/95 від 18 серпня 1995 року на базі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Фонду державного майна Криму створений Фонд майна Автономної Республіки Крим з наданням йому повноважень на укладення договорів оренди державного майна у якості орендодавця.
На підставі Указу Президента України №56/2007 від 30 січня 2007 року Указ Президента України „Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим” №757/95 від 18 серпня 1995 року визнаний таким, що втратив чинність.
На виконання пункту 7 Указу Президента України №56/2007 від 30 січня 2007 року Фондом державного майна України 28 лютого 2007 року виданий наказ „Про орган приватизації в Автономній Республіці Крим” №38-р, яким повноваження по здійсненню політики у сфері управління, приватизації та оренди майна, що знаходиться на території Автономній Республіці Крим надані Регіональному відділенню Фонду державною майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з 01 березня 2007 року.
Згідно з пунктом 5 вищезазначеного наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі виступає орендодавцем по договорах оренди державного майна, які були укладені Фондом майна Автономної Республіки Крим та передані останнім регіональному відділенню за актом приймання-передачі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що до 01 лютого 2007 року Фонд майна Автономної Республіки Крим був належним представником Фонду державного майна України при укладенні договорів оренди державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим. З 01 лютого 2007 року орендодавцем державного майна виступає інша юридична особа, а саме - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
З цього вбачається, що Фонд майна Автономної Республіки Крим втратив повноваження орендодавця майна, що знаходиться в державній власності, та, як слід, втратив право на звернення із даним позовом до господарського суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, та недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Це дає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про відмову у позові.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 2, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 серпня 2011 року у справі №5002-28/2343-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі.
У задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя < Підпис > К.В. Волков
Судді < Підпис > К.Г. Балюкова
< Підпис > Т.С. Видашенко
Розсилка:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3. Державне підприємство "Радгосп-завод "Малоріченський" (вул. Садова, 1 а,Малоріченське, м. Алушта,98520)
4. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та міста Севастополя (майдан Повсталих, 6, місто Севастополь, 99011)
5. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)