< Список >
Іменем України
13 грудня 2011 року Справа № 5020-1162/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
прокурор Радулов Андрій Дмитрович, посвідчення № 684 від 09.03.11; прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача ОСОБА_1, довіреність № 29-Д від 29.11.11; комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон";
відповідача не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Максимум";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 22 вересня 2011 року у справі № 5020-1162/2011
за позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18, Севастополь, 99001) в інтересах держави в особі комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8-2,Севастополь, 99011)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" (вул. М. Музики, 58-74, Севастополь, 99007; Камишове шосе. 7-Г, Севастополь, 99040)
про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 215616,30 грн.
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі комунального підприємства Севастопольської міської ради “Аррікон” до товариства з обмеженою відповідальністю “Максимум” про стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2007 року по червень 2011 року у розмірі 215 616,30 грн., у тому числі основного боргу -162 192,83 грн., штрафу -53 423,30 грн.
Під час розгляду справи від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути 142 534, 29 грн., у тому числі основного боргу -89 110,99 грн., штрафу -53 423,30 грн. (а.с.81). Зазначена заява була прийнята судом першої інстанції.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 вересня 2011 року у справі № 5020-1162/2011 позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” на користь комунального підприємства Севастопольської міської ради „Аррікон” заборгованість з орендної плати за договором оренди №114-06 від 29.06.06 у розмірі 142 534, 29 грн., у тому числі основної борг -89 110, 99 грн., штраф -53 423, 30 грн.
Частково не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції змінити в частині стягнення штрафу та стягнути з відповідача 28 997, 50 грн.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом усіх обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з розрахунком штрафу, виходячи з суми орендної плати за останній місяць. Відповідач зазначає, що договором встановлено, що орендна плата визначена у сумі 5 795, 50 грн., за наступні місяці орендна плата встановлювалася з індексацією відповідно до умов договору, та на останній місяць склала 10 684, 66 грн. Проте, сама орендна плата у договорі змінена не була, тому, на думку відповідача, штраф повинен розраховуватися виходячи з орендної плати, зазначеної в договорі.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
29.06.06 між територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяло комунальне підприємство Севастопольської міської ради „Аррікон” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №114-06 (а.с.7-8,11), який є новою редакцією договору №114-06 від 10.04.06. Строк дії договору встановлений до 04.02.13 (арк.с.20).
Договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №2020.
Згідно з пунктом 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно -нежитлові приміщення 1-2, 1-3, загальною площею 163,40 кв.м. в житловому будинку літ. „А” склад № 10, навіс літ. „а6”, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 10, та знаходяться на балансі комунального підприємства Севастопольської міської ради „Аррікон”. Цільове призначення об'єкта оренди -розміщення складу.
04.02.07, 21.05.07, 27.02.08 сторонами підписані відповідні протоколи погодження змін до договору (а.с.15-16,18-21). 22.06.07 укладено додатковий договір (а.с.13).
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору (в редакції додаткового договору від 22.06.07), розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.07; орендна плата складає 5795,50 грн. з ПДВ за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на січень 2007 року) та технічне обслуговування: 163,40*0,06=9,80 грн. (в тому числі ПДВ) і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01 січня 2007 року; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.
Пунктом 4.4 договору встановлений обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, -штраф у сумі, яка дорівнює п'ятикратному розміру місячної орендної плати за договором (пункт 6.2 договору).
29.06.06 об'єкт оренди був переданий відповідачеві, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна (а.с.10).
Відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за період з серпня 2010 року по червень 2011 року утворилась заборгованість у сумі 89 110, 99 грн. грн., що відповідачем не заперечується та не оскаржується (а.с.32-33,77,99-100).
Наведене стало підставою для звернення прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" 142 534, 29 грн., у тому числі основного боргу -89 110, 99 грн., штрафу -53 423, 30 грн. Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір оренди комунального майна.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Статтями 10, 19 Закону України '"Про оренду державного та комунальною майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.
Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьої статті 285 Господарського кодексу України.
Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання мак виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.2 договору встановлений строк виконання орендарем зобов'язання щодо внесення орендної плати -не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за період з серпня 2010 року по червень 2011 року утворилась заборгованість у сумі 89 110, 99 грн. грн., що відповідачем не заперечується та не оскаржується (а.с.32-33,77,99-100).
Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 89 110, 99 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610, частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Прокурор та позивач також просять стягнути з відповідача штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати за неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором у розмірі 53 423, 30 грн.
В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 4-6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором оренди вони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, -штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.
Оскільки договором не визначено, з якого розміру місячної орендної плати слід виходити при розрахунку суми штрафу, передбаченого пунктом 6.2 договору, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок штрафу позивача в сумі 53 423, 30 грн., виходячи з розміру орендної плати за червень 2011 року : 10 684,66 грн. х 5, є вірним та вимоги зі стягнення штрафу в сумі 53 423, 30 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3.3 договору (в редакції додаткового договору від 22.06.07) розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.
На червень 2011 року (останній місяць, за який позивач просив стягнути заборгованість) орендна плата склала 10 684, 66 грн. Тобто, на червень 2011 року договором був встановлений такий розмір орендної плати в силу пункту 3.3 договору (в редакції додаткового договору від 22.06.07).
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що орендна плата договором змінена не була та штраф, у зв'язку з цім, повинен розраховуватися, виходячи з суми, зазначеної в договорі з 01.01.07.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 вересня 2011 року у справі № 5020-1162/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > В.В.Сотула
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Прокурор Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18,Севастополь,99000)
Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8-2,Севастополь,99011)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимум" (вул. М. Музики, 58-74,Севастополь,99007)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >