< Список >
Іменем України
12 грудня 2011 року Справа № 5002-4/3172-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
прокурор Шульга А.М., посвідчення №574 від 18 листопада 2008 року, (старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);
позивача ОСОБА_1, довіреність №01-01/2685 від 22 листопада 2011 року (Рада Міністрів Автономної Республіки Крим);
позивача не з'явився (Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим);
відповідача не з'явився (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2)
третьої особи не з'явився (Лівадійської селищної ради)
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 11 жовтня 2011 року у справі № 5002-4/3172-2011
за позовом Заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)
в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, місто Сімферополь,95000)
Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
3-тя особа Лівадійська селищна рада (вул. Батуріна, 8, Лівадія, м. Ялта,98655)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 300,95 грн.
25 липня 2011 року Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: м. Ялта, с. Охотніче в районі Метеостанції , шляхом знесення будівлі існуючого кафе „У Арсена” за його власний рахунок, та повернути зазначену земельну ділянку Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, а також, стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям спірної земельної ділянки у розмірі 300,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правовстановлюючих документів щодо здійснення господарської діяльності та користування земельною ділянкою на якій відповідачем самовільно збудовано об'єкт нерухомості, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
04 жовтня 2011 року ухвалою господарського суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Лівадійську селищну раду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року у справі № 5002-4/3172-2011 позов задоволено частково.
Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: місто Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції шляхом знесення будівлі існуючого кафе "У Арсена" за власний рахунок.
Відмовлено в частині позову про повернення Раді Міністрів Автономної Республіки Крим земельної ділянки площею 0,0070 га, розташованої за адресою : місто Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції.
В частині позову про стягнення 300, 95 грн. матеріальної шкоди, у зв'язку із відмовою прокурора провадження у справі припинено.
Вирішено питання щодо судових витрат та видачі наказів.
Рішення мотивоване обґрунтованістю доводів позивача щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, а також, тим, що на момент розгляду справи судом першої інстанції не доведено, що у спірних правовідносинах інтереси Ради Міністрів Автономної Республіки Крим порушені та підлягають захисту.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, прокурором не було доведене самовільне зайняття земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а судом неналежним чином досліджене дане питання.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2011 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Антонової І.В., Євдокімова І.В. та призначено до розгляду на 12 грудня 2011 року.
12 грудня 2011 року від представника Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з тих підстав, що рішень про надання відповідачу у власність чи користування самовільно зайнятої земельної ділянки органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування не приймалось, тому земельна ділянка підлягає поверненню.
До початку розгляду справи 12 грудня 2011 року представником відповідача через канцелярію суду апеляційної інстанції надано клопотання про відкладення розгляду справи.
Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення слухання справи.
Відповідачем не було надано доказів щодо неможливості бути присутнім у судовому засіданні його особисто або представника, доказів поважності причин неявки у судове засідання відповідача або його представника надані не були.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 12 грудня 2011 року прокурор та представник Ради Міністрів Автономної Республіки Крим заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники процесу у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
26 лютого 2011 року спеціалістами Управління Держкомзему у місті Ялті разом з прокуратурою міста Ялти при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 земельної ділянки площею 70 кв.м, яка розташована на плато Ай -Петрі, с. Охотниче, місто Ялта, про що складено акт № б/н (а.с. 4-6).
На підставі вказаного акту 03 березня 2011 року інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 складено протокол № 0000603 про адміністративне правопорушення та винесено припис № 000625 про усунення зазначених в акті порушень (а.с. 7-8).
10 березня 2011 року інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідача за самовільне зайняття земельної ділянки, чим заподіяно матеріальну шкоду на сумі 300,95 грн. (а.с. 6).
Заступник прокурора міста Ялти, на підставі зазначених актів перевірки звернувся до суду з позовом про повернення Раді Міністрів Автономної Республіки Крим та приведення у придатний для використання стан шляхом знесення будівлі кафе за рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
08 липня 2002 року між Лівадійською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на право розміщення об'єкту виносної торгівлі (виключно торгівельної точки) строком до 31 грудня 2002 року на земельній ділянці 10 кв.м., розташованої за адресою м. Ялта, с. Охотніче у районі метеостанції. (а.с. 28-29)
За вказаним договором відповідач мав право на продовження дійсного договору на новий строк та після виготовлення проекту відводу земельної ділянки звертатися до Лівадійської селищної ради про представлення його у користування.
Проте, лист від 06 квітня 2011 року, за підписом голови Лівадійської селищної ради, яким відповідача проінформовано щодо розгляду його заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку на черговій сесії Лівадійської селищної ради, на думку судової колегії, не може вважатися підставою для будівництва кафе. (а.с. 37)
Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з пунктом „д” частини 1 статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Частиною 1 статті 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Аналогічне положення міститься у пункті 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12 грудня 2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за N 1223/8544.
Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з вимогами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Правовстановлюючий документ, який би надавав відповідачу право користування спірною земельною ділянкою, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач користується земельною ділянкою з порушення чинного земельного законодавства, що дає підстави для задоволення позову у частині зобов'язання відповідача звільнити шляхом знесення за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: місто Ялта, с. Охотніче.
Доводи скаржника не знайшли свого обґрунтування та не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.
Відповідно до вимог позивача щодо повернення земельної ділянки Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 143-144 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, шляхом прийняття рішень у межах своїх повноважень.
Згідно з нормами Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” № 1457-IV 05 лютого 2004 року (зі змінами та доповненнями) повноваження власника землі щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності здійснює відповідний орган місцевого самоврядування.
Частиною 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
З 10 квітня 1973 року на підставі рішення Кримскої обласної ради депутатов №179 селище Охотніче перейшло у повноваження Ливадийскої селищної ради. (а.с. 72)
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2003 року №670-3/03 були встановлені межі с. Охотниче Лівадійської селищної ради (м. Ялта) АР Крим. (а.с. 83-84)
Рішенням №911-5/08 Верховної ради Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року було скасоване рішення №670-3/03 від 17 вересня 2003 року, яке було визнане незаконним та нечинним Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим 20 жовтня 2009 року у справі №2а-7829/09/7/0170, залишеним в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 01 червня 2010 року.
Із вищезазначеного слідує, що повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на спірну земельну ділянку не розповсюджуються.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року у справі № 5002-4/3172-2011 господарського суду залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > О.Л. Котлярова
Судді < Підпис > І.В. Антонова
< Підпис > І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. Заступнику прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600),
(вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)
2. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, місто Сімферополь,95000)
3. Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
4. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
5. Лівадійській селищній раді (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)