Справа № 2-3542/11
іменем України
15 серпня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивачів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
відповідача: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якій просять суд визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: будинком № 55 по вулиці Дзержинського м. Павлограда Дніпропетровської області.
В обґрунтування заявленого позову позивачі посилалися на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 16 грудня 2003 року вони є власниками житлового будинку № 55 по вулиці Дзержинського м. Павлограда Дніпропетровської області. Крім них в зазначеному будинку зареєстровані неповнолітні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідач ОСОБА_4. Шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем був розірваний 02 квітня 2003 року. Відповідач з березня 2010 року без поважної причини не користується жилим приміщенням, його майна в будинку не має, будь-яких платежів за житло не сплачує. Відповідачу ніхто не чинить перешкод у користуванні зазначеним жилим приміщенням. По факту не проживання 12 липня 2011 року був складений акт.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, заслухавши думку позивачів, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
У судовому засіданні встановлено, що спірним жилим приміщенням є будинок № 55 по вулиці Дзержинського м. Павлограда Дніпропетровської області. Відповідно до довідки квартального комітету № 29 від 12 липня 2011 року у спірному будинку зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).
Відповідно до акту від 12 липня 2011 року, складеного квартальним комітетом № 29, встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 з березня 2010 року, особисті речі відповідача в будинку відсутні. Відповідачу ніхто не чинить перешкод у користуванні жилим приміщенням.
Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члені його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин більше 6 місяців, то цей строк може бути подовжений наймодавцем по заяві відсутніх.
Відповідач не зверталися з заявою про подовження зберігання на ним жилого приміщення понад 6 місяців у зв'язку з поважністю не проживання.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Враховуючи те, що згідно акту від 12 липня 2011 року, складеного квартальним комітетом № 29, відповідач з березня 2010 року не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, особистих речей його в будинку немає, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: будинком № 55 по вулиці Дзержинського м. Павлограда Дніпропетровської області.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме суму судового збору у розмірі 8,50 грн. та суму витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 109, 116 ЖК України, ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: будинком № 55 по вулиці Дзержинського м. Павлограда Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:ОСОБА_7