73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
14.12.2011 Справа № 5024/2332/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі
позивача-1 - Херсонської міської ради
позивача-2 - міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фот-Сервіс" ЛТД
про стягнення 13367 грн. 86 коп.
за участю помічника прокурора дніпровського району м. Херсона Старостенко Г.О. - посв. № 180 від 08.11.11 р.
та представників позивача-1: ОСОБА_1 - головний спеціаліст юридичного відділу, дов. № 9-9-9/21 від 06.01.11 р.
позивача-2: ОСОБА_2 - юрисконсульт. дов. № 2523-15 від 01.11.11 р., ОСОБА_3 - представник, дов. "2712-15 від 12.12.11 р.
відповідача: ОСОБА_4 - адвокат, дов. б/н від 30.11.11 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 10069 грн. 27 коп., пеню - 2154 грн. 82 коп., інфляційні втрати - 261,80 грн., 3 % річних - 177,12 грн. та штраф - 704,85.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що прокурор Дніпровського району не має повноважень щодо заявлення даного позову, оскільки ані позивачі, ані відповідач не знаходяться у Дніпровському районі м. Херсона. Також, стверджує, що у ТОВ "ФОТ-Сервіс, ЛТД" відсутні правовідносини з Херсонською міською радою з приводу постачання теплової енергії. Крім того, відповідач не погоджується із здійсненими позивачем-2 розрахунками вартості спожитої теплової енергії, оскільки вважає, що у формулі розрахунку за одиницю вимірювання тепла безпідставно взято Гкал замість ГДж, а також безпідставно збільшено тариф, за яким здійснювався розрахунок вартості поставленої теплової енергії.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд
Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання теплової енергії від 15.10.2006 р. за номером 610 (надалі за текстом - договір), позивач-2 зобов'язався виробити та поставити відповідачу теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а останній приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором.
Відповідно до умов пунктів 6.6. та 6.8. договору відповідач зобов'язався до 20 числа кожного місяця отримати у позивача рахунок та оплатити його протягом 5 банківських днів після одержання.
Відповідачем протягом періоду грудень 2010 р. - березень 2011 року було спожито теплової енергії загальною вартістю 10438 грн. 49 коп.
Позивачем-2 були виписані відповідачу рахунки: №610/13855 від 20 вересня 2011 року на суму 2255,25 грн. 14 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в грудні 2010 року, №181 від 07 лютого 2011 року на суму 3028 грн. 05 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в січні 2011 року, №515 від 09 березня 2011 року на суму 2877 грн. 90 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в лютому 2011 року, №855 від 11 квітня 2011 року на суму 2277 грн. 29 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в березні 2011 року.
Між сторонами (позивачем-2 та відповідачем) були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2898 від 31 грудня 2010 року про надання позивачем-2 послуг з теплопостачання у грудні місяці 2010 року на суму 2255,25 грн., №61 від 31 січня 2011 року про надання позивачем-2 послуг з теплопостачання у січні 2011 року на суму 3028,05 грн., №522 від 28 лютого 2011 року про надання позивачем-2 послуг з теплопостачання у лютому 2011 року на суму 2877,90 грн., №961 від 31 березня 2011 року про надання позивачем-2 послуг з теплопостачання у березні 2011 року на суму 2277,29 грн.
При цьому акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №61 від 31 січня 2011 року та №522 від 28 лютого 2011 року підписані відповідачем із запереченнями, які полягають в незгоді з нарахованими сумами.
Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково в сумі 369 грн. 22 коп. у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість по оплаті вартості спожитої теплової енергії в розмірі 10069 грн. 27 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту теплову енергію підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставою вказаної норми позивач за період з 01.04.2011 року по 01.10.2011 року на суму простроченої заборгованості нарахував відповідачу 177 грн. 12 коп. 3% річних та 261 грн. 80 коп. інфляційних втрат.
Позивачем-2 при здійсненні розрахунків інфляційних втрат та 3% річних не вірно взято початкову дату нархування щодо прострочення оплати рахунків №610/13855 від 20 вересня 2011 року на суму 2255,25 грн. 14 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в грудні 2010 року та №855 від 11 квітня 2011 року на суму 2277 грн. 29 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в березні 2011 року.
Пунктом 6.6. Договору встановлено, що оплата за теплову енергію здійснюється споживачем протягом 5-ти банківських днів після одержання рахунку.
Рахунок на оплату теплової енергії спожитої у грудні 2010 року одержаний відповідачем 22.09.2011 року, рахунок за березень 2011 року - 11.04.2011 року.
Так, у відповідності до пункту 6.6. Договору за прострочення оплати теплової енергії спожитої у грудні 2010 року строком розрахунку є з 28.09.2011 року до 01.10.2011 на суму боргу 1886,03 грн.
За прострочення оплати теплової енергії спожитої у березні 2011 року строком розрахунку є з 17.04.2011 року по 01.10.2011 року на суму 2277,29 грн.
За здійсненим судом розрахунком сума інфляційних втрат становить 197 грн. 01 коп., сума 3% річних - 121 грн. 38 коп.
Таким чином, позивачем-2 було безпідставно збільшено розмір інфляційних втрат та 3% річних.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, йому нараховано 2154 грн. 82 коп. пені та 704 грн. 85 коп. штрафу.
Згідно з пунктом 7.3.3. договорів в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30 днів - штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.
Проте, з тих же причин, що й нарахування інфляційних втрат та 3% річних, позивачем було не вірно здійснено розрахунок пені, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок відповідно до якого сума пені становить 1476,81 грн.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Як вже було зазначено вище, сторони передбачили у договорах про постачання теплової енергії, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін, згідно з ст. 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу. А також поряд з нормою про сплату пені зазначено про сплату штрафу: "а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості" (п. 7.3.3 договорів). Тобто за одне і теж порушення передбачено і штраф, і пеню, які є відповідальністю одного виду.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме порушення. Пеня є повторною відповідальністю поряд зі штрафом за одне й те ж порушення, ця відповідальність не може бути застосована у відповідності зі змістом ст. 61 Конституції України.
Така правова позиція кореспондується з практикою Одеського апеляційного господарського суду (постанова від 25.10.2011 року у справі №5024/1152/2011).
Оскільки із змісту договорів про постачання теплової енергії вбачається, що штраф виступає як додатковий вид штрафних санкцій за несвоєчасну оплату, що є фактичним порушенням норм діючого законодавства, то суд вважає, що стягненню підлягає саме пеня у сумі 1476 грн. 81 коп., обчислена у встановленому договором розмірі - 0,1% від суми прострочених грошових зобов'язань, відповідно до виписаних позивачем-2 рахунків.
Крім того, щодо нарахування позивачем штрафу в розмірі 704 грн. 85 коп. суд зазначає, що у відповідності до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, а тому за невиконання грошових зобов'язань встановлено лише штрафну санкцію у вигляді пені, а не штрафу, а тому нарахування позивачем штрафу є неправомірним.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. До стягнення підлягає 10069 грн. 27 коп. боргу, пені - 1476,81 грн., інфляційних втрат - 197,01 грн., 3 % річних - 121,38 грн. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.
Заперечення відповідача проти позову судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 361 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Прокурор звернувся до суду з даним позовом саме з метою захисту державних інтересів, оскільки позивач-2 заснований на комунальній власності міської територіальної громади, несвоєчасна сплата вартості послуг, що ним надаються завдають шкоди інтересам територіальної громади міста Херсона, а тому посилання відповідача на безпідставність звернення прокурора до суду з даним позовом є необґрунтовані.
Відповідно до додатку №1 до договору №610 сторонами встановлено, що обсяги теплової енергії, що постачається відповідачу визначається саме у Гкал, а не у ГДж.
Згідно до положень статей 627 та 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Визначення обсягу теплової енергії, що постачається у Гкал передбачено сторонами у договорі, а тому заперечення відповідача і цій частині також відхиляються судом.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі за тарифами, затвердженими Херсонським міськвиконкомом.
До 01.01.2011 діяли тарифи на теплову енергію, затверджені відповідно до наданих повноважень рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.02.2009 №57 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.10.2008 № 499 "Про тарифи в розмірі економічно обґрунтованих витрат на теплову енергію виробництва МКП "Херсонтеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів м. Херсон", які для інших споживачів складали 601,40 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).
Відповідно до Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 №1748 міському комунальному підприємству "Херсонтеплоенерго" затверджено тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів, у т. ч. і для інших, до яких належить ТОВ "Фот-Сервіс". Вартість 1 Гкал для цієї категорії споживачів складає 521,36 грн. без ПДВ, або 625,63 грн. за 1 Гкал з ПДВ.
Копії рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №57 від 17.02.2009 року та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1748 від 14.12.2010 року додані до матеріалів справи.
Крім того, інформація про зміну тарифів доводилась позивачем-2 до відома відповідача листами №499-07 від 26.02.2009 р. та № 7-07 від 04.01.2011 р.
Вартість спожитої відповідачем теплової енергії розраховувалась позивачем-2 виходячи із тарифу 601,40 грн. за 1 Гкал за грудень 2010 року та 625,63 грн. за 1 Гкал у період з 01.01.2011 по 30.04.2011 р.
Отже, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії здійснювався відповідно до умов договору за тарифами затвердженими рішеннями виконавчим комітетом Херсонської міської ради.
При цьому, прокурором безпідставно заявлено вимоги в особі Херсонської міської ради, оскільки правовідносини щодо постачання теплової енергії склались саме між МКП "Херсонтеплоенерго" та ТОВ "ФОТ-Сервіс, ЛТД", які є самостійними юридичними особами та самостійно користуються правами та відповідають за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов прокурора в інтересах держави в особі МКП "Херсонтеплоенерго" задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТ-Сервіс, ЛТД" (код ЄДРПОУ 14136737, м. Херсон, вул. Димитрова, б. 10, р/р 2600007000067 АКБ "Правексбанк", МФО 351055):
а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320, 73019, місто Херсон, Острівське шосе, 1, ррахунок 26003060153834 в ХФ "Приватбанк", МФО 352479) - 10069 грн. 27 коп. боргу, пені - 1476,81 грн., інфляційних втрат - 197,01 грн., 3 % річних - 121,38 грн.;
б) на користь держави в дохід державного бюджету (р/р 31210206700002, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 24104230, отримувач УДК у місті Херсоні, банк ГУДКУ у Херсонській області) 1256 грн. 24 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позову в інтересах держави в особі МКП "Херсонтеплоенерго" відмовити.
4. В задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 19.12.2011 р.