2-а-483/11
16 червня 2011 р. року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новік Д.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Магдалинівському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахунку пенсії, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Магдалинівському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку пенсії, відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.ст. 40, 42 вказаного Закону що становить 1650 гривень 43 копійки з 01 вересня 20010 року та зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати пенсію згідно останнього перерахунку у 2010 році відповідно до положень ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і стягнути на її користь кошти затрачені на правову допомогу в розмірі 400 гривень.
Відповідач надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначає, що дійсно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що передбачено ст. 40 зазначеного Закону для розрахунку пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни котрі були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення показника заробітної плати та в порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід ), яка передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить про застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки за 2010 рік, але середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058, і є величиною постійно незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати(доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні», з якої сплачено страхові внески, та яка, відповідно до цього Закону враховується при обчисленні пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії є різними правовими категоріями. В основі цієї різниці лежать, насамперед, різні економічні критерії їх визначеності, і тому ототожнювати, змішувати ці поняття не передбачається можливим. Відповідач вважає, що таке ототожнення позивачем є помилковим, неправомірним і безпідставним.
Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. № 1788-12 (надалі Закон №1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.2003 р.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку, передбаченого ст.69 Закону № 1788 відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки, з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії, відповідно до ст.ст.64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера, проводиться за його заявою, новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш ніж, через два роки після проведення перерахунку.
З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, відсутні, тому порушень приписів ст. ст. 40, 42 Закону №1058 управлінням Пенсійного фонду в Магдалинівському районі допущено не було.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФУ Магдалинівського району Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком з 02.10.2006 року. 07 квітня 2010 року позивачка звернулась до відповідача за перерахунком пенсії та останній було проведено перерахунок з урахуванням страхового стажу 41 рік 8 місяців 25 днів (на 01.11.2010 року) та заробітної плати 2625,85 грн., обчисленої за періоди робити з 01.11.1987 року по 31.10.1992 року, отриманої в ПП Агрофірма «Приорілля»та з 01.07.2000 року по 30.09.2010 року за даними персоніфікованого обліку. Розмір пенсійної виплати збільшився та становить 1773 гривні 47 копійок.
Статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу після призначеної пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Частина перша статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач просить про застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Середня заробітна плата працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і є величиною постійною не змінюваною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні, оскільки зазначений позивачем коефіцієнт застосовується виключно для призначення пенсії.
Необхідно зазначити, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області в подальшому нараховувати пенсію згідно перерахунку у 2010 році відповідно до положень ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»задоволенню не підлягають, оскільки заявлені за відсутності спору з цього приводу.
Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, відповідно до ст.ст. 87, 90, 94 КАС України понесені позивачкою витрати пов'язані з наданням їй правової допомоги в сумі 400 гривень з відповідача стягненню на її користь не підлягають.
Керуючись статтями 23, 87, 90,, 94, 99, 100, 158, 159, 183-2 КАС України, Законами України «Про пенсійне забезпечення, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Магдалинівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо відмови перерахування пенсії та зобов'язання управління провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік та виплачувати перераховану пенсію у подальшому -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Магдалинівський районний суд, шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.
Суддя Д.І. Новік