Справа №: 1/0306/348/11
м. Ковель 07.12.2011
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді - Восковської О.А.
при секретарі - Канашковій О.М.
з участю прокурора - Борзовець С.М.
адвоката - ОСОБА_1
підсудного - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковельського міськрайонного суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця і громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
- за ч.1 ст.187 КК України, суд, -
23.06.2011 року близько 3-ї години ночі в м. Ковелі по бульвару Л.Українки поблизу магазину «Ажур», що на території Привокзальної площі, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_4 в ході якого наніс декілька ударів в обличчя та тулуб потерпілого, від чого той упав на землю, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому спинки носа без зміщення, рани слизової правої щоки, травматичної екстракції 5 зуба нижньої щелепи справа, підшкірного крововиливу лоба справа, садна спинки носа, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, застосувавши, таким чином, насильство, небезпечне для здоров'я особи, яка зазнала нападу, та заволодів його барсеткою вартістю 100 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа-6303», вартістю 1200 гривень з карткою накопичувачем марки «Кingston»вартістю 71 гривня, в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень на рахунку якого було 20 гривень, грошима в сумі 320 гривень, карткою поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку «МТС »номіналом 35 гривень, в'язкою ключів в кількості 9 штук вартістю одного ключа 10 гривень, пластиковою картку «Приватбанку», яка цінності не становить та паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_4, чим спричинив останньому майнової шкоди на загальну суму 1851 гривеню.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав частково та показав наступне. 22.06.2011 року він зі своєю знайомою ОСОБА_5 зустрілись біля магазину «Слайга», що в районі Ковель-2, після цього пішли на привокзальну площу, що в м. Ковель. Прийшовши на привокзальну площу вони підійшли до зупинки приміського транспорту, це було біля 1-ї години ночі 23.06.2011 року. На зупинці сиділи хлопці, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Хтось із хлопців, які сиділи на зупинці, пішов до нічного кіоску та придбав пляшку горілки, яку вони всі разом розпили. Пізніше, коли вже було приблизно біля 3 години ночі, до зупинки, де вони сиділи підійшов ОСОБА_4, який тримав в руках відкриту пляшку вина, та запропонував випити, на що всі погодились. Випивши всі разом пляшку вина, ОСОБА_4 з ОСОБА_5 пішли до нічного кіоску та принесли декілька пляшок вина, які вони також всі разом розпили. Коли спиртне закінчилось, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 пішли в напрямку вулиці Сагайдачного. Тоді він піднявся з лавочки та пішов за ними. В цей час його наздогнав ОСОБА_7 та вони обігнали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і пішли в арку, що між будинками. Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли в сторону міста, тоді ОСОБА_7 пішов справляти природні потреби, а він побіг за ОСОБА_9, оскільки приревнував його до своєї дівчини -ОСОБА_5, та наздогнавши нього, вдарив декілька разів в обличчя, від чого той впав на землю. Коли потерпілий лежав на землі, то він побачив, що у нього випала барсетка і саме тоді він вирішив викрасти її. Тоді ж побачив, що до місця, де він пограбував ОСОБА_4, йде ОСОБА_7, а ОСОБА_5 стояла в стороні та ніяких активних дій не вчиняла. В ході цього він крикнув «тікайте»та побіг в сторону вул. Сагайдачного. Добігши до ломбарду, перевірив вміст барсетки, після цього до нього підійшов ОСОБА_7 з ОСОБА_5 і вони разом повернулись на привокзальну площу, де підійшли до ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Про те, що він викрав барсетку та що знаходилось в барсетці він нікому не говорив, лише дав ОСОБА_6 гроші в сумі 40 гривень та сказав, щоб вони придбали спиртного. Взявши гроші, хлопці пішли за спиртним, а він з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли до будинку, де проживав ОСОБА_6 Підійшовши до під'їзду, він спалив паспорт, який був у барсетці та пластикові картки, а саму барсетку закинув на дах під'їзду. Мобільний телефон він дав ОСОБА_5 сказавши, що цей телефон належить йому та сказав, щоб вона його пізніше повернула, на що та погодилась. Після цього до будинку прийшов ОСОБА_8 та ОСОБА_6 і вони усі разом пішли в квартиру до останнього, де розпивали спиртне. Настоює на своїх показах в частині того, що умисел на заволодіння майном потерпілого -викрадення барсетки, - виник у нього після того, як він наніс удар потерпілому і той впав на землю та настоює на тому, що барсетку з рук потерпілого він не вири вав, а підняв її з землі. У скоєнні крадіжки розкаюється та просить суворо не карати.
Не зважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, винуватість останнього у скоєнні інкримінованого йому діяння повністю доведена зібраними у справі доказами -показами потерпілого, свідків та письмовими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що дійсно 23.06.2011 року близько 1 години ночі він знаходився на привокзальній площі в м. Ковель, де на автобусній зупинці розпивав спиртні напої з раніше не знайомими йому людьми, серед яких була і дівчина на ім»я ОСОБА_5, як пізніше стало йому відомо, її прізвище ОСОБА_5. Вживав спиртне тому, що напередодні помер його батько і він погано почувався після похорон. На прохання хлопців з компанії, а пізніше і на прохання дівчини ОСОБА_5 неодноразово ходив до магазину, що неподалік зупинки, купувати спиртне, яке вони разом розпивали на зупинці. Відчуваючи, що щось може трапитись, залишав свою барсетку з грошима у продавця з магазину спиртного, але потім забрав її. Пізніше, також відчуваючи загрозу, пішов в напрямку вокзалу, маючи намір залишити компанію незнайомців, однак, хтось із них наздогнав його та він повернувся до зупинки, де вони разом продовжували розпивати спиртне. Близько 3 -ї години ночі він вирішив йти додому і, попрощавшись, попрямував у напрямку арки та за ним пішла ОСОБА_5. Дійшовши з вказаною дівчиною до кафе «Затишок»їх наздогнав ОСОБА_2, - ім»я якого йому стало відомо вже пізніше, - та, нічого не говорячи, наніс удар в голову, від якого він впав на землю. Тоді кулаком руки ОСОБА_2 наніс удар в область перенісся та завдав ще декілька ударів ногами в тулуб та шию. Від вказаних ударів він відчув різкий біль у щелепі, ОСОБА_5 в цей час стояла в стороні та просила ОСОБА_2, щоб він його не бив. В ході цих подій ОСОБА_2 намагався вирвати в нього з рук барсетку, однак, не змігши цього зробити, він, перевіривши вміст його кишень, та нічого не знайшовши, потягнув знову вже сильніше за барсетку та вирвавши барсетку з рук, почав тікати в сторону вул. Сагайдачного, крикнувши перед цим ОСОБА_10, який саме до них підходив, щоб той теж тікав. Показав також, що в барсетці був мобільний телефон марки Нокіа-6303, вартістю 1200 гривень, з сім картою оператора стільникового зв'язку київстар вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, гроші в сумі 320 гривень, картка мобільного зв'язку оператора «МТС» номіналом 35 гривень, в'язка ключів в кількості трьох штук вартістю 21 гривня та картка «Приватбанку»на якій коштів не було, так як коли він перебував на привокзальні площі та оскільки у нього не вистачило грошей розрахуватись за придбане спиртне, зняв всі гроші з картки в сумі 500 гривень, і в барсетці залишалось приблизно 320 гривень, а барсетку оцінює в 100 гривень. Показав також, що на даний час будь-яких претензій матеріального характеру до підсудного він не має та не настоює на його суворому покаранні. Настоює на своїх показах в тій частині, що барсетка у нього не випадала, а підсудний саме вирвав барсетку у нього з рук, перед цим кілька разів потягнувши її до себе, однак, він не відпускав барсетку, після чого ОСОБА_2 потягнув сильніше та заволодів його майном -барсеткою.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила суду той факт, що після розпиття спиртних напоїв в ніч з 22 на 23.06 2011 року вона пішла з привокзальної площі в напрямку міста разом з ОСОБА_9 і за кафе «Затишок»їх обігнав ОСОБА_2, який, нічого не пояснюючи, наніс потерпілому удар в обличчя, від чого той впав на землю, після цього наніс ще кілька ударів ОСОБА_4, від чого в останнього пішла кров, та схопивши барсетку, яка саме була в руках потерпілого, вирвав її з його рук. Після цього до них почав підходити ОСОБА_10, а ОСОБА_2 крикнув щоб усі тікали, і вона, перелякавшись, побігла з місця події. Біля магазину «Кроха»що по вул. Сагайдачного, побачила ОСОБА_2, який тримав баретку ОСОБА_4, потім до них підійшов ОСОБА_10, а далі вони зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_8, з якими разом розпивали перед цим спиртні напої на привокзальній площі. Підсудний дав гроші ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та сказав, щоб вони придбали спиртне. Йдучи далі, ОСОБА_2 дав їй мобільний телефон покористуватись, оскільки на той час вона не мала телефона, а на її запитання звідки цей телефон, пояснив, що це його річ. Після цього ОСОБА_2 відкрив барсетку та вийнявши звідти паспорт та пластикові картки, спалив їх, а саму барсетку закинув на дах під»їзду, в якому проживає ОСОБА_6. Після повернення ОСОБА_6 з ОСОБА_8, вони пішли до квартири ОСОБА_6, де розпивали спиртне, яке ті купили. Через кілька днів вона обміняла цей телефон на телефон своєї подруги ОСОБА_11, а ще через якийсь час ОСОБА_2 попросив її повернути йому його телефон, оскільки по причині відсутності коштів мав намір його продати, однак, вона пояснила, що телефон знаходиться у ОСОБА_11 Крім того, свідок показала, що еа час описуваних подій та на даний час вона не є дівчиною ОСОБА_2, та не зустрічається з ним, а лише перебуває з ним в дружніх відносинах.
Крім того, як вбачається з протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 06.07.2011 року свідок підтвердила, що 23.06.2011 року ОСОБА_2 на привокзальній площі в м. Ковель спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження, заволодів належною йому барсеткою вирвавши її з рук потерпілого. Вказані покази свідка ОСОБА_2 також на той час підтвердив та вказав, що він дійсно 23.06.2011 року перебуваючи на привокзальній площі в м. Ковель пограбував ОСОБА_4, вирвавши у нього з рук барсетку та в ході цього наніс йому декілька ударів в обличчя. (а.с.61).
Такі покази свідка ОСОБА_5, яка була безпосереднім очевидцем подій під час незаконного заволодіння підсудним майном потерпілого, є чіткими, послідовними та не суперечать показам потерпілого ОСОБА_4 в тій частині, що ОСОБА_2, нанісши потерпілому удари, від чого той впав на землю, з застосуванням сили саме вирвав барсетку з рук потерпілого, а не підняв її з землі, як показує підсудний в ході судового слідства та спростовують покази ОСОБА_2 в цій частині. Крім того, показами свідка ОСОБА_5 спростовуються і покази підсудного щодо мотивів нападу підсудного на потерпілого, оскільки, як показала свідок, ОСОБА_2 на той час не зустрічався з нею і вона не була його дівчиною та, відповідно, не мав підстав приревнувати її до ОСОБА_4 і заподіювати йому з цих мотивів тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_12 показала суду, що в ніч з 22 на 23.06.2011 року вона працювала продавцем в нічному магазині, де неодноразово під час своєї зміни відпускала потерпілому ОСОБА_4, який підходив до магазину разом з ОСОБА_5, спиртні напої -вони та горілку .В ході розмови з ОСОБА_4 він попросив залишити у неї свою барсетку і вона не заперечувала. Деякий час ОСОБА_4 не було, а пізніше він повернувся і забрав свою барсетку. Скільки грошей було в барсетці їй не відомо, пам»ятає також, що після того, як потерпілий забрав свою барсетку він ще підходив з ОСОБА_5 до магазину та купував вино, а потім вони пішли в напрямку вул. Сагайдачного.
Такі покази свідка ОСОБА_12 також не суперечать обставинам справи та підтверджують покази потерпілого ОСОБА_4 в тій частині, що він, розпиваючи спирне з підсудним та іншими, вже на той час мав підозри, що може щось трапитись та залишав належне йому майно -барсетку -на зберігання у продавця ОСОБА_12
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №308 від 14.07.2011 року, в ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження в вигляді перелому спинки носа без зміщення, рани слизової правої щоки, травматичної екстракції 5 зуба нижньої щелепи справа, підшкірного крововиливу лоба справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.42-43), - що підтверджує факт застосування до потерпілого насильства, небезпечного для здоров»я останнього.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд враховує і той факт, що в ході досудового слідства підсудний неодноразово змінював свої покази, не визнаючи спочатку своєї вини, а пізніше визнаючи те, що барсетку він вирвав з рук потерпілого під час нападу на нього ( а.с.84-85, 93-94). При цьому, у вказаних показах під час досудового слідства ОСОБА_2 не заявляв про те, що причиною нападу на ОСОБА_4 були його ревнощі до ОСОБА_5 і заявив про це лише в суді.
Допитані в ході судового слідства свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_6 підтвердили суду лише факт розпиття ними на автобусній зупинці на привокзальній площі в м. Ковелі разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8 спиртних напоїв, які їм купував ОСОБА_4 та підтвердили, що бачили, як біля 3-ї години ночі 23.06.2011 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пішли в напрямку міста, а за ними пішов ОСОБА_2 Щодо подій, внаслідок яких підсудний заволодів майном потерпілого, вказані свідки показали, що не бачили як саме це відбувалось і лише після того, як ОСОБА_2 крикнув, щоб всі тікали, вони розбіглись, а біля пі»зду будинку, де мешкає ОСОБА_6 побачили в руках підсудного барсетку, яка до цього була у ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_13 показала суду, що 22.06.2011 року ОСОБА_4 приніс до неї в офіс пляшку вина , щоб пом»янути його батька, який помер напередодні. Вони випили приблизно по 100 грамів вина і розійшлись, а недопите вино ОСОБА_4 забрав з собою. Підтвердила, що при собі ОСОБА_4 мав барсетку чорного кольору та мобільний телефон, по якому він кілька разів розмовляв.
Свідок ОСОБА_11 показала суду, що 01.07.2011 року її знайома ОСОБА_5 поміняла свій мобільний телефон «Нокіа» на її телефон, при цьому, що телефон останньої крадений вона не знала і ОСОБА_5 їй про це нічого не говорила.
Зазначені вище покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_11 не суперечать уже встановленим обставинам справи та показам потерпілого ОСОБА_4 і свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_12
Крім того, як вбачається з протоколу усної заяви про злочин від 23.06.2011 року гр. ОСОБА_4 заявив про те, що 23.06.2011 року приблизно біля 03 години невстановлені особи на привокзальній площі в м. Ковель вирвали у нього з рук барсетку в якій знаходились гроші, мобільний телефон та документи (а.с.14).
Згідно протоколу від 23.06.2011 року в ході огляду місця події потерпілий ОСОБА_4 вказав на місце, що неподалік арки, яка розміщена між житловими будинками на привокзальній площі в м. Ковель де йому були заподіяні тілесні ушкодження та вирвали з рук барсетку в якій знаходились його особисті речі(а.с.18).
Як вбачається з протоколу вилучення від 06.07.2011 року у гр. ОСОБА_11 було вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 6303», чорного кольору ІМЕІ 355382046163179, який, як пояснила остання, їй дала покористуватись ОСОБА_5 (а.с.27). Відповідно до протоколу від 20.07.2011 року в ході огляду предметів згаданий вище вилучений у ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Нокіа 6303»чорного кольору ІМЕІ 355382046163179, був оглянутий та приєднаний до матеріалів справи(а.с.28).
Крім того, згідно протоколу явки з повинною ОСОБА_2 від 06.07.2011 року останній зізнається в тому, що 23.06.2011 року пограбував ОСОБА_4 на привокзальній площі в м. Ковель та заволодів барсеткою потерпілого (а.с.33).
Відповідно до акту наркологічної експертизи №443 від 20.07.2011 року , ОСОБА_2 хронічним алкоголізмом та наркоманією не страждає, примусового протиалкогольного та протинаркоманійного лікування не потребує. На момент скоєння інкриміновах йому дій ОСОБА_2 в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними(а.с.115).
Наведені вище докази не суперечать одне одному та іншим обставинам у справі та в їх сукупності спростовують покази підсудного в тій частині, що метою його нападу на потерпілого були ревнощі до ОСОБА_5,- яка, як уже встановлено вище, спростувала наявність між нею та ОСОБА_2 на той час особистих взаємовідносин, які б могли викликати такі почуття у підсудного, а також спростовують покази ОСОБА_2 в тій частині, що він підняв з землі барсетку потерпілого, яка випала з рук останнього та підтверджують ту обставину, що метою нападу ОСОБА_2В на ОСОБА_4 було саме заволодіння майном потерпілого, для чого підсудний застосував насильство, небезпечне для здоров»я особи, яка зазнала нападу та заволодів майном потерпілого -барсеткою, в якій знаходились мобільний телефон, гроші та документи ОСОБА_4, - вирвавший її з рук останнього. Невизнання вини підсудним у скоєнні розбійного нападу та визнання ним вини у пограбуванні потерпілого суд розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути покарання за більш тяжкий злочин.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу, вірно кваліфіковані органами досудового слідства як розбій за ч. 1 ст. 187 КК України.
При обранні міри кримінального покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, обставини, які б пом'якшували покарання підсудному, - відсутні.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Крім того, судом враховується і те, що підсудний ОСОБА_2 протягом 1994-2002 років нагороджувався відзнаками та дипломами за спортивні досягнення і, разом з тим, після цього неодноразово притягався до кримінальної відповідальності (а.с.96-103), хоч і вважається, таким, що раніше не судимий в силу ст.89 КК України, тривалий час ніде не працює, а, згідно довідки №1223 від 01.07.2011 року перебуває на обліку у нарколога з 2009 року з приводу вживання канабіоїдів, за місцем проживання характеризується як особа, на поведінку якої скарг не надходило. Суд також враховує і ту обставину, що потерпілий ОСОБА_4 не має претензій до підсудного та не настоює на його суворому покаранні.
Разом з тим, враховуючи усі вищевикладені обставини та аналізуючи їх, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без його ізоляції від суспільства.
Речовий доказ у справі -мобільний телефон «Нокіа-6303», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4, слід залишити в користуванні останнього.
Міру запобіжного заходу щодо підсудного слід залишити попередню - тримання під вартою, зарахувавши йому в строк відбування покарання весь термін попереднього ув»язнення..
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 06.07.2011 року.
Речовий доказ у справі -мобільний телефон марки «Нокіа-6303», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, - залишити в користуванні останнього.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 -в цей же строк з дня отримання ним копії вироку суду.
Головуючий:ОСОБА_14