Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
Іменем України
16.12.2011Справа №5002-18/4250-2011
За позовом - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)
до відповідача - Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28)
про стягнення 1700,54 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Від позивача - ОСОБА_1 - ю/к, довіреність від 01.01.2011.
Від відповідача - ОСОБА_2 - представник, довіреність від 05.09.2011.
Суть спору: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 1700,54 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що договором про організацію перевезень вантажу і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/4ДН-09-843/НЮп-331 від 07.10.2009 та договором про обробку вагонів № ПР/М - 10-4м/2-101863/НЮдч від 10.02.2010 врегульовані взаємовідносини між позивачем та відповідачем. Плата за користування вагонами за час з моменту викатки останнього вагону до моменту закінчення прийомо-здавальних операцій між портом та залізницею, зазначеній у передатних відомостях, нарахована відповідно до Відомостей плати за користування вагонами.
Як вказує позивач, у своїй позовній заяві відповідачем плата за користування вагонами у сумі 1700,54 грн. сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
24.10.2011 на адресу господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому відповідач просить суд у позові відмовити повністю. Суд залучив такий відзив до матеріалів справи.
14.11.2011 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло доповнення до відзиву, яке суд залучив до матеріалів справи.
У справі оголошувалася перерва з 14.11.2011 по 17.11.2011 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні яке відбулося 17.11.2011 судом були отримані письмові пояснення від представника позивача.
17.11.2011 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов додаток до відзиву на позовну заяву. Суд залучив такий документ до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.11.2011 представник позивача надав суду доповнення до заперечення на відзив. Суд залучив такі доповнення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.11.2011 представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.
У судовому засіданні 12.12.2011 судом оголошена перерва до 16.12.2011 у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
16.12.2011 після перерви судове засідання продовжено за участю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України «Про залізничний транспорт».
Згідно до статей 2 та 4 вищевказаного Закону, залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Залізниця є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті.
Питання, пов'язані з виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 306-315 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Правовим актом, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом є Статут залізниць України (далі - Статут), якій затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії).
Взаємовідносини Державного підприємства «Придніпровська залізниця» з Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» врегульовані договором про організацію перевезень вантажу і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/4ДН-09-843/НЮп-331 від 07.10.09 та договором про обробку вагонів № ПР/М-10-4м/2-101863/ШОдч від 10.02.2010.
Відповідно до пункту 3 договору про обробку вагонів № ПР/М-10-4м/2-101863/НЮдч від 10.02.2010 Залізниця здає, а Порт приймає вагони, контейнери з експортними, транзитними вантажами й порожні вагони, які перевозяться в міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні через порти Керч (Україна) і Поті/Батумі (Грузія), по факту закінчення приймально-здавальних операцій у Порту на підставі поїзних передатних відомостей, підписаних Сторонами, що підтверджують приймання вагонів від Залізниці. Порт здає, а Залізниця приймає вагони, контейнери із транзитними, імпортними вантажами й порожні вагони, які перевозяться в міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні через порти Керч і Поті/Батумі по факту закінчення приймально-здавальних операцій у Порту.
Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 23.12.2008 № 04-5/278 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій», для суб'єктів господарювання, які взяли на себе функції приймання вагонів від залізниці, подачі їх під навантаження (розвантаження) вантажовідправникам (вантажоодержувачам) та повернення залізниці навантажених або порожніх вагонів, операції з вагонами є г о с п о д а р с ь к о ю діяльністю.
В цьому випадку саме зазначені суб'єкти виступають перед залізницею як к о р и с т у в а ч і вагонів.
01.04.11 засобами ДП «Керченський морський торговельній порт» на під'їзну колію порту з порому «Герої Шипки» були викочені 50 порожніх вагонів, що прибули з Грузії.
Згідно пункту 7.1 договору про обробку вагонів № ПР/М-10-4м/2-101863/НЮдч від 10.02.2010 ( з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 26.03.2010) плата за користування вагонами Портом нараховується за час з моменту їхньої передачі Порту до моменту приймання Залізницею від Порту повідомлення про готовність вагонів до забирання. При передачі вагонів контейнерів з вантажами і порожніх вагонів в міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні плата за користування вагонами нараховується по ставках, затверджених діючими нормативними документами.
Відповідно до п. 7.4 договору про обробку вагонів № ПР/М-10-4м/2-101863/НЮдч від 10.02.2010 Порт сплачує Залізниці плату за користування вагонами, що прямують через поромний комплекс ДП «Керченський морський торговельний порт» по факту здачі Залізницею вагонів Порту до моменту накату на пором останнього вагона суднової партії. Платежі стягуються по Відомостях плати за користування вагонами (контейнерами), які складаються в трьох примірниках на підставі актів загальної форми ГУ-23, що підтверджують приймання вагонів Портом від ст. Керч-Порт.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно актів загальної форми № 679 та 680 станції Керч-Порт, у яких значиться час викатки останнього вагону з порому 17:10 01.04.2011 та 18:20 01.04.2011, як час прийняття загонів залізницею в комерційному та технічному відношенні (підписаного диспетчером паромного комплексу та старшим прийомоздавальником станції) та пункту 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.99 № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 р. за № 165/3458, була складена Відомість плати за користування вагонами № 02049197, яка підписана портом з зауваженням. В зауваженні відповідач не визнає час за користування вагонами в обсязі 1 год. 10 хв. через те, що цей час для прийомоздавальних операцій.
Судом встановлено, що за час з моменту викатки останнього вагону з порому до моменту прийняття їх у комерційному та технічному стані залізницею відбувалося наступне нарахування:
З 18.04.2011 до 19.04.2011 - час користування 3 години 15 хв. за 29 вагонів, акти загальної форми № 841 та 844. Складена відомість плати за користування вагонами № 19049212;
21.04.2011 - час користування 50 хв. за 40 вагонів, акти загальної форми № 878 та 879. Складена відомість плати за користування вагонами № 22049215;
07.05.2011 - час користування 1 година 40 хв. за 65 вагонів, акти загальної форми № 899 та 900. Складена відомість плати за користування вагонами № 07059242;
15.05.2011 - час користування 1 година 15 хв. за 71 вагон, акти загальної форми № 915 та 916. Складена відомість плати за користування вагонами № 15059252 (а також добір за відомістю №20079323);
29.05.2011 - час користування 1 година 10 хв. за 70 вагонів, акти загальної форми № 1080 та 1081. Складена відомість плати за користування вагонами № 29059263 (а також добір за відомістю № 20079325), № 29059264 (а також добір за відомістю № 20079324), № 29059265 (а також добір за відомістю № 20079322);
08.06.2011 - час користування 1 година 00 хв. за 65 вагонів, акти загальної форми № 1102 та 1103. Складена відомість плати за користування вагонами № 08069271;
15.06.2011 - час користування 30 хв. за 53 вагона, акти загальної форми № 1121 та 1122. Складена відомість плати за користування вагонами № 16069280, № 16069281, № 16069282;
21.06.2011 - час користування 30 хв. за 43 вагона, акти загальної форми № 1168 та 1169. Складена відомість плати за користування вагонами № 22069288;
30.06.2011 - час користування 1 година 00 хв. за 43 вагона, акти загальної форми № 1177 та 1178. Складена відомість плати за користування вагонами № 30069294;
13.07.2011 - час користування 1 година 00 хв. за 34 вагона, акти загальної форми № 1256 та 1257. Складена відомість плати за користування вагонами № 14079308, № 14079309;
19.07.2011 - час користування 35 хв. за 35 вагонів, акти загальної форми № 1269 та 1270. Складена відомість плати за користування вагонами № 20079318.
26.07.2011 - час користування 1 година 00 хв. за 39 вагонів, акти загальної форми № 1282 та 1283. Складена відомість плати за користування вагонами № 27079329;
03.08.2011 - час користування 45 хв. за 40 вагонів, акти загальної форми № 1177 та 1178. Складена відомість плати за користування вагонами № 30069294;
з 11.08.2011 по 12.08.2011 - час користування 45 хв. за 10 вагонів, акти загальної форми № 1342, 1343, 1344 та 1351. Складена відомість плати за користування вагонами № 12089340;
18.08.2011 - час користування 1 година 00 хв. за 39 вагонів, акти загальної форми № 1359 та 1360. Складена відомість плати за користування вагонами № 18089346, 18089347;
25.08.2011 - час користування 1 година 30 хв. за 65 вагонів, акти загальної форми № 1376 та 1377. Складена відомість плати за користування вагонами № 26089359;
11.09.2011 - час користування 2 години 00 хв. за 69 вагона, акти загальної форми № 1456 та 1457. Складена відомість плати за користування вагонами № 12099365, 12099365.
Загальна сума нарахування Залізницею плати за користування вагонами Порту, з якою погоджується суд, складає 1417,12 грн., з врахуванням ПДВ - 1700,54 грн.
Стосовно заперечень відповідача щодо того, що всупереч пункту 6.3 договору про обробку вагонів Залізниця здійснювала прийняття порожніх вагонів понад встановлений договором 30- ти хвилинний час, суд зазначає, що у пункті 6.3 договору, який стосується 30-ти хвилинного ліміту, зазначений 30-хвилиний час, але який є таким, що враховується для розрахунків плати за користування фронтів вивантаження, а не часу викатки вагонів з порому. Тому, на думку суду, заперечення відповідача у цій частині є неспроможними.
Таким чином, за період з 01 квітня 2011 року по 11 вересня 2011 року Державним Підприємством «Придніпровська залізниця» Державному Підприємству «Керченський морський торговельний порт» була правомірно нарахована плата за користування вагонами в сумі 1700,54 грн. (з ПДВ), доказів оплати якої відповідач суду так і не надав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідач не представив суду доказів сплати позивачу коштів за користування вагонами у сумі 1700,54 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
У зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 1700,54 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується заперечень відповідача, викладених в доповненнях до відзиву ДП «Керченський морський торговельний порт» від 17.11.2011, стосовно того, що відповідно до «Правил эксплуатации, пономерного учета и расчетов за пользование грузовыми вагонами в собственности других государств» не встановлено плати за користування вагонами, з якими не виконуються вантажні операції, суд не погождується з такими доводами відповідача та зазначає наступне:
Згідно Правил эксплуатации, пономерного учета и расчетов за пользование грузовыми вагонами в собственности других государств, утвержденные на совещании уполномоченных представителей железнодорожных администраций от 24.05.1996 (с изменениями и дополнениями) - а саме розділом 4 цих Правил - врегульовано питання розрахунків за користування вантажними вагонами інвентарного парку залізничних адміністрацій. Але не вказано, що саме Керченський морський торговельний порт або будь-який інший посередник проводить прийом та передачу вагонів від однієї залізниці іншій.
Відповідно до Правил эксплуатации грузовых вагонов и контейнеров принадлежности государств-участников Содружества независимых государств, Латвийской Республики, Эстонской Республики в международном прямом железнодорожно-паромном сообщении через порты Керчь (Украина) и Поти/Батуми (Грузия), утвержденные на 49 заседании Совета по железнодорожному транспорту 20-21 ноября 2008, а саме: п 6.1.1 зазначених Правил - взаєморозрахунки за користування вагонами на морській ділянці шляху із залізницями власницями вагонів здійснюються у напрямку Поті/Батумі - Керч - Грузією та Керч - Поті/Батумі - Україною, але у даному випадку мова йде лише про залізничні адміністрації, а не про посередників, яким є відповідач.
У своїх запереченнях на позов відповідач посилається на Технологический процесс работы станций Керчь-Порт, Керчь и паромного комплекса ГП «Керченский морской торговый порт» при перевозках в прямом международном железнодорожно-паромном сообещнии Керчь-Поти/Батуми (а/с 1- 18 т. 3).
Ознайомившись в таким Технологічним процесом, суд звертає увагу, що такий документ підписаний та скріплений печаткою лише з боку відповідача - Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", з боку позивача - такий документ не був скріплений печаткою.
Відповідно до норм статті 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінюються сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печатками.
Отже нормами вказаної статті чітко встановлено, що спеціальні вимоги встановлюються для письмових правочинів юридичних осіб. Вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це установчими документами юридичної особи (головою правління, президентом, директором тощо), довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.
Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що такий документ як Технологический процесс работы станций Керчь-Порт, Керчь и паромного комплекса ГП «Керченский морской торговый порт» при перевозках в прямом международном железнодорожно-паромном сообщении Керчь-Поти/Батуми, є нікчемним документом, який за своєю правовою природою не може породжувати для його сторін будь-яких прав та обов'язків.
Крім того, суд зауважує, що діючим законодавством України, що регулює порядок організації та діяльності роботи залізничного транспорту в державі, взагалі не передбачений самий порядок укладання та дії Технологічних процесів роботи станцій та п о р о м н о г о комплексу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими участинками судового процесу.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 1700,54 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.
16.12.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2011.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч (вул. Кірова, 28, м. Керч, 98312; код ЄДРПОУ 01125554) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (пр. К. Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600; р/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ «ЕкспресБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 1700,54 грн. плати за користування вагонами; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.