Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
Іменем України
20.12.2011Справа №5002-18/4403-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф.121)
До відповідача - Приватного підприємства «Сопрано Бренд» (98612, м. Ялта, вул.. Октябрьська, 8/57)
Про стягнення 20 900,00 грн. та спонукання до повернення майна
Суддя І.К. Осоченко
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Сопрано Бренд», м. Ялта (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату у сумі 4180,00 грн., штраф у сумі 16720,00 грн. та зобов'язати відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital,заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПП «Сопрано Бренд» та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» було укладено договір оренди обладнання № 86с від 13.10.2010. Згідно договору, ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» надало в тимчасове платне користування, а ПП «Сопрано Бренд» прийняло за актом прийому - передачі по договору кавомашину Solis Master 5000 Didital,заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн., по акту прийому - передачі від 13.10.2010. Відповідно до п.2.2 договору, термін оренди складає 12 календарних місяців, тобто до 13.10.2011. Пунктом 3.3 договору передбачено, що ПП «Сопрано Бренд» сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» до 15 числа місяця наступному за місяцем оренди. Як виходить з тексту позовної заяви, ПП «Сопрано Бренд» не здійснив жодного платежу по оренді за обладнання, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 4180 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.
15.11.2011 через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому він просить у задоволенні позову відмовити.
15.11.2011 через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн.
У судовому засіданні 15.11.2011 представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду дійсної справи на 15 днів.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.
Ухвалою господарського суду від 15.11.2011у, у порядку ст. 30 ГПК України, для дачі суду усних та письмових пояснень по суті спору судом була викликана директор ПП «Сопрано Бренд» - ОСОБА_1.
29.11.2011 у судовому засіданні директор ПП «Сопрано Бренд» - ОСОБА_1 дала суду пояснення, відповідно до яких, договір № 82с від 23.09.2010 ПП «Сопрано Бренд» не укладало, ОСОБА_1 такий договір не підписувався та жодного обладнання за цим договором відповідач не отримував.
05.12.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що при візуальному огляді договору № 86с від 13.10.2010 та акту прийому-передачі дійсно вбачається невідповідність підпису «Мыд» підпису директора ОСОБА_1 Тому вказує, що необхідності у проведенні експертизи не має.
У судовому засіданні 06.12.2011, розглянувши матеріали справи, суд вважав необхідним викликати у судове засідання, у порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України - директора ПП «Сопрано Бренд» - ОСОБА_1 для дачі суду усних та письмових пояснень.
19.12.2011 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судове засідання 20.12.2011 представники сторін та директор ПП «Сопрано Бренд» - ОСОБА_1 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
У справі судом оголошувалася перерва з 29.11.2011 по 06.12.2011, у порядку передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Сопрано Бренд», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату у сумі 4180,00 грн., штраф у сумі 16720,00 грн. та зобов'язати відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital,заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн.
15.11.2011 через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн. та просить провадження у справі у цій частині припинити.
У судовому засіданні 20.12.2011 року, розглянувши заяву позивача про відмову від частини позовних вимог, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, заява підписана уповноваженою особою представника позивача.
Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим було ініційоване саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн., тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» про відмову від частини позовних вимог, підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у частини позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від цієї частини позову.
Таким чином, суд розглядає по суті позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати у сумі 4180,00 грн. та штрафу у сумі 16720,00 грн.
Розглянувши позовні вимоги позивача, суд зауважує наступне:
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Предметом позову у справі є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача певних сум орендної плати та штрафу.
Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обов'язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства. Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як виходить з тексту позовної заяви та пояснень позивача, в обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача орендної плати та штрафу, позивач посилається саме на договір оренди обладнання № 86с від 13.10.2010.
Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на стягнення з відповідача коштів за оренду обладнання він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на стягнення цих коштів. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту надання в оренду кавомашини Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн. Такими доказами можуть бути, по-перше, сам такий договір оренди обладнання № 86с від 13.10.2010, а також будь-які інші докази, що підтверджують вимоги позивача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем до своєї позовної заяви додано копію вказаного договору (а.с. 11-12) та копію Акту прийому-передачі до договору № 86с від 13.10.10 (а.с. 13).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 і 1.4 договору оренди обладнання № 86с від 13.10.2010, орендодавець зобов'язується передати орендарю по Акту прийому-передачі, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн. та сплачувати орендодавцю орендну плату. Акти прийому передачі є невід'ємною частиною договору.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладання господарських договорів врегульовано ст. ст. 180-181 Господарського кодексу України, які кореспондуються зі статтею 207 Цивільного кодексу України, згідно з якими господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
29.11.2011 у судовому засіданні директор ПП «Сопрано Бренд» - ОСОБА_1 дала суду пояснення, в яких вказала, що договір № 82с від 23.09.2010 ПП «Сопрано Бренд» не укладало, ОСОБА_1, як директором підприємства, такий договір не підписувався та жодного обладнання за цим договором відповідач не отримував.
05.12.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що при візуальному огляді договору № 86с від 13.10.2010 та Акту прийому-передачі дійсно вбачається невідповідність підпису «Мыд» підпису директора ОСОБА_1 Тому вказує, що необхідності у проведенні судової експертизи не має.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки з боку ПП «Сопрано Бренд» договір оренди обладнання № 86с від 13.10.2010 не підписувався, що визнається і позивачем, то такий договір вважається неукладеним у розумінні статті 181 Господарського кодексу України.
Згідно Інформаційного Листа Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року» від 20.10.2006 року зазначено, що про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом.
Отже, оскільки договір оренди обладнання № 86с від 13.10.2010 є неукладеним у розумінні статті 181 Господарського кодексу України, то він не тягне за собою ніяких правових наслідків, а отже підстави для задоволення позову у частині стягнення з відповідача орендної плати у сумі 4180,00 грн. та, як наслідок, штрафу у сумі 16720,00 грн., які нараховані позивачем на підставі договору оренди обладнання № 86с від 13.10.2010 - відсутні, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9.
Судові витрати відносяться на позивача у порядку, передбаченому статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
20.12.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2011.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо зобов'язання Приватного підприємства «Сопрано Бренд» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн.
2. Провадження у справі у частині позовних вимог щодо зобов'язання Приватного підприємства «Сопрано Бренд» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» кавомашину Solis Master 5000 Didital, заводський номер АОО 33444, в кількості 1 шт. за ціною 8360 грн. припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.