Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
Іменем України
12.12.2011Справа №5002-34/4723-2011
за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго»
(95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6)
до відповідача Приватного підприємства «Рубін»
(96500, АР Крим, м. Саки, провулок Фонтанний, 4)
про стягнення 5 699,58грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
від позивача - ОСОБА_1 за дов. від 22.04.2011р. №3236-Д;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом та просить стягнути з Приватного підприємства «Рубін» (з урахуванням уточнення позовних вимог) 5 699,58 грн., у т.ч. 5 285,17 грн. основної заборгованості за активну електричну енергію за період з 18.10.2010р. по 14.10.2011р., 264,26 грн. збитків від інфляції, 150,15 грн. процентів.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору №838 від 25.05.2004р. про постачання електричної енергії в частині оплати спожитої енергії у строк, встановлений п.2.2.3 договору та додатку 4.1 до такого договору (а.с. 4-5,53).
До початку розгляду справи по суті від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач фактично зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Приватного підприємства «Рубін» 5285,17 грн. основної заборгованості, 246,26 грн. збитків від інфляції, 141,18 грн. процентів (а.с. 69).
Відповідач у справі - Приватне підприємство «Рубін» відзиву на позов суду не надало; його повноважний представник в жодне з судових засідань не з'явився; про причини не явки суд не повідомив; про день та час судового засідання повідомлений належним чином.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, направлялася відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11607727 від 02.11.2011р. (а.с. 48-50), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями списків згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с.52,60, 67).
Зважаючи на вказані обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву, за наявними у ній матеріалами, а також за відсутності представника відповідача, який втретє в судове засідання не з'явився, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
25.05.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (назва якого змінена на ПАТ “Крименерго”) та Приватним підприємством «Рубін» укладено договір № 838 про постачання електричної енергії (а.с. 21-24, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу (споживачу) електричну енергію, а споживач - оплатити її вартість в порядку та строки, передбачені договором, додатковими угодами та додатками до договору (п. 1 договору).
Договором встановлено, що він діє до 31.12.2004 р. Також, сторони дійшли згоди щодо продовження такого договору на наступні роки, у разі якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення дії договору не заявить про свої наміри розірвати договір або переглянути його умови (п. 9.5. договору).
Оскільки сторонами не надано доказів направлення іншій стороні заяви про розірвання такого договору, суд дійшов висновку про те, що умовами відповідного договору регулювались відносини сторін з поставки електричної енергії у спірний період.
У подальшому, додатковою угодою до договору (а.с. 26), зокрема, внесено зміни до пункту 1 договору, шляхом викладення його у новій редакції: «постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід'ємними частинами.
20.10.2006р. сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно з умовами якої, п. 1 договору викладено у новій редакції: «постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80 кВт, а споживач - оплачує постачальнику вартість спожитою (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього, які є його невід'ємними частинами (а.с. 27).
Згідно п. 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електромереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно установки та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно «Методики розрахунку обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ», затвердженої відповідною постановою НКРЕ України.
Договором передбачено, що перевірка стану розрахунків за електроенергію здійснюється за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім актом звірки між споживачем та постачальником, який споживач зобов'язаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду (п. 7.2. договору).
Згідно ч. 2. п. 1. додатку № 4.1. до договору показники розрахункових засобів обліку у відповідності з переліком об'єктів та точок комерційного обліку фіксуються 10 числа кожний місяць та оформлюються «актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони (а.с. 25).
Обсяги фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається у відповідності з «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» (додаток № 2 до договору, підписаним споживачем та скріпленим печаткою споживача. Відповідний акт заповнюється споживачем в графах 1 - 9, а постачальником - перевіряється та підписується уповноваженою особою. За необхідності нарахування та розподілення втрат згідно умов договору, постачальник нараховує втрати у мережах основного споживача, розподіляє втрати між основним споживачем та субспоживачем та самостійно доповнює відповідні графи акту (п. 1, 2 додатку № 4.1, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 13.08.2007р. /а.с. 26 зворот/).
Як встановлено судом, позивач виконував зобов'язання за договором, а саме здійснював поставку електроенергії у спірний період. При цьому, як стверджує позивач, відповідачем частково не виконано зобов'язання по оплаті поставленої електроенергії. Так, як зазначає позивач, за період з 18.10.2010р. по 14.10.2011р. у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 5285,17 грн.
Факт передачі постачальником у спірному періоді електричної енергії у відповідному обсязі та на суму, яка перевищує заявлену до стягнення (зважаючи на наявність у відповідача переплати за минулий період) підтверджується актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії протягом розрахункового періоду з 10.10.2010р. до 10.11.2010р. (а.с.37,40,42) та відповідними рахунками, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 54, 39).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором в частині оплати переданої йому електричної енергії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.2.3. договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4.1 або № 4.2 до договору - «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 2. вказаного додатку до договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 13.08.2007р. /а.с. 26 зворот/) споживач до 05 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у розмірі 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Зазначений платіж здійснюється виключно за рахунком, що виставляється постачальником, розрахованим на підставі заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії та тарифу поточного місяця.
При цьому, п.2 додатку №4.1 до договору «Порядок розрахунків для споживачів, здійснюючих передплату за спожиту електроенергію» визначено, що, у випадку неповної передплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передплати та вартістю фактично спожитої електричної енергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до умов договору (п. 9.1.) усі додатки до договору, у тому числі додаток № 4.2. є невід'ємними його частинами.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем зобов'язання за договором в частині оплати поставленої електроенергії у повному обсязі відповідно до встановлено строку не виконані; заборгованість за спірний період становить 5285,17 грн.
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про наявність заборгованості за поставлену електроенергію на вказану суму.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати поставленої електроенергії, хоча строк виконання відповідного зобов'язання, встановлений умовами договору та додатку до нього, на момент звернення до суду з відповідним позовом вже пройшов, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 5285,17 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, уточнені позовні вимоги в частині стягнення процентів та збитків від інфляції у розмірах відповідно - 141,18 грн. та 246,26 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Рубін" на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" 5 285,17 грн. основної заборгованості, 141,18 грн. процентів, 264,26 грн. збитків від інфляції, а також 102,00 гри. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 гри. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.