"13" грудня 2011 р. Справа № 24/5005/5761/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. по справі № 24/5005/5761/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес К" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріка", -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "МАРІКА", ліквідовано юридичну особу ТОВ "МАРІКА". Згідно п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС К" на суму 16 683,00 грн.; Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на суму 555,33 грн. Припинено повноваження ліквідатора по справі про банкрутство ТОВ "МАРІКА". Припинено провадження по справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. апеляційна скарга Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишена без задоволення. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 року залишена без змін.
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2011 року порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "МАРІКА" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ "АНТАРЕС К".
Постановою суду першої інстанції від 19.05.2011 року ТОВ "МАРІКА" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора -ТОВ "АНТАРЕС К".
В газеті "Урядовий кур'єр" №101 від 04.06.2011 року опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури .
19.07.2011 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "МАРІКА" та припиняючи провадження по справі на підставі п.6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за юридичною адресою боржник не знаходиться, відповідно до поданого звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у боржника відсутні будь-які майнові активи та грошові кошти, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги кредиторів. Тому наявні всі підстави для ліквідування банкрута - ТОВ "МАРІКА" та припинення провадження по справі.
Відповідно до статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора ТОВ "АНТАРЕС К" до боржника підтверджується виконавчим написом нотаріуса №933 від 06.04.2011р. про стягнення на користь ТОВ "АНТАРЕС К" на підставі протесту векселя про неоплату ТОВ "МАРІКА" в розмірі 16200,00 грн. та постановою про відкриття виконавчого провадження Індустріальним ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 11.04.2011р. з примусового виконання виконавчого напису.
Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка, в якій міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Маріка" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ініціюючий кредитор надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців станом на 28.04.2011р., де в графі "статусі відомостей про юридичну особу" міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.
Відповідно до довідок КП "Дніпропетровське МБТІ" №7257 від 21.06.2011 року, Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №Ц/9439-11 від 04.07.2011 року, ВРЕР №1 ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/1РЕР-2519 від 16.06.2011 року, Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1882-02-13 від 17.06.2011 року, які свідчать, що за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.
Відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти станом на 16.06.2011р. інформація щодо майна банкрута відсутня.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено.
Включені до реєстру вимоги кредиторів ТОВ "АНТАРЕС К" на суму 16 683,00 грн. та Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на суму 555,33 грн. залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна банкрута.
Відповідно до ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичною особи -банкрута.
Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.
Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Відповідно ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, копію постанови господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року про визнання банкрутом ТОВ "МАРІКА" було направлено до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити суду для долучення до справи про банкрутство.
Крім цього, листом від 19.05.2011 року ліквідатором було письмово повідомлено Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська про визнання ТОВ "МАРІКА" банкрутом .
В ліквідаційній процедурі банкрута орган державної податкової служби має право здійснити податкову перевірку та у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по оплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами у встановлений ч. 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк.
Кредитор Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до ліквідатора банкрута та господарського суду із заявою про визнання грошових вимог на суму 555,33 грн. і ці вимоги включено до реєстру вимог кредиторів. Вказані вимоги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ґрунтуються на заборгованості, встановленої за результатами проведення документальних перевірок ТОВ "МАРІКА" у вересні-грудні 2010 року.
Згідно листа №22609/10/10-1 від 20.07.2011 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська видано наказ №715 від 23.05.2011 року щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "МАРІКА".
24.05.2011 року працівниками Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції складено акт про відсутність офісу підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 3.
Як вбачається з матеріалів справи, начальник Відділу податкової міліції Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська звертався до господарського суду листом від 17.06.2011 року про ознайомлення з матеріалами справи в зв'язку із проведенням податкового розслідування.
Однак, як встановлено судом, на час розгляду справи в засіданні 28.07.2011 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська не надала суду доказів проведення позапланової перевірки ТОВ "МАРІКА".
Отже, судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги доводи Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо не проведення нею податкової перевірки, оскільки представником Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська не надано будь-яких доказів, які свідчили б про встановлення місцезнаходження керівника боржника, документів підприємства та можливість в зв'язку з цим проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "МАРІКА".
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута ТОВ "МАРІКА" та припинення провадження по справі на підставі ст. ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатор надав належні докази про відсутність боржника за місцезнаходженням, додав відповідні документи до звіту, за результатами розгляду ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. по справі № 24/5005/5761/2011 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Хандурін М.І.