"19" грудня 2011 р. Справа № 2-25/10623-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого,
Кочерової Н.О.,
Саранюка В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від 10 жовтня 2011 року
у справі№ 2-25/10623-2006
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомЛівадійської селищної ради
доДочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
провизнання дійсним договору купівлі-продажу
за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
доЛівадійської селищної ради
за участю прокуратури Автономної Республіки Крим
треті особи Фонд державного майна України
Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест"
простягнення 435 712 грн. 42 коп.
Господарським судом Автономної Республіки Крим у справі № 2-25/10623-2006 було розглянуто первісний позов Лівадійської селищної ради до Дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання дійсним договору купівлі-продажу, та зустрічний позов Дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Лівадійської селищної ради про стягнення 435 712 грн. 42 коп.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 у справі № 2-25/10623-2006 первісний позов задоволено, зустрічний позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 у справі № 2-25/10623-2006 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 скасовано, прийнято нове рішення яким у первісному позові відмовлено, у зустрічному позові відмовлено.
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2011, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 у справі № 2-25/10623-2006 залишити без змін.
Таким чином, дочірнє Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест" повинне було сплатити державне мито як за вимоги немайнового характеру, так і за вимоги майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України (чинної на момент подання касаційної скарги) державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до пп. "а", "б" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (чинного на момент подання касаційної скарги) ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.п. "г" п. 2 ст. 3 Декрету КМ України "Про державне мито" (чинного на момент подання касаційної скарги) із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест" до касаційної скарги додано квитанцію від 31.10.2011 № 142 про сплату державного мита за подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, згідно якої сплачено 42.50 грн. (як за вимогу немайнового характеру)
Згідно п.п. "г" п. 2 ст. 3 Декрету КМ України "Про державне мито" (чинного на момент подання касаційної скарги), враховуючи вимоги касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест", не додано доказів сплати державного мита в повному розмірі.
Оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест" підлягає поверненню за п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаір-Інвест" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 у справі № 2-25/10623-2006 повернути без розгляду.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Кочерова
В. Саранюк