"20" грудня 2011 р. Справа № 15/44
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Національної телекомпанії України, м.Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011
зі справи № 15/44
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група", м.Київ
до Національної телекомпанії України, м.Київ
про стягнення 87 400,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Бородіна М.І.,
відповідача -Любченко О.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" звернулося з позовом до Національної телекомпанії України, згідно з яким просило стягнути 84 700,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, заборонити відповідачу використовувати без отримання дозволу на використання та без виплати авторської винагороди за використання таких музичних творів: “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_2 (псевдонім ОСОБА_2) у виконанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4; “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_4” (“ІНФОРМАЦІЯ_4”) (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_7) у виконанні ОСОБА_3. Також позивач просив суд визнати дії відповідача незаконними в частині порушення виключних майнових авторських прав позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі № 15/44 (колегія суддів у складі: суддя Хоменко М.Г. -головуючий, судді -Бондаренко Г.П. і Гумега О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 (колегія суддів у складі: суддя Зубець Л.П. -головуючий, судді Мартюк А.І. і Новіков М.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30250,00грн. компенсації за порушення виключних авторських прав, заборонено відповідачу використання без отримання дозволу на використання та без виплати авторської винагороди за використання музичних творів “ІНФОРМАЦІЯ_1”, (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_2 (псевдонім ОСОБА_2) у виконанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4; “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка; “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Білоножків; “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка; “ІНФОРМАЦІЯ_4” (“ІНФОРМАЦІЯ_4”) (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_7) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.05.2011 та постанову апеляційного господарського суду від 05.10.2011 в частині стягнення з відповідача 30250,00грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, приватне підприємство “Українське Музичне Видавництво” як видавець одержало виключні майнові авторські права на музичні твори “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_2 (псевдонім ОСОБА_2) у виконанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4; “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка; “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Білоножків; “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка; “ІНФОРМАЦІЯ_4” (“ІНФОРМАЦІЯ_4”) (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_7) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка від правонаступників виключних майнових авторських прав Петраша Н.Н. (псевдонім Николо) на підставі авторського договору про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) від 15.08.2006 №А43/06, та від Максимчук Діани (псевдонім ОСОБА_2) на підставі авторського договору про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) від 25.02.2005 №А31/05.
15.12.2007 приватним підприємством “Українське Музичне Видавництво” як видавцем та позивачем як субвидавцем було укладено договір №4015/08 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), за умовами якого позивач набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу видавця, зокрема, на такі твори, як: “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_2 (псевдонім ОСОБА_2) у виконанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4; “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_4” (“ІНФОРМАЦІЯ_4”) (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_7) у виконанні ОСОБА_3.
А отже, позивач набув права на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати стосовно даних творів такі дії:
- опублікування твору (право на опублікування);
- відтворення твору (право на відтворення);
- розповсюдження екземплярів творів будь-яким способом;
- імпортування екземплярів творів з метою розповсюдження;
- публічне виконання твору;
- публічне сповіщення твору (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загального відома шляхом передачі в ефір та (або) наступної передачі в ефір (право на передачу в ефір);
- публічне сповіщення твору (включаючи показ, виконання або передачу по кабелю) для загального відома по кабелю, дротам або за допомогою інших аналогічних засобів (право на передачу по кабелю);
- будь-яке повторне виконання, показ, сповіщення твору для загального відома, якщо воно здійснюється іншою особою, ніж тією, яка здійснила вперше виконання, показ, сповіщення;
- переклад твору;
- переробку, аранжування та іншу переробку твору (право на переробку);
- включення твору до аудіовізуального твору і передачі організацій мовлення (право на синхронізацію);
- сповіщення твору таким чином, при якому будь-яка особа може мати доступ до нього в інтерактивному режимі із будь-якого місця та у будь-який час за своїм вибором (право на доведення до загального відома).
Приватне підприємство “Українське Музичне Видавництво” як видавець одержало виключні майнові авторські права на музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від ОСОБА_8 (псевдонім -ОСОБА_8) на підставі авторського договору про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) від 11.03.2003 №А11/03.
22.12.2006 приватним підприємством “Українське Музичне Видавництво” як видавцем та позивачем як субвидавцем було укладено договір №4001/07 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), за умовами якого позивач набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу видавця, зокрема, на музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що визначає право субвидавця на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні даних творів такі дії, як сповіщувати твір (включаючи показ, виконання чи передачу в ефір) для загального відома шляхом передачі в ефір і (чи) подальшої передачі в ефір (право на передачу в ефір).
У договорах від 15.12.2007 №4015/08 та від 22.12.2006 №4001/07 під поняттям “Каталог” розуміється набір творів, як оприлюднених, так і не оприлюднених раніше, права на використання яких передані видавцю.
Відповідно до п.2.3 названих договорів сторони погоджуються, що вказана передача прав діє з моменту підписання договорів по 31.12.2008.
Сторонами укладались додаткові угоди до договорів, згідно з якими було пролонговано термін дії договорів від 15.12.2007 №4015/08, передача прав згідно з договором продовжена до 31.12.2009 та від 22.12.2006 №4001/07- відповідно до 31.12.2009.
Причина спору з цієї справи, як було встановлено судами попередніх інстанцій, полягала в тому, що, за твердженням позивача, 02.01.2009 у концертній програмі фестивалю “Мелодія двох сердець” о 15 годині 50 хвилин на телеканалі УТ-1 Національної телекомпанії України відбулось публічне сповіщення музичних творів, виключними авторськими правами на які володіє позивач, без укладення договору та виплати авторської винагороди позивачу, а саме творів: “ІНФОРМАЦІЯ_1” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_2 (псевдонім ОСОБА_2) у виконанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4; “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор музики -ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3 Білоножка; “ІНФОРМАЦІЯ_5” (автор музики - ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_6) у виконанні ОСОБА_4 та ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_3” (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_5) у виконанні ОСОБА_3; “ІНФОРМАЦІЯ_4” (“ІНФОРМАЦІЯ_4”) (автор музики ОСОБА_1 (псевдонім - ОСОБА_1), автор слів -ОСОБА_7) у виконанні ОСОБА_3, що зафіксовано записом телевізійної програми на DVD-носії, який зроблений комісією, створеною у складі позивача, а також актом про виконання робіт від 08.01.2009.
Поясненням, які були подані у справі сторонами, а також поданим зі справи доказам суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
При цьому суди правильно виходили з того, що факт використання відповідачем музичних творів, виключні авторські права на які належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на використання цих творів та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.
Твердження відповідача про те, що позивач не довів правомірність користування авторськими майновими правами стосовно зазначених творів суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки вони спростовувались фактичними обставинами справи.
Оскільки відповідач не подав ніяких доказів, які б підтверджували, що запис ефіру від 02.01.2009 був ним знищений в установленому законом порядку, а також беручи до уваги, що копію цифрового відеозапису концертної програми фестивалю "Мелодія двох сердець", стосовно якого судом призначалось відповідне експертне дослідження, позивач отримав від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач, на відміну від позивача, не довів і обґрунтованості своїх заперечень проти позову, зокрема, не довів правдивості своїх тверджень про відсутність доказів, які можуть свідчити про те, що в телепередачі він не використовував тих творів, у зв'язку з публічним сповіщенням яких був поданий цей позов у даній справі.
Відповідно до частини другої ст.17 Закону України "Про авторське право і суміжні права" якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Заперечуючи проти позову за наведених підстав, відповідач, як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, не подав доказів, які б свідчили про укладання авторами договору про створення згаданого аудіовізуального твору або вчинення ними з цього приводу інших дій.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст.33,38 ГПК України, якими регламентовано порядок вирішення питань, пов'язаних із поданням доказів у справі, попередні судові інстанції правильно не взяли до уваги зазначену частину заперечень відповідача проти позову.
Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно виходили з вимог ст.ст.17,52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а також обґрунтовано взяли до уваги фактичні обставини справи, а саме кількість незаконно використаних творів, особу відповідача, який є Національною телекомпанією України, характер незаконного використання творів, яке відбувалось в ефірі, тобто сприймалось великою аудиторією телеглядачів.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи нових доказів, які не досліджувались попередніми судовими інстанціями, задоволенню не підлягає з огляду на вимоги ст.111-7 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 у справі № 15/44 залишити без змін, а касаційну скаргу Національної телекомпанії України - без задоволення.
Суддя Селіваненко В.П.
СуддяЛьвов Б.Ю.
Суддя Харченко В.М.