м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
04.09.2008 року Справа № 15/430
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Семендяєвої І.В.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Наумова Б.Є.
та за участю
представників сторін:
від позивача : -Осмінкін П.А., юрисконсульт за дов. №427
від 08.10.07;
від відповідача: повноважний представник не прибув;
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Азмол-Сервіс», м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 20.06.08
у справі №15/430 (судова колегія у складі:
головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю.,
суддя - Седляр О.О., суддя - Яресько Б.В.)
за позовом Колективного сільськогосподарського
підприємства «Агролюкс», м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Азмол-Сервіс», м. Луганськ
про повернення товарної пшениці
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 10.07.08 та розпорядженнями першого заступника голови суду від 04.08.08 та від 20.08.08,
Позивач, Колективне сільськогосподарське підприємство «Агролюкс», м. Луганськ (далі за текстом -КСП «Агролюкс», позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №201 від 15.09.06 з вимогами про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азмол-Сервіс», м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ «Азмол-Сервіс», відповідач) повернути зі зберігання товарну пшеницю в кількості 133,250 тон.
Додатково позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на пшеницю, що передана на зберігання ТОВ «Азмол-Сервіс» у кількості 133,250 тон.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.09.06 у справі №15/430 вказане клопотання позивача щодо забезпечення позову відхилено з підстав не наведення позивачем обґрунтування та не надання доказів про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Рішенням місцевого господарського суду від 20.06.08 позов задоволений у повному обсязі, судові витрати по справі покладені на відповідача.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, підтверджених матеріалами справи, положеннями ст.ст. 526, 629, ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, умовами п.п. 1.1, 2.1.9 договору зберігання від 16.09.05 № 16/05.
Суд першої інстанції дійшов висновку про: укладення сторонами договору зберігання товарної пшениці, доведеність позивачем наявності у відповідача обов'язку щодо повернення переданої на зберігання ТОВ «Азмол-Сервіс» пшениці у кількості 133,250 тон, ненадання останнім доказів повернення товару позивачу.
Посилання відповідача на те, що договір зберігання від 16.09.05 №16/05 та довіреність серії ЯЛВ №5946-81 від 16.09.05 підписані особами, які не є ані директором, ані головним бухгалтером ТОВ «Азмол-Сервіс», судом першої інстанції не прийняті до уваги за недоведеністю цих обставин.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції від 20.06.08 у справі№15/430, подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.07.08 б/н, в якій просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та на порушення й неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.
Встановлення господарським судом Луганської області факту укладання договору зберігання скаржник вважає помилковим та посилається на невстановлення справжності підпису керівника ТОВ «Азмол-Сервіс» на договорі, на невідповідність змісту примірників договору, що надані сторонами, на недослідження судом та неврахування доводів відповідача стосовно відсутності у нього складських приміщень, умов для зберігання пшениці та господарських відносин з КСП «Агролюкс» по зберіганню пшениці у кількості 133,250 тон, що підтверджено, на думку скаржника, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.10.06.
Позивач доводи скаржника оспорює, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Право на участь представника у судовому засіданні 04.09.08 відповідачем не використано. Про час, місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №0417537.
З врахуванням викладеного, судова колегія вважає можливим розгляд даної справи за відсутністю представника відповідача (скаржника).
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач у порядку розрахунків за послуги зі збирання пшениці згідно умов укладеного сторонами договору від 01.08.05 передав позивачеві пшеницю товарну у кількості 133,250 тон, загальною вартістю 39975 грн. Надання позивачем послуг зі збирання пшениці підтверджено складеними сторонами актом виконаних робіт від 01.09.05. Передачу відповідачем пшениці підтверджено видатковою накладною від 16.09.05 №001505/1, яка містить підписи представників сторін та печатку ТОВ «Азмол-Сервіс».
Сторонами вказані обставин не оспорюються.
Як зазначає позивач, 16.09.05 сторонами у даній справ був укладений договір зберігання №16/05, згідно якого ним отриману від відповідача пшеницю передано на зберігання ТОВ «Азмол-Сервіс» на його складі в с. Олександрівка на строк до 16.09.06. Вимогу про зобов'язання ТОВ «Азмол-Сервіс» повернути зі зберігання товарну пшеницю позивачем обумовлено умовами вказаного договору від 16.09.05 №16/05.
У підтвердження передачі пшениці на зберігання відповідачеві позивач посилається на довіреність ТОВ «Азмол-Сервіс» серії ЯЛВ № 594681 та на накладну б/н від 16.09.05.
Договір зберігання від 16.09.05 №16/05 містить підписи представників сторін, які скріплені печатками підприємств.
Доводи відповідача стосовно підписання договору з його боку невідомими особами не доведені належним чином відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та оцінюються судовою колегією критично з врахуванням факту знаходження цього договору у відповідача та інших обставин.
В процесі вирішення спору судом першої інстанції вживались заходи щодо перевірки обставин, на які відповідач посилався в обґрунтування заперечень проти позовних вимог. Ухвалою від 17.11.06 судом першої інстанції була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Луганській області, за повідомленням якого проведення експертизи неможливо за недостатністю відомостей і матеріалів.
Для з'ясування обставин щодо підписання договору зберігання, довіреності відповідача та накладної на отримання пшениці та інших обставин слідчим шляхом суд першої інстанції відповідні матеріали направив прокуратурі Луганської області.
Згідно матеріалів №399/2007 ВДСБЕЗ ЛМУ УМВС України в Луганській області про відмову у порушенні кримінальної справи за повідомленням господарського суду Луганської області щодо справи №15/430 в ході перевірки було встановлено необхідність проведення почеркознавчої експертизи.
Проте посадові особи ТОВ «Азмол-Сервіс» - керівник Слепцова І.В. та головний бухгалтер Соболевська О.А., які були опитані в ході перевірки, надати пояснення по суті матеріалів, зразки почерку й свого підпису, та будь-які матеріали для проведення почеркознавчої експертизи відмовилися, що призвело до неможливості проведення експертизи в ході слідчої перевірки та свідчить про ухилення відповідача від забезпечення доказами своїх доводів.
Твердження відповідача щодо списання ним довіреності від 16.09.05 №594681 на одержання від позивача пшениці також не доведені належним чином.
В журналі реєстрації довіреностей ТОВ «Азмол-Сервіс» за 3-й квартал 2005 року напроти довіреності №594681 міститься помітка про списання (анулювання) довіреності за актом від 30.09.05.
Проте, даний акт вказівку на довіреність від 16.09.05 № 594681 не містить.
Спростовує факт списання довіреності і саме факт надання її до матеріалів справи позивачем.
Розбіжності по тексту п. 2.2.1 у примірниках договору зберігання від 16.09.05 №16/05 позивач пояснює внесенням запису «с. Олександрівна» в його примірник за вказівкою керівництва.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем фактів неукладення договору зберігання та неодержання від позивача товарної пшениці на зберігання згідно довіреності серії ЯЛВ №594681 та накладної б/н від 16.09.05, які як і договір зберігання від 16.09.05 №16/05 містять печатку ТОВ «Азмол-Сервіс», судова колегія вважає таким, що відповідає матеріалам справи.
Розмір плати за зберігання, що вказаний у договорі від 16.09.05 №16/05 не суперечить вимогам п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України, згідно якої плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Відповідно п. 2 ст. 947 Цивільного кодексу України витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.
Отже, посилання скаржника на незначний розмір плати за зберігання, передбачений договором від 16.09.05 №16/05, не може бути прийнято до уваги.
Відповідно до п. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Докази повернення позивачеві пшениці товарної відповідачем не надані, тому суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача повернути КСП «Агролюкс» це майно.
Інші доводи відповідача за апеляційною скаргою не спростовують висновків суду першої інстанції за оскаржуваним рішенням.
Підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою у сумі 199 грн. 88 коп. підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою підлягає сплаті держмито в розмірі 199 грн. 88 коп. Скаржником за квитанцією від 04.07.2008 № 3300771 перераховане держмито в сумі 200 грн. 00 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 00 грн. 12 коп. підлягає поверненню відповідачу з Державного бюджету України згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу ТОВ «Азмол-Сервіс», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.08 у справі №15/430 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.08 у справі №15/430 залишити без змін.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Азмол-Сервіс», кв. Мирний, буд. 3, кв. 111, м. Луганськ, 91015, ідентифікаційний код №30877463, з Державного бюджету України 00 грн. 12 коп. державного мита, що зайве сплачено при зверненні з апеляційною скаргою до апеляційної інстанції за квитанцією від 04.07.08 №3300771, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №15/430.
Повернення зайве сплаченого державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя І.В. Семендяєва
Суддя Т.Ф.Парамонова