79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.03.08 Справа № 5/160
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу Фірми «Західтранссервіс», м. Коломия
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2007 року
у справі № 5/160
за позовом: Приватної агрофірми «Незалежність», с. Старий Гвіздець Коломийського району (далі ПАФ «Незалежність», с. Старий Гвіздець)
до відповідача: Фірми «Західтранссервіс», м. Коломия
про повернення з відповідального збереження паливно-мастильних матеріалів
За участю представників сторін:
від позивача: Колісник А.О.- представник
від відповідача: Заярський Т.І. -директор, Постніков Р.О. - представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2007 року у справі № 5/160 задоволено позовні вимоги ПАФ «Незалежність», с. Старий Гвіздець: зобов'язано фірму «Західтранссервіс»повернути ПАФ «Незалежність»із відповідального збереження паливно-мастильні матеріали: дизпаливо в кількості 45 690 л. та бензин А-80 в кількості 6 155 л..
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт укладення договору на збереження паливно - мастильних матеріалів від 11.05.2004р. між сторонами у справі та факт отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів на зберігання підтверджується наявними в справі договором від 11.05.2004р., накладною № 54 від 24.06.2004р. та довіреністю ЯИГ №776979 від 24.06.2004р., а часткове їх повернення підтверджується накладними №566 від 16.07.2004р., № 567 від 19.07.2004р. та № 573 від 22.07.2004р.; ст.953 ЦК України встановлено обов»язок зберігача на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Фірмою «Західтранссервіс»подано апеляційну скаргу б/н б/д на вищевказане рішення до Львівського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати, винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не взято до уваги, що договір підписано не уповноваженою особою, паливно-мастильні матеріали на відповідальне зберігання відповідачем не приймалися. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.
ПАФ «Незалежність», с. Старий Гвіздець у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
ПАФ «Незалежність»звернулась із позовом до фірми «Західтранссервіс»про повернення із відповідального збереження паливно-мастильних матеріалів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на договір на збереження паливно-мастильних матеріалів від 11.05.2004р., накладну № 54 від 24.06.2004р. та довіреність ЯИГ № 776979 від 24.06.2004р., якими підтверджується факт отримання відповідачем ПММ на збереження.
Згідно ст.ст.32, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій даних документів (а.с.11-13), останні від імені відповідача підписані директором Заярським Т.І.
Оскільки в судовому засіданні директор відповідача Заярський Т.І. заперечив факт підписання договору, накладної про отримання ПММ та довіреності, апеляційним господарським судом ухвалою від 13.11.2007р. призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Згідно висновку експертизи №4384 від 15.02.2008р. підписи від імені Заярського Т.І., розташовані після слова «Прийняв»в нижній частині накладної № 54 від 24.06.2004р., у графі «Підпис_____засвідчую»та після слів «Керівник підприємства»на зворотній стороні довіреності серії ЯИГ№ 776979 від 24.06.2004р. виконані не Заярським Т.І., а іншою особою.
Згідно ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов»язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 937 ЦК України визначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 цього Кодексу ; письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Зберігач, згідно ст. 949 ЦК України, зобов»язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Договір зберігання за загальним правилом є реальним -він вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі до зберігача для тимчасового її зберігання.
Враховуючи викладене, наявні в матеріалах справи накладна № 54 від 24.06.2004р. та довіреність ЯИГ № 776979 від 24.06.2004р. не можуть бути належними доказами в розумінні ст.43 ГПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували факт отримання відповідачем для тимчасового зберігання паливно-мастильних матеріалів.
Враховуючи фактичні обставини справи не може бути належним доказом правомірності заявлених позовних вимог і акт ДПА в Івано-Франківській області «Про результати позапланової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фірми «Західтранссервіс», оскільки даний акт не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Щодо пояснення, наданого суду першої інстанції Журавлевич А.А., таке стосується тільки факту підписання договору від 11.05.2004р.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог .
З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду у даній справі слід скасувати, в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2007 року у справі № 5/160 скасувати.
2. В позові відмовити.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.