33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" грудня 2011 р. Справа № 5019/1138/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Тимошенко О.М. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Ващук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.11 р. у справі № 5019/1138/11
за позовом Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне
до підприємця ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників:
прокуратури - Жоган А.А., посв. №10 від 27.04.2010р.
позивача 1 - не з'явився
позивача 2 - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1
третьої особи - не з'явився
В судовому засіданні 05.12.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови
Військовий прокурор Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.08.2011 року у справі № 5019/1138/11 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Військовий прокурор Рівненського гарнізону звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2011 року у справі № 5019/1138/11 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги Військовий прокурор зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що предметом оспорюваного договору є земельна ділянка, а не нерухоме майном, а тому КЕВ м. Рівне не мав права на укладення оспорюваного договору.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Третя особа надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідно до п. 4 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 року № 778 дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається: щодо рухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління; щодо нерухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами). У п. 8 положення зазначено, що військові частини визначають переліки військового майна, яке без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності може бути передано в оренду, і подають їх на затвердження Міністрові оборони. Відомості про майно, яке включено до затверджених переліків, підлягають опублікуванню у засобах масової інформації. Зазначена інформація є підставою для проведення конкурсів на передачу в оренду відповідного військового майна. Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, серед об'єктів нерухомості можна також виділити будівлі та споруди. Відповідно до наказу Держкоммістобудування України "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ДБН А.3.1-3-94" від 05.10.1994 року № 48 споруда - об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система, яка складається з несучих та в окремих випадках з огороджувальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів тощо. Згідно пояснень третьої особи, предмет спірного договору оренди - технічний майданчик є об'єктом нерухомості, зокрема спорудою, тому посилання прокурора на те, що за договором передавалася земельна ділянка із числа земель оборони військового містечка є необґрунтованими.
В судове засідання позивачі та третя особа явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
27.12.2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Рівне (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди № 5 нерухомого військового майна, технічного майданчика розташованого в Рівненському гарнізоні за адресою: військове містечко АДРЕСА_1. Згідно предмету Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - технічний майданчик площею 1417,0 кв.м. військового містечка № 1, що знаходиться на балансі КЕВ м. Рівне, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вартість якого визначена на 31.07.2010 року за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 44380 грн. Назване нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення автомобільної парковки для легкових автомобілів на 36 місць (п. 1.3. Договору). Згідно з Актом приймання-передачі нерухомого військового майна від 27.12.2010 року орендодавець здав, а орендар прийняв об'єкт оренди.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про господарську діяльність в Збройних Силах України" встановлено, що господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. Особливості передачі в оренду рухомого та нерухомого майна у Збройних Силах України встановлюються ст. 7 цього ж Закону, відповідно до якої Військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам (ч. 1). Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України (ч. 4).
В матеріалах справи міститься копія Додаткового переліку № 17 нерухомого військового майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в Міністерстві оборони та Збройних Силах України, затвердженого Міністром оборони України. До згаданого переліку входить технічний майданчик, що знаходиться у військовому містечку АДРЕСА_1, та закріплений за КЕВ м. Рівне. Також у справі міститься копія Протоколу засідання конкурсної комісії КЕВ м. Рівне від 27.10.2010 року про визначення переможця конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого військового майна, технічного майданчика площею 1417 кв.м. військового містечка АДРЕСА_1, згідно якого переможцем конкурсу визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 Укладення оспорюваного договору погоджено з Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській області.
В силу ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Так, відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм представництва, що визначено ч. 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина 3 вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Предметом позову у справі № 5019/1138/11 є спір про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння. Згідно положень ст. 15 ЦК України, право на захист цивільного права кожна особа має лише у разі його порушення, не визнання або оспорювання.
Згідно із вимогами ст. 33 та 34 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом до господарського суду, має довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем прав або охоронюваних законом інтересів держави. Проте, зазначені докази в матеріалах справи відсутні. Отже, можна зробити висновок, що сторони договору оренди № 5 від 27.12.2011 року, уклавши зазначений договір, не допустили порушення прав і охоронюваних законом інтересів держави. Колегією суддів враховується, що спірний технічний майданчик обліковується як окремий об'єкт в Збройних силах України, який включений Міністерством оборони України до Додаткового переліку № 17 нерухомого військового майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в Міністерстві оборони та Збройних Силах України.
При цьому, колегія суддів провела аналіз умов спірного договору і надавши їм належну оцінку дійшла висновку про те, що прокурор не довів наявність по справі обставин, з якими за загальним правилом закон пов'язує визнання угод недійсними (ст.ст. 203, 215 ЦК України).
Посилання апелянта, які стосуються того, що об'єкт оренди не є нерухомим майном, колегією суддів до уваги не береться з огляду на наступне. Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК України. Згідно ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Рівненського гарнізону залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2011 року у справі № 5019/1138/11 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
01-12/17289/11 17289/11