33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"30" листопада 2011 р. Справа № 22/5025/1113/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бригінець Л.М.
судді Щепанська Г.А. , судді Демидюк О.О.
при секретарі Риштун О.М.
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача 1 - не з'явився
відповідач 2 - ОСОБА_1 (довіреність від 09.03.11р.)
розглянувши апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "Проскурів", с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.11 р.
у справі № 22/5025/1113/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Проскурів", с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області
до відповідача - 1 Дочірнього підприємства "Глорія", с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області;
відповідача -2 Фермерства "Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін
про визнання недійсним контракту від 09 лютого 2009 року .
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2011р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Щепанська Г.А., суддя Демидюк О.О.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.08.2011р. (суддя Заверуха С.В.) у справі № 22/5025/1113/11 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Проскурів", с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області до Дочірнього підприємства "Глорія", с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області та відповідача - 2 Фермерства "Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін про визнання недійсним контракту від 09 лютого 2009 року .
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
09.02.2009р. між дочірнім підприємством "Глорія" в особі директора Сущука С.Є., діючого на підставі статуту (Покупець) та Szkolka Drzew Owocowych inz.Andrzej Sulek в особі Сущука С.Є., діючого на підставу Статуту (Продавець) був укладений контракт, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує саджанці яблуні, саджанці вишні, саджанці груші в кількості та по ціні, зазначеній в контракті.
Контракт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками. Умови контракту щодо поставки виконані.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Чим порушені права позивача в результаті укладення контракту - не доведено.
В рішенні зазначено, що суду не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач 2 знав про необхідність затвердження укладених відповідачем 2 угод, що перевищують суму еквівалентну 200 доларів США, його засновником. Крім того, суду не подано доказів в підтвердження того, яким чином має проводитись затвердження засновником угод укладених відповідачем 1.
Наводяться інші мотиви задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Проскурів" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним контракт від 09.02.09р. укладений між Дочірнім підприємством "Глорія" та Фермерством "розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" - Szkolka Drzew Owocowych inz.Andrzej Sulek.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано обставини, на підставі яких правочин повинен бути визнаний недійсним. Зокрема посилається на ст. 92 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків., і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Разом з тим, згідно з п.1.3. Статуту ДП „Глорія" підприємство є повноправним суб'єктом цивільно-правових відносин, може виступати стороною будь-яких угод (за згодою Засновника), крім тих, які заборонені чинним законодавством України. Згідно з п.7.2. відносини підприємства з іншими організаціями, підприємствами і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів, погоджених із засновником. Відповідно до п.3.2.10 до компетенції засновника Підприємства належить затвердження угод на суму, що перевищує еквівалентну 200 доларів США за курсом Національного банку України на момент укладення угоди (такі угоди набирають чинності лише після цього затвердження).
Тобто, всі угоди ДП „Глорія" з іншими організаціями, підприємствами і громадянами в усіх сферах господарської діяльності на суму, що перевищує еквівалентну 200 доларів США за курсом Національного банку України на момент укладення таких угод повинні затверджуватись її засновником, тобто ВАТ „Проскурів".
Проте, контракт від 09 лютого 2009 року, укладений між ДП „Глорія" та Фермерством „Роплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" - Szkolka Drzew Owocowych inz.Andrzej Sulek на загальну суму згідно п.2.1. контракту 126000,00 (сто двадцять шість тисяч) євро, затверджений засновником, тобто ВАТ „Проскурів" не був.
Наводяться інші підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з"ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
09.02.2009р. між дочірнім підприємством "Глорія" в особі директора Сущука С.Є., діючого на підставі статуту (Покупець) та Szkolka Drzew Owocowych inz.Andrzej Sulek в особі Анджея Сулека, діючого на підставу Статуту (Продавець) був укладений контракт, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує саджанці яблуні, саджанці вишні, саджанці груші в кількості та по ціні, зазначеній в контракті.
Загальна вартість контракту складає 126 000,00 євро. Транспортні послуги входять у варість товару (п.п. 2.1., 2.2. контракту).
Відповідно до п. 3.1., 4.1. контракту оплата товару здійснюється шляхом перерахування повної суми, зазначеної в п. 2.1. цього контракту протягом 20 банківських днів після останнього навантаження товару на експорт в Україну. Товар повністю буде поставлений автомобільним транспортом Продавця на умовах DDU (Правила Інкотермс 2000р.) Україна с. Розсоша не пізніше 01 вересня 2009р.
Контракт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Згідно укладеному контракту відповідачем - Розплідником фруктових дерев інженера Анджея Сулека було поставлено дочірньому підприємству "Глорія" зазначений в договорі товар, що підтверджується митними деклараціями (а.с. 30-31).
Апелянт (позивач ) просив визнати недійсним контракт від 09.02.2009р. , укладений дочірнім підприємством "Глорія" та Фермерством "Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", оскільки вказаний контракт вчинений за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення. Тобто дочірнє підприємство не мало права укладати угоди на суму, що перевищує еквіваленту 200 доларів США за курсом НБУ на момент укладення угоди без погодження із засновником ВАТ "Проскурів".
Матеріали справи свідчать та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Проскурів” (протокол №3 від 10.07.2004р.), дочірнє підприємство “Глорія” створене на основі майнових внесків її засновника, яким є ВАТ “Проскурів”, шляхом зміни власника і є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків дочірнього підприємства ВАТ "Проскурів" дочірнього підприємства "Глорія"( п.1.2).
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, є повноправним суб'єктом цивільно-правових відносин, може виступати стороною будь-яких угод (за згодою Засновника) - п. 1.3 Статуту.
Стаття 92 ЦК України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно п.п.3.1, 3.2.10 Статуту вищим органом управління підприємства є його засновник, повноваження якого виконує його орган управління поточною діяльністю. До компетенції засновника підприємства належить зокрема затвердження угод, укладених на суму, що перевищує суму еквівалентну 200 доларів США за курсом Національного банку України на момент укладення угоди (такі угоди набирають чинності лише після цього затвердження).
Відповідно до р.4 Статуту виконавчим органом підприємства, який здійснює керівництво її поточною діяльністю є її директор, який підзвітний засновнику підприємства. Директор підприємства вправі без довіреності, але за погодженістю із засновником, здійснювати дії від імені підприємства і вирішувати питання оперативного характеру, зокрема укладати від імені підприємства всі угоди, в т.ч. господарські договори, крім угод про розпорядження основними засобами.
Згідно п.7.2 Статуту відносини підприємства з іншими організаціями, підприємствами і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, погоджених засновником.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Статуту підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України в порядку встановленому засновником. Підприємство в порядку, встановленому чинним законодавством України та за згодою засновника вправі здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.
Із договору вбачається, що останній підписано уповноваженими представниками (керівниками) юридичних осіб, які діють на підставі статуту, та скріплений печатками обох підприємств.
Сторони вчиняли відповідні дії, які спрямовані на виконання правочину, а саме: відповідачем 2 - "Розплідником фруктових дерев інженера Анджея Сулека" було поставлено, а дочірнім підприємством "Глорія" отримано зазначений в контракті товар.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1-3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правовідносини, що виникли між Дочірнім підприємством "Глорія", Фермерством "Розплідником фруктових дерев інженера Анджея Сулека" є правовідносинами з поставки товару.
Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з положень ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України дійсність правочину може заперечувати заінтересована особа, однак в такому разі позивачу слід довести, в чому саме полягає порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача укладенням спірного правочину.
Позивачем таких доказів суду подано не було. На виконання укладеного контракту здійснено відвантаження товару, що не заперечується апелянтом. Претензій з боку покупця щодо кількості та якості товару не надходило, що також свідчить про схвалення умов контракту та прийняття його до виконання.
Фермерство "Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" також не відмовлялось, що 23.04.09р. та 05.05.09р. відповідач на виконання вимог вказаного контракту автомобільним транспортом поставив на ДП "Глорія" товар - саджанці фруктових дерев на суму 179993 грн. 45коп. чим виконав контракт у повному обсязі. Вказаною дією відбулось фактичне визнання та схвалення сторонами умов укладеного контракту від 09.02.2009р., зокрема його виконання з боку відповідача та свідченням існування між сторонами господарських відносин. Крім того п. п. 6.1, 6.5 контракту від 09.02.2009р. передбачено, що продавець має право заявити у разі невідповідності кількості та якості товару у продовж 60 днів та 6 місяців відповідно, з дати поставки товару, а також має право повернути товар продавцю, якщо у нього є претензії з приводу якості та кількості товару. Однак цього покупцем зроблено не було, що у свою чергу говорить про те, що договір вважається укладеним і сам покупець від нього не відмовляється.
Позивач (апелянт) в судові засідання не з"являвся. Факт отримання дочірнім підприємством товару не спростував.
Вимоги про визнання недійсним контракту від 09.02.09р. заявлено після його виконання поставки товару. Тобто негативні наслідки для апелянта не настали. Отже після підписання контракту та його виконання відсутні підстави визнавати такий правочин недійсним.
Посилаючись на ст.9 Закону України "Про господарські товариства" ст. ст. 62, 63 Господарського кодексу України, ст. ст. 92, 80 Цивільного кодексу України апелянт зазначає, що ДП "Глорія" являється самостійним суб"єктом господарювання, а також юридичною особою з самостійними правами і обов"язками. У зв"язку з цим ДП "Глорія" має право самостійного звернення до суду з приводу порушених прав. Тобто, якщо ДП "Глорія" визнає, що під час укладання та виконання контракту від 09.02.2009р. були порушені права дочірнього підприємства воно має право згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України самостійно звернутись до суду з приводу визнання вказаного контракту недійсним. Такі заяви не подавались. ВАТ "Проскурів" не є стороною контракту від 09.02.2009р. Порушення його прав не доведено.
Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.2011р. у справі № 22/5025/1113/11 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/5025/1113/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бригінець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.
Суддя Демидюк О.О.
01-12/17143/11 17143/11