4 червня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 25 грудня 2006 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2007 року,
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначала, що під час роботи на вугільному підприємстві 1 грудня 2004 року з нею трапився нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК від 24 жовтня 2006 року їй вперше встановлено 40 відсотків стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом та її визнано інвалідом третьої групи. Оскільки отримане каліцтво спричиняє їй моральну шкоду, розмір якої вона оцінила в 20 000 грн., позивачка просила про задоволення позову.
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 25 грудня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто з відповідача на користь позивачки 12 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на їх необґрунтованість та порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції з висновками якого в цій частині погодився апеляційний суд, виходив з того, що в результаті нещасного випадку на виробництві позивачці завдано моральних страждань, які на підставі ст.ст. 21 та 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» повинен відшкодувати відповідач.
Однак, погодитися з такими висновками не можна.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну (немайнову) шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Судом встановлено, що позивачці стійку втрату професійної працездатності вперше встановлено висновком МСЕК 24 жовтня 2006 року.
На підставі п. 27 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію абзацу четвертого статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Суди на зазначене уваги не звернули та не врахували, що зупинення Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» норми закону, яка встановлює одним із завдань страхування від нещасного випадку відшкодування моральної шкоди не дає підстав для її застосування.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову в позові.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області задовольнити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 25 грудня 2006 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г.Ярема
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк
Ю.Л.Сенін