14.12.2011 року Справа № 11/5005/13931/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Єрьоміна К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.11;
представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Платинум банк»та товариства з обмеженою відповідальністю «Радамант»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. у справі № 11/5005/13931/2011
за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум банк», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Радамант», м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про звернення стягнення на майно, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. (суддя Мельниченко І.Ф.) частково задоволено позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за публічним акціонерним товариством «Платинум банк»на нерухоме майно: нежитлова будівля літ.А-5, літ.п/А-5 - підвал, над літ.А-5 - технічний поверх, літ.А11-5-прибудова, загальною площею 1 999,6 кв.м., літ.а, а1, а2, - приямки, літ.а3 - ганок, № 1-5 - огорожа та споруди, І - замощення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 19122555, ринковою вартістю (без ПДВ) 12 227 674,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості третьої особи перед позивачем за договором про надання кредитної лінії №31.840.07.19 від 20 червня 2007 р. зі змінами і доповненнями у розмірі 1 730 266,93 дол. США за офіційним курсом НБУ на 01.09.2011 р. складає 13 792 303,75 грн. та пені у сумі 14 671 299,05 грн. Визнано за позивачем право власності на вказане нерухоме майно. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про припинення права власності відповідача на це майно.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу про зміну оскаржуваного рішення шляхом задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про невідповідність вимоги позивача про припинення права власності відповідача на спірне майно визначеним способам захисту цивільного права у спірних правовідносинах.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу про його часткове скасування та прийняття нового, яким звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за позивачем на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, адміністративної нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 16 846 946,00 грн. в рахунок погашення основного зобов'язання: заборгованості в розмірі 1 654 944,00 долари США, нарахованих відсотків у розмірі 75 322,00 доларів США, пені 2 724 883,00 грн., що разом складає 16 517 129 грн., а також визнати за позивачем право власності на вказане нерухоме майно, вартістю 16 846 946,00 грн. Крім того відповідач просить стягнути з позивача залишок перебільшення розміру заборгованості непогашеної суми кредиту за договором про надання кредитної лінії №31.840.07.19 від 20 червня 2007 р. в розмірі 329 817,00 грн. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування її доводів відповідач посилається на неотримання копії позовної заяви та доданих документів при поданні позову до суду першої інстанції, вказує також на те, що ним не отримувалась вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов'язання, що є перешкодою для ініціювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Розмір заборгованості за основним зобов'язанням за його розрахунком станом на 19.10.2011 р. складає 1654944,00 дол. США непогашеної суми кредиту, 75 322,00 дол. США нарахованих відсотків (за офіційним курсом НБУ станом на 01.09.2011 р. (7,9712 грн. за 1 дол. США) еквівалентно 13 792 296,00 грн.) та 2 724 833,00 грн. пені. Крім того відповідач вказує на те, що ринкова вартість майна у 12 227 674,00 грн.(без ПДВ), що визначена згідно наданого позивачем висновку про оцінку предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності є заниженою, згідно грошової оцінки предмета іпотеки незалежного оцінювача суб'єкта оціночної діяльності, виконаної на замовлення відповідача, ринкова вартість предмета іпотеки складає 16 846 964,00 грн. (з ПДВ).
Відповідачем та третьою особою подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, які мотивовані неможливістю прибути в судове засідання та неотримання копії апеляційної скарги позивача, що унеможливлює надання відзиву на неї.
Також відповідачем подано клопотання про призначення судової експертизи з метою встановлення ринкової вартості предмету іпотеки та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 20.06.2007 р. між закритим акціонерним товариством «Агробанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Восток»та третьою особою укладено договір про надання кредитної лінії №31.840.07.19, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді непоновллювальної кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування 1 500 000,00 доларів США строком з 20.06.2007 р. по 19.06.2012 р. зі сплатою 15,5 % річних з цільовим призначенням -споживчий кредит.
12.11.2007 р. до договору про надання кредитної лінії №31.840.07.19 укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої ліміт кредитування збільшено до 2 147 000,00 доларів США та зменшено процентну ставку до 14,5% річних.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються не рідше одного разу на місяць у валюті кредиту на суму непогашеної заборгованості по кредиту по методу факт/360 при цьому враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.
Згідно п. 4.2 кредитного договору, викладеного в новій редакції додатковою угодою від 16.03.2009 р., позичальник зобов'язується щомісячно у період з 1 по 25 число вносити грошові кошти: починаючи з червня 2009 р., щомісячно в період до 25 числа вносити грошові кошти, необхідні для погашення заборгованості по кредиту в сумі не менше 44 739,00 доларів США; починаючи з червня 2009 р. щомісячно в термін з 01 по 25 число вносити грошові кошти в сумі, достатній для погашення заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом в попередньому календарному місяці на рахунок, вказаний у п. 3.2, також в термін не пізніше ніж 01.09.2009 р. погасити прострочені відсотки за термін грудень 2008 р., січень 2009 р. та заборгованість по нарахованим та неоплаченим відсоткам за термін: лютий 2009 р. -квітень 2009 р.
Відповідно до п. 4.6 кредитного договору за порушення строків повернення заборгованості по кредиту чи відсотків за його використання позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми прострочених грошових зобов'язань, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового погашення кредиту, відсотків, штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а також у випадку не продовження строку дії або не укладення нового договору (полісу) страхування предмету застави, внаслідок чого предмет застави стає застрахованим.
На виконання умов кредитного договору банком на підставі письмової заяви третьої особи було видано кредит на загальну суму 2 147 000,00 доларів США, що вбачається з заяв на видачу готівки №445187 від 20.06.2007 р. на суму 1 500 000, 00 доларів США та №581598 від12.11.2007 р. на суму 647 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за вказаним кредитним договором №31.840.07.19 від 20 червня 2007 р. з урахуванням додаткових угод до нього, у тому числі щодо повернення кредиту сплати відсотків, комісії, пені, між закритим акціонерним товариством «Агробанк»та відповідачем, як майновим поручителем, 20.06.2007 р. було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір №31.840.07.19.1, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 12.11.2007 р. , за яким в іпотеку банку відповідачем передано адміністративну будівлю літ. А-5, під А-5 (підвал), літ. А2-5 (прибудова), літ. а,а1, а2, (приямки), що перебувають на стадії реконструкції 64% готовності, огорожа №1-5, мостіння, реєстраційний номер (РПВН) 19122555 за адресою: АДРЕСА_2, право власності відповідача на які підтверджувалось нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 26.08.2005 р., зареєстровано в КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації 06.06.2007 р. Іпотечний договір містить іпотечне застереження, згідно якого у випадку невиконання іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання за іпотечним договором або за основним зобов'язанням, вимоги іпотеко держателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки і цей договір відповідно до ст. 36,37 Закону України «Про іпотеку»вважається угодою про задоволення вимог іпотеко держателя і є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (п.5.4.1 договору).
Відповідно до договору відступлення права вимоги №20110511-Г (інв.) від 11.05.2011 р., укладеного між публічним акціонерним «Банк Восток»як первісним кредитором та позивачем, як новим, до позивача перейшли усі права вимоги первісного кредитора до позичальника за договором про надання кредитної лінії №31.840.07.19 від 20 червня 2007 р. з урахуванням змін і доповнень до нього.
Також відповідно до нотаріально посвідченого договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 11.05.2011 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Восток»та позивачем, останньому як новому кредитору передано усі права вимоги первісного кредитора до іпотекодавця (відповідача) за іпотечним договором №31.840.07.19.1 від 20.06.2007 р. з урахуванням змін та доповнень до нього. Зміни в частині визначення іпотекодержателя було внесено до Державного реєстру іпотек. Первісним кредитором було надіслано повідомлення позичальнику та іпотекодавцю про уступлене право вимоги новому кредитору за кредитним та іпотечним договорами (а. с. 55-57, т. І).
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, позивачем було направлено на адресу відповідача та позичальника вимоги (вих. № 50-04-03/13874 від 01.09.11р. та вих. №50-04-03/13874/1 від 01.09.2001 р. (а.с. 59-64, т. І) про усунення порушення основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про іпотеку” відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Згідно ч. 4 ст.. 16 Закону після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України “Про іпотеку”, п.5.1 іпотечного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.
Згідно частини 3 ст. 33 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною першою статті 37 цього Закону передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Разом з тим визначений ст.ст. 36, 37 Закону України “Про іпотеку” як позасудовий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передання права власності на предмет іпотеки, не виключає можливість звернення стягнення у такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У зазначених нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється із способом звернення стягнення, який може застосовуватись, якщо його передбачено договором.
Відтак враховуючи, що іпотечний договір містить відповідне застереження, позивач має право на підставі ч.2 ст. 16 ЦК України вимагати застосування такого способу звернення стягнення судом.
За викладеного, оскільки третьою особою не надано доказів своєчасного повернення отриманого кредиту частинами відповідно до умов кредитного договору та сплати нарахованих за його користування процентів, що надає банку право вимагати дострокового повернення кредиту, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотечного договору №31.840.07.19.1 від 20.06.2007 р. шляхом його передачі у власність позивачу в рахунок погашення боргу третьої особи за кредитним договором №31.840.07.19 від 20 червня 2007 р. Згідно розрахунку борг за кредитом складає 1 654 944,00 дол. США, за процентами -75 322,93 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.09.11 р. становить 13 792 303,75 грн. та нарахованої на підставі п. 4.6 кредитного договору 14 671 299,05 грн. пені.
Щодо посилань відповідача на неотримання вимоги банку про виконання порушених кредитних зобов'язань, то така вимога згідно матеріалів справи відповідачу надсилалась. Крім того згідно частини другої статті 35 Закону України “Про іпотеку” положення частини першої цієї статті (щодо надіслання іпотекодержателем вимоги перед початком звернення стягнення на предмет іпотеки) не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
За змістом частини третьої ст. 37 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Оскільки вказаною нормою передбачено набуття предмету іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, судом першої інстанції правомірно враховано виконаний на замовлення банку висновок про вартість майна, складений суб'єктом оціночної діяльності станом 05.10.2011 р. про ринкову вартість предмету іпотеки у 12 227 674,00 грн. (без ПДВ) та відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Щодо оспорювання відповідачем заборгованості третьої особи за кредитним договором, то останнім не наведено обґрунтований розрахунок її розміру. Посилання відповідача про неотримання копії позовної заяви та доданих до неї документів не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки останній був повідомлений про судовий розгляд спору та його представник був присутнім у судовому засіданні, тоді як матеріали справи містять докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів учасникам спору.
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові щодо припинення права власності відповідача на спірне нерухоме майно. Обраний позивачем спосіб захисту шляхом припинення права власності попереднього власника не відповідає визначеним законом, у тому числі Законом “Про іпотеку” способам захисту цивільного права у спірних правовідносинах, є наслідком звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, а відтак не може бути самостійно застосований.
Судова колегія не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача та третьої особи про відкладення розгляду апеляційної скарги з мотивів неможливості прибути в судове засідання та неотримання апеляційної скарги позивача. Додані до апеляційної скарги матеріали містять докази її направлення відповідачу та третій особі. Відповідач та третя особа були завчасно повідомлені про призначення апеляційної скарги до розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, та мали можливість ознайомитись з її матеріалами, тоді як неможливість бути присутнім у судовому засіданні особисто чи через представника не підтверджена доказами.
За викладеного судова колегія не вбачає встановлених законом підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Платинум банк»та товариства з обмеженою відповідальністю «Радамант»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. у справі № 11/5005/13931/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя
О.В. Голяшкін