ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/52308.12.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева покрівля»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АП ТОП»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 7.12.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 7.12.2011р.).
В судовому засіданні 8 грудня 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металева покрівля»(позивач або Замовник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АП ТОП»(відповідач або Виконавець) заборгованості в розмірі 11 500,00 грн.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що своїх обов'язків по наданню послуг автопідйомника, оплачених позивачем, відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7.11.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 8.12.2011р.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ч. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно пункту 1 статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI станом на 1.01.2011 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 941,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Тобто за подання заяви про забезпечення позову, заявником мало бути сплачено 1 411,50 грн. судового збору. Доказів оплати позивачем поданого до позовних матеріалів клопотання про забезпечення позову суду до заяви не додано.
В свою чергу, суд зазначає, що згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Окрім цього, в судовому засіданні, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. В обґрунтування наявності підстав для відкладення розгляду справи відповідачем було вказано те, що ТОВ «АП ТОП»не отримано копії позовної заяви та доданих до неї документів, що унеможливлює написання вмотивованих заперечень; по-друге, на момент розгляду справи в між сторонами ведуться переговори щодо укладання мирової угоди, а також те, що між позивачем та відповідачем не складено акту взаєморозрахунків.
Положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Так, правова конструкція відповідної статті встановлює вичерпний перелік обставин, за наявності яких господарський суд відкладає розгляд справи в межах статті 69 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, зміст зазначеної статі не визначає вказаних відповідачем в клопотанні обставин, як підстав для відкладення судом розгляду справи.
В матеріалах справи містяться докази, що свідчать про відправлення позивачем на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, опис вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправлення поштової кореспонденції.
У відповідності до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, в тому числі, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Так, з часу порушення провадження по даній справі відповідач не був обмежений скористатися наданими йому процесуальним законодавством правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.
З огляду на викладене, клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що підлягає відхиленню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 9 червня 2011 року № АТ-000103 позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти за оренду автопідйомника в сумі -12 000,00 грн.
Позивач зазначає, що Виконавець, послуги з оренди автопідйомника не виконав, у зв'язку з чим, Замовник, 3.10.11р. та 11.10.11р. в порядку досудового врегулювання спору направив Виконавцю листи №№ 68 та 66 відповідно, з вимогами повернути сплачені кошти в сумі 12 000,00 грн., при цьому, відповідач стверджує, що Замовник лише частково повернув кошти в сумі 2 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже було встановлено судом, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 9 червня 2011 року № АТ-000103 позивач перерахував на користь Виконавця грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн. за надання послуг по оренді автопідйомника, що підтверджується банківською випискою (належним чином засвідчена копія виписки та рахунку містяться в матеріалах справи).
Як слідує з матеріалів справи, 3.10.11р. та 11.10.11р. Замовник, внаслідок ненадання Виконавцем послуг з оренди автопідйомника, в порядку досудового врегулювання спору, надіслав Виконавцю листи №№ 68 та 66 з вимогами повернути невикористані кошти по рахунку-фактурі № АТ-000103 від 9.06.11р. в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) перераховані згідно платіжного доручення № 421 від 10.06.2011р. за реквізитами: ТОВ «Металева Покрівля», код ЄДРПОУ 36264990, р/р № 2600600540335 в ПАТКБ «Правекс-Банк»м. Київ, МФО 321983 (належним чином засвідчені копії листів містяться в справі).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Замовника відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі -2 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 19.10.2011р. по 30.11.2011р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7.11.2011р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 7.11.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не представив.
Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення позивачу перерахованих ним коштів у більшому розмірі, аніж вказано останнім в уточненій позовній заяві, станом на грудень 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Замовника про стягнення з Виконавця боргу, який виник в останнього внаслідок невиконання оплачених позивачем послуг з оренди автопідйомника в розмірі -10 000,00 грн.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої заяви про уточнення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.
Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить -10 000,00 грн.
Таким чином, судові витрати позивача в сумі 336,00 грн. (100,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АП ТОП»(ідентифікаційний код: 36385681, адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 11, р/р 26006146762 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 380805), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева покрівля»(ідентифікаційний код: 36264990, адреса: 03179, м. Київ, вул. Ушакова, буд. 14-А, кв. 2, р/р 2600600540335 в ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК», м. Київ, МФО 321983), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) та судові витрати в сумі -336,00 грн. (триста тридцять шість гривень). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 14.12.2011р.