ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/51114.12.11
За позовом Кредитної спілки "Українська кредитно-фінансова група"
до Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про відшкодування шкоди 52 336,80 грн.,
Представники :
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 14.12.2011 р.
від третьої особи ОСОБА_2 -дов. № 05-04/6-71 від 13.12.2011 р.
В судовому засіданні 14.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення
Кредитна спілка “Українська кредитно-фінансова група” звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування шкоди в розмірі 52 336,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі № 4-с-89/11 від 26.08.2011, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 045.10.2011 року, встановлено бездіяльність державного виконавця відповідача при виконанні виконавчого листа № 6-2270-1/08 від 26.06.2008, яким передбачено стягнення на користь позивача заборгованості у сумі 52 336,80 грн.
Зазначена обставина, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України 52 336,80 грн. в якості шкоди, завданої позивачу неправомірними діями відповідача.
30.11.2011 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/511, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.12.11 року.
14.12.2011 року в судове засідання з'явилися представники позивача та третьої особи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи та про витребування справи № 4-с-89/11 для огляду.
Судом розглянуті клопотання позивача та відмовлено у їх задоволенні через необґрунтованість.
В судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про заміну Головного управління Державного казначейства у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві та надав в якості доказів Положення про ГУДКСУ у м. Києві та довідку з ЄДРПОУ № 416546.
Судом було здійснено заміну третьої особи - Головного управління Державного казначейства у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві.
В ході розгляду справи відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення виконання за виконавчим листом № 6-2270-1/08 від 26.06.2008 року ним були вжиті всі заходи, необхідні дії для виявлення майна боржника, на яке може бути звернене стягнення, і у зв'язку з відсутністю останнього виконавчий лист був повернений позивачу.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників відповідача та третьої особи ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, господарський суд -
05.08.2008 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва Несвітайло В'ячеславом Анатолійовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 6-2270-1/08 від 26.06.2008, виданого Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_3. 52 336,80 грн. на користь позивача.
Як вбачається з наданих до суду відповідачем матеріалів виконавчого провадження, єдиним майном, що знаходиться у власності боржника позивача -громадянина ОСОБА_3., є автомобіль марки Honda Сivic, номер державної реєстрації НОМЕР_1.
10.02.2009 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зі змісту якої вбачається, що державним виконавцем було накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_3, а саме автомобіль марки Honda Сivic, номер державної реєстрації НОМЕР_1.
23.12.2010 державним виконавцем відповідача ОСОБА_1 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, якою виконавчий лист № 6-2270 від 26.06.2008 про стягнення з ОСОБА_3. 52 336,80 грн., без виконання.
Зазначена постанова мотивована тим, що за місцем проживання боржника майна, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, про що складений відповідний акт. Згідно повідомлення УДАІ м. Києва нерухоме майно за боржником не зареєстровано.
26.08.2011 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 4-с-89/11 задоволено скаргу кредитної спілки “Українська кредитно-фінансова група” на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва Міністерства юстиції України; визнано дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва Серги Н.І. щодо винесення постанови від 23.12.2010 року про повернення виконавчого документу стягувачеві неправомірними.
У вказаній ухвалі Печерського районного суду міста Києва встановлено, що державний виконавець повернув позивачу виконавчий лист № 6-2270-1/08 від 26.06.2008 без виконання, не здійснивши заходів для примусової реалізації належного боржнику рухомого майна.
Дослідивши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про державну виконавчу службу” державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
З викладених норм ч. 2 ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” та ч. 1 ст. 1174 ЦК України слідує, що орган державної виконавчої служби може бути притягнений до цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження за наявності в сукупності наступних умов: прийняття державним виконавцем незаконного рішення або допущення незаконної дії чи бездіяльності при здійсненні виконавчого провадження; завдання фізичній чи юридичній особі майнової шкоди -збитків; наявність причинно-наслідкового зв'язку між прийнятим державним виконавцем незаконним рішенням, його незаконною дією чи бездіяльністю та завданими фізичній чи юридичній особі збитками. При цьому, вина державного виконавця у завданні шкоди при здійсненні виконавчого провадження не має значення для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування такої шкоди.
В абзаці 2 п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 зазначено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.
Частиною 1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права чи свободи.
При дослідженні обставин справи судом було з'ясовано, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва Серги Н.І. при виконанні виданого Печерським районним судом міста Києва виконавчого листа № 6-2270-1/08 від 26.06.2008.
Оскільки згідно з наведеною вище нормою частини 1 ст. 383 ЦПК України саме Печерський районний суд міста Києва, як суд, що видав виконавчий лист № 6-2270-1/08 від 26.06.2008, уповноважений розглядати скарги на дії посадової особи державної виконавчої служби, якою проводиться виконання цього листа, суд вважає встановленим та таким, що не потребує повторного доведення факт неправомірної діяльності державного виконавця відповідача при виконанні виконавчого листа № 6-2270-1/08 від 26.06.2008.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач під завданою йому відповідачем шкодою розуміє грошові кошти у сумі 52 336,80 грн., які він міг би отримати, якби судове рішення про стягнення на його користь зазначених коштів було виконане державним виконавцем відповідача.
Судом встановлено, що єдиним майном, яке було виявлене у боржника під час проведення виконавчих дій, є автомобіль марки Honda civic, номер державної реєстрації НОМЕР_1.
Судом було встановлено, що заходи з примусового продажу належного боржнику автомобіль марки Honda civic, номер державної реєстрації НОМЕР_1, не могли бути вжитті державним виконавцем відповідача у зв'язку з невизначеністю місця знаходження цього автомобіля, розшук якого не дав задовільних результатів.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджується і позивачем не спростовується факт відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можне було б звернути стягнення на користь позивача.
Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що за умови вжиття державним виконавцем відповідача заходів для продажу автомобіль марки Honda Сivic, номер державної реєстрації НОМЕР_1, на користь позивача були б стягнуті визначені у виконавчому листі кошти в сумі 52 336,80 грн. чи навіть грошові кошти в меншому розмірі.
За таких обставин відсутній причинно-наслідковий зв'язок між протиправною бездіяльністю відповідача та заявленою позивачем шкодою у сумі 52 336,80 грн., що є необхідною умовою для відшкодування останньої за рахунок коштів державного бюджету.
Слід зазначити, що такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, який зазначає, що у вирішення спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою, недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, визначений у ньому, чи було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення тощо (абзац 2 п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 29.12.2007).
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 16.12.2011