ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
21 грудня 2011 р. 3588/11 Справа № 5010/2416/2011-3/113
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді < Довідник >, судді Фрич М. М. , судді < суддя учасник колегії > , при секретарі судового засідання Дуб'юк Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
до відповідача: Івано-Франківська міська рада
вул.Грушевського,21,Івано-Франківськ,76000
про визнання права власності на нежитлові торгово-офісні приміщення загальною площею 39,9 кв. м.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1- адвокат, договір №98/179
від відповідача представник не з"явився,
Підприємець ОСОБА_2 заявив позовну вимогу до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на нежитлові торгово-офісні приміщення загальною площею 39,9 кв. м.
Ухвалою суду від 01.12.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.12.11 р.
Ухвалою суду від 13.12.11 р. відкладено розгляд справи на 21.21.11 р.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
07.03.07р. укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у власність приміщення павільйону-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.08р. "Про надання (вилучення) земельних ділянок фізичним та юридичним особам" позивачу передано у строкове платне користування земельну дялінку по АДРЕСА_2 для обслуговування павільйону-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". На виконання зазначеного рішення було укладено договір оренди землі від 18.09.08р.
На даній земельній ділянці позивачем здійснено реконструкцію /перебудову/ павільйону-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", проте здійснена ним перебудова об"єкту проведена самочинно /без відповідного дозволу, проекту, кошторису і т.д/, про що стверджує сам позивач.
17.11.11 р. Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на здійснене будівництво.
В матеріалах справи наявний висновок №36 будівельно-технічного дослідження щодо відповідності санітарним, будівельним та протипожежним нормам нежитлових приміщень комерційного призначення, що розташовані по АДРЕСА_2, згідно якого вказані вище приміщення відповідають санітарним, будівельним та протипожежним нормам.
Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.З ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Судом не встановлено факту порушення прав інших осіб внаслідок самовільно збудованих торгово-офісних приміщеннь, оскільки жодних заперечень від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч.І. ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу - право власності на нову річ, яка виготовлена /створена/ особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. В спірному випадку, відповідно до висновку ТзОВ "Експертно-консалтингової фірми "Ека захід", нежитлові приміщеня комерційного призначення, що розташовані по АДРЕСА_2 відповідають санітарним, будівельним та протипожежним нормам.
Наведене підтверджується і технічним паспортом Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації /копія в матеріалах справи/.
Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:
-копія договору оренди землі;
-копія довідки про розрахунок орендної плати за землю;
-копія витягу з рішення Івано-Франківської міської ради;
-копія акту відновлення та узгодження меж земельної ділянки;
-копія плану земельної ділянки;
-копія договору купівлі продажу;
-копія технічного паспорта;
-висновок будівельно-технічного дослідження, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України.
На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу.
При цьому позивачем доведено, що спірне приміщення створене /реконструйовано/ ним же, на земельній ділянці, яка надана йому в установленому порядку в орендне користування для обслуговування будівлі.
Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 328 , ч.1 ст.376 , 392, ЦК України, ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_2(АДРЕСА_1, код.НОМЕР_1) право власності на нежитлові торгово-офісні приміщення загальною площею 39,9 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_2.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя < Довідник >
Суддя Фрич М. М.
Суддя < суддя учасник колегії >
Повне рішення складено < Дата >
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ < Довідник > < Дата >