ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
30 листопада 2011 р. 3555/11 Справа № 5010/216/2011-з18/14-З-16/77
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.
при секретарі судового засідання Бабенецька А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Підприємця ОСОБА_2 ,
АДРЕСА_1
до відповідача: Івано-Франківської міської ради,
вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач:
підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
про : визнання недійсними окремих частин договору оренди землі.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_4-представник , (договір про надання послуг адвоката №2-12/10 від 20.01.2011р. )
Від відповідача: ОСОБА_5-представник, (довіреність №1673/01-17/64-в від 29.09.10р. )
Від третьої особи: не з"явилися
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011р. винесено у справі № 5010/216/2011-з18/14, відмовлено в позові підприємця ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п.4,7 Договору оренди землі від 15.08.2008р.
Вказане рішення залишено без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.11р.
Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.11р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.11р. у справі № 5010/216/2011-з18/14 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.11р., а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, 15.08.2008р., між Івано-Франківською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі.
Вказаний договір укладено відповідно до рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008р. "Про надання (вилучення) земельних ділянок фізичним та юридичним особам".
Згідно п.1,2 Договору, Відповідач, Івано-Франківська міська рада, передав у строкове, платне володіння і користування Позивачу, ОСОБА_2, земельну ділянку для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою на АДРЕСА_2, загальною площею 0,7851 га.
Пунктом 4 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 685 306,33 грн.
Відповідно до п.7 Договору, орендна плата вноситься в розмірі 145325,00грн. на рік на основі розрахунку, поданого Орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 цього Договору. Дана умова договору, у відповідності до ст.15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою. Позивач вважає, що положення Договору оренди землі від 15.08.2008р., визначені пунктами 4, 7 є такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а тому їх слід визнати недійсними.
Позивач зазначив, що на момент укладення Договору оренди землі від 15.08.2008р., в м. Івано-Франківську при визначенні розміру орендної плати застосовувалась нормативна оцінка земель територіальної громади м. Івано-Франківська, введення згідно рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".
Оскільки, п.2 вказаного рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. скасовано Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р., Позивач вважає, що положення Договору оренди землі від 15.08.2008р., в частині визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в сумі 4 685 306,33 грн. (п.4 Договору) та встановленої на її основі орендної плати в розмірі 145 325,00грн. на рік (п.7 Договору) є незаконними, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Свої заперечення позовних вимог виклав у відзиві на позов.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі", сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавцем передати земельну ділянку в оренду.
На підставі п.23 Рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008р. "Про надання (вилучення) земельних ділянок фізичним та юридичним особам", 15.08.2008р., між Івано-Франківською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, останньому передано в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 0,7851 га, розташованому в АДРЕСА_2, для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою.
Договір зареєстрований у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДКЗ при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №940829400235 від 27.11.2008р.
Пунктом 7 Договору оренди землі передбачені умови договору стосовно орендної плати, а саме: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 145 325,00грн. на рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 цього Договору.
Відповідач вважає, що оспорювана умова договору є істотною, а тому, визнання її недійсною обумовить нечинність договору в цілому.
Стосовно вимог Позивача про визнання недійсним п.4 Договору, з цього приводу Відповідач пояснив, що вказаним пунктом договору визначено нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 4 685 306,33 грн.
Відповідно до положень Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідно сільською, селищною, міською радами.
Сесією Івано-Франківської міської ради прийнято рішення від 10.07.2008р. "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".
Пунктом 1 вказаного рішення, Рада затвердила матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто", а пунктом 2, вирішила ввести в дію нормативно грошову оцінку земель міста з дати прийняття рішення.
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010р., Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010р. скасовано, а Постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р. залишено в силі. Вказаним рішенням Івано-Франківського міського суду визнано незаконним п.2 рішення XXIX сесії Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 10.07.2008р. "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010р., Івано-Франківською міською радою опубліковано вищевказане рішення сесії Івано-Франківської міської ради в місцевій газеті "Західний кур"єр" за 13-19 січня 2011р. №2 (1263).
Таким чином, Відповідач вважає, що пункт 1 рішення є чинним, оскільки не визначений судом як незаконний.
Тому, положення договору оренди землі від 15.08.2008р. в частині визначення нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки є законним.
Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону, представник відповідача в судовому засіданні просить суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі та подані ними докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому в позові слід відмовити, приймаючи до уваги наступне:
Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Пунктом 2 вказаної статті передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено поняття договору оренди землі, а саме, договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до наведених норм закону, між Івано-Франківською міською радою та підприємцем ОСОБА_2, 15.08.2008р. був укладений договір оренди землі за умовами якого, останньому передано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,7851 га, яке знаходиться в АДРЕСА_2, для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою.
Статтею 15 вказаного вище закону визначені істотні умови договору оренди землі. До таких умов віднесена, зокрема і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
З врахуванням наведеної норми закону, Івано-Франківською міською радою, 10.07.2008р., було прийнято рішення про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, відповідно до якого пунктом 1 затвердила матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, станом на 01.01.2007р. виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпроміст".
Пунктом 2 вказаного рішення, нормативно грошової оцінки земель міста, зазначену у п.1 даного рішення, введено в дію з дати прийняття цього рішення, тобто з 10.07.2008р.
Відповідно до ст.638 ЦК України, Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Пунктом 4 Договору оренди землі від 15.08.2008р. визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки наданої Позивачу в оренду становить 4 685 306,33 грн.
Відповідно до п.7 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 145 325,00грн. на рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою.
На час Укладання договору оренди землі рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. було чинним.
Вказані вище умови договору є істотними умовами, характерними для договорів даного виду відповідно до положення ст.15 Закону України "Про оренду землі".
Сторони, при укладанні договору оренди землі узгодили зазначені умови, керуючись рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р.
Однак, Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р. у вирішенні адміністративного спору, визнано частково незаконним рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р., зокрема п.2 рішення, відповідно до якого вводилась в дію нормативно грошова оцінка земель міста Івано-Франківська.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010р. підтвердило правоспірність прийнятого Івано-Франківським міським судом рішення від 14.12.2009р.
Таким чином, підлягають зміні і істотні умови договору оренди землі, укладеного сторонами 15.08.2008р., що стосується визначення розміру орендної плати.
Порядок внесення змін до договору врегульовано ст.652 ЦК України.
Відповідно до ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Таким чином, визнання недійсним спірних пунктів договору призведе до недійсності правочину в цілому.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту порушеного права особи. Позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладених обставин та з врахуванням наведених норм закону, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а тому в позові слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід залишити за Позивачем.
На підставі викладеного , у відповідності до ст.124 конституції України, ст.ст.13, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. 2 Закону України "Про плату за землю", ст.ст.16, 217, 638, 792 ЦК України, керуючись ст. 33, 43, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в позові підприємця ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п. 4, 7 Договору оренди землі від 15.08.2008р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Калашник В. О.
Повне рішення складено 20.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Бабенецька А.В. 20.12.11