ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
15 грудня 2011 р. 3515/11 Справа № 5010/1934/2011-8/68
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
при секретарі судового засідання Атаманчук І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
АДРЕСА_2
про стягнення орендної плати в сумі 42 253 грн. 83 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № б/н від 29.06.11);
від відповідача: ОСОБА_3 - фізична особа-підприємець.
До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення орендної плати в сумі 42 253 грн. 83 коп.
Ухвалою суду від 30.09.11 порушення провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.11.
Ухвалами суду від 20.10.11 та 10.11.11 розгляд справи відкладено на 10.11.11 та 24.11.11 відповідно.
Ухвалою суду від 24.11.11 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 07.12.11.
В судових засіданнях 07.12.11 та 13.12.11 судом оголошено перерви до 13.12.11 та 15.12.11 відповідно, про що сторони повідомлено під розписку (а.с. 72, 74).
Відповідач у відзиві на позовну заяву клопотав про зупинення провадження у справі до винесення рішення господарським судом Івано-Франківської області по справі №5010/867/2011-12/19-3/12.
Ухвалою, що оголошувалась в судовому засіданні 15.12.11 судом відмовлено в задоволенні.
В судовому засіданні 15.12.11 представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.
В судовому засіданні 15.12.11 відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що майно в оренду не приймалось, ключі від приміщення не одержувались від позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, 23.09.10 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як Орендодавцем (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 як Орендарем (відповідачем) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 10-11).
Відповідно до пункту 1.1. за цим договором Орендодавець (позивач) зобов'язується передати, а Орендар (відповідач) прийняти в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 101,9 (сто одна цілих дев'ять десятих) кв. м. (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно п. 2.2. Договору строк оренди становить 35 (тридцять п'ять) календарних місяців. Орендар (відповідач) вступає у користування об'єктом оренди з дня передачі об'єкта оренди Орендодавцеві (позивачу) за Актом приймання-передачі.
Суд вважає позовні вимоги не обгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договором оренди визнається договір, за умовами якого одна сторона, орендодавець, передає іншій стороні, орендарю, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондується із статтею 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), якою визначено, що за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Отже, основне зобов'язання Орендаря (відповідача) полягає у своєчасному внесенні орендної плати за користування орендованим майном.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати сторонами визначаються в договорі.
Порядок внесення орендної плати за користування майном регулюється ст. 762 ЦК України, частина 5 якої встановлює, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як з'ясовано судом, п. 3.1. Договору встановлено, що орендна плата нараховується за весь фактичний строк оренди, який розпочинається з моменту підписання акту приймання-передачі та завершується датою повернення об'єкта оренди Орендодавцю (позивачу).
Відповідно до п. 4.3. Договору Орендар (відповідач) вступає у користування об'єктом оренди з дня передачі об'єкта оренди Орендареві (відповідачу) за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі, підписаний сторонами, є доказом фактичної передачі об'єкта оренди Орендарю (відповідачу) і з цього моменту починається обчислення строку оренди.
Отже, порядок обчислення строку оренди, обов'язок Орендаря (відповідача) щодо внесення орендної плати та визначення розміру орендної плати за умовами договору сторони поставили у залежність від приймання-передачі об'єкту оренди за актом.
У відповідності із ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Копія акту приймання передачі за договором оренди, яка долучена до матеріалів справи, не містить дати підписання акту або дати приймання-передачі об'єкту оренди.
Судом оглянуто оригінал акту приймання-передачі від 23.09.10 та встановлено, що в оригіналі акту приймання-передачі також відсутня дата підписання акту або дата приймання-передачі об'єкту оренди.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт прийняття майна в оренду має бути підтверджений відповідним актом, водночас наявний в матеріалах справи акт не підтверджує моменту з якого у відповідача виникають зобов'язання за договором.
За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.11 по справі №5010/867/2011-12/19 між тими ж сторонами.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 759, 762, 795 Цивільного кодексу України, ст. ст. 34, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення орендної плати в сумі 42 253 грн. 83 коп. відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя < Довідник >
Суддя Шіляк М. А.
Суддя < суддя учасник колегії >
Повне рішення складено 20.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Каркузаєва Н. Ш. 20.12.11