Запорізької області
14.12.11 Справа № 8/5009/6772/11
Суддя Попова І.А.
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів»(69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)
про стягнення 3858 грн. 60 коп. основного боргу за договором № 190 від 04.02.2008 р., 331 грн. 42 коп. річних процентів, 1173 грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - ОСОБА_1
Відповідача - ОСОБА_3, дов. від 26.04.2011 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3858 грн. 60 коп. основного боргу за договором № 190 від 04.02.2008 р., 331 грн. 42 коп. річних процентів, 1173 грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів.
В судовому засіданні, відкритому 24.11.2011 р., оголошувалася перерва до 14.12.2011 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.12.2011 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору №190, укладеного з відповідачем 04.02.2008 р., за видатковими накладними № 10/2 від 03.10.2008 р. та № 11/1 від 03.11.2008 р. поставив останньому товар на загальну суму 3858 грн. 60 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 3858 грн. 60 коп., яку позивач просить стягнути ПАТ «Запорізький завод феросплавів». Крім того, згідно ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1173 грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2008 р. по вересень 2011 р., та 331 грн. 42 коп. річних процентів, нарахованих за зазначений період.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували здійснення поставки товару за договором № 190 від 04.02.2008 р. Також, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить застосувати наслідки спливу строку звернення з заявленими вимогами.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково внаслідок наступного:
Позивач в обґрунтування вимог посилається на умови договору № 190, укладеного з відповідачем 04.02.2008 р., та вказує про наявність заборгованості за товар, поставлений на виконання вказаного договору. Відповідач заперечує отримання від позивача товару за договором № 190 від 04.02.2008 р. На вимогу суду договір № 190 від 04.02.2008 р. сторонами по справі не надано. Проте, позивачем надано суду докази поставки ним товару відповідачу та отримання його останнім за видатковою накладною № 10/2 від 03.10.2008 р.
Як свідчать вивчені матеріали, за видатковою накладною № 10/2 від 03.10.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар (мітли березові) на загальну суму 1817 грн. 20 коп., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначеній накладній, та довіреність № 625 д 03.10.2008 р. (наявна в матеріалах справи), видана ВАТ «Запорізький завод феросплавів»(правонаступником якого є відповідач по даній справі) уповноваженій особі.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.
Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів»(правонаступником якого є відповідач по даній справі) вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Зобов'язання відповідно до ст. 509 ЦК України -це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вказує позивач, претензією б/н від 27.04.2010 р. звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату за поставлений товар, в тому числі за видатковою накладною № 10/2 від 03.10.2008 р. в розмірі 1817 грн. 20 коп. на протязі 5 календарних днів. Листом № 27-1275 від 05.11.2009 р. товариство «Запорізький завод феросплавів»визнало наявність боргу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару визначається з моменту пред'явлення вимоги про оплату, тобто отримання відповідачем претензії від 27.04.2010 р.
Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за товар, отриманий за накладною № 10/2 від 03.10.2008 р., в сумі 1817 грн. 20 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки.
З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1817 грн. 20 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності відхиляється судом, оскільки судом встановлено, що зобов'язання здійснити оплату за товар, отриманий за накладною № 10/2 від 03.10.2008 р. виникло у відповідача після отримання вимоги про оплату, тобто з 27.04.2010 р. Таким чином, позивач звернувся до суду про захист свого цивільного права у встановлений строк.
Щодо вимог про стягнення боргу в розмірі 2041 грн. 40 коп. суд зазначає наступне: в обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на накладну № 11/1 від 03.11.2008 р. На підтвердження отримання відповідачем товару за накладною № 11/1 від 03.11.2008 р. позивачем надано довіреність № 794 від 19.01.2009 р. Суд не приймає зазначену довіреність як належний доказ отримання відповідачем товару за накладною № 11/1 від 03.11.2008 р., оскільки довіреність № 794 видано 19.01.2009 р. Позивачем не додано належних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем продукції за накладною № 11/1 від 03.11.2008 р., внаслідок чого вимоги про стягнення боргу в розмірі 2041 грн. 40 коп. суд вважає недоведеними. В задоволенні вимог в цій частині з заявлених підстав відмовляється.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару за накладною № 10/2 від 03.10.2008 р. відповідач мав виконати протягом п'яти днів від дня пред'явлення вимоги. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, розрахунок заявленої до стягнення суми річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих з грудня 2008, є помилковим. Вимоги про стягнення річних процентів в сумі 331 грн. 42 коп. та втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2008 р. по вересень 2011 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 77 грн. 07 коп. річних процентів, нарахованих за період з 03.05.2010 р. по 01.10.2011 р., та 163 грн. 26 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з травня 2010 р. по вересень 2011 р.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 655 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»(69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) 1817 грн. 20 коп. основного боргу, 77 грн. 07 коп. річних процентів, 163 грн. 26 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 129 грн. 66 коп. судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 19 грудня 2011 року.
19.12.2011