Запорізької області
14.12.11 Справа № 20/5009/373/11
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ” (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2; фактична адреса: 03029, м.Київ, вул. Червонопрапорна, 167 А)
до “CEZPOL” (01-914, Warszawa, ul.Dantego 7 m. 368, Poland; 01-523, Warszawa, ul.Smiala, 37, Poland)
про стягнення 1377 доларів США 16 центів
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -ОСОБА_1 (дов. № 204/01/2011 від 04.01.2011 р.);
Від відповідача -не з'явився;
Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1000,00 доларів США по договору № 297/ЗСР від 11.06.2010 р., пені в сумі 41,19 доларів США, штрафних санкцій в розмірі 291,00 доларів США, інфляційних втрат в сумі 37,00 доларів США та 3% річних в сумі 7,97 доларів США за несвоєчасну оплату за надані послуги позивачем, всього заборгованості у сумі 1377 доларів США 16 центів.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/373/11, судове засідання призначено на 01.08.2011р. Ухвалою суду від 01.08.2011р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача на 31.10.2011р., потім -на 14.12.2011р.
14.12.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі. З викладених у позові підстав просить задовольнити позовні вимоги, які мотивовані, зокрема, наступним. Згідно з укладеним між позивачем та відповідачем договором від 11.06.2010р. на організацію перевезення вантажу за маршрутом м.Варшава, Польща -м.Запоріжжя, Україна та заявки останнього №001 від 11.06.2010р., в якій визначена плата за перевезення в розмірі 1000 доларів США, позивачем, із залученням перевізника, було організовано доставку вантажу в пункт призначення 15.06.2010р., що підтверджується СМR №020151. Згідно з договором та заявкою на адресу відповідача 19.08.2010р. були направлені усі необхідні документи для оплати наданих послуг (рахунок-фактура, акт приймання-передачі, оригінал СМR), які були ним отримані 06.09.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення. Відповідно до умов п.5.2 договору оплата послуг повинна бути здійснена замовником протягом семи банківських днів з моменту надання цих документів, однак відповідачем оплату не здійснено. 12.11.2010р. відповідачу була направлена претензія вих.№1551 від 05.11.2010р. про перерахування боргу, а також нарахованих штрафних санкцій за прострочку оплати, однак відповіді та грошових коштів від відповідача не одержано. На підставі ч.1 ст.193, ч.1 ст.220 Господарського кодексу України, ч.2 ст.12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”, п.п.1 п.1 ст.76 Закону України “Про міжнародне приватне право” позивач просить стягнути з “CEZPOL” суму боргу, втрати від інфляції, 3% річних, а також нараховану згідно з п.4.7 договору пеню та штрафні санкції за період прострочки з 15.09.2010р. по 20.12.2010р.
Із метою належного повідомлення іноземного учасника судового процесу -відповідача “CEZPOL” (Польща, м.Варшава) про розгляд справи, відповідно до ст.125 Господарського процесуального кодексу України, Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі -Конвенція) в порядку, визначеному Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації від 27.06.2008р. №1092/5/54, та враховуючи положення Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993р. (ратифікований Постановою Верховної Ради України № 3941-ХІІ від 04.02.1994 р.) на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща 05.04.2011р. направлялися доручення про вручення за кордоном судових документів - ухвали від 31.01.2011р. господарського суду про порушення провадження у справі, перекладеної в установленому порядку на польську мову та ухвал від 01.08.2011р. та 31.10.2011р. про відкладення розгляду справи.
08.08.2011р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло підтвердження про доставку 21.06.2011р. адресату ухвали від 31.01.2011р. у спосіб, визначений внутрішнім правом запитуваної держави, яке долучено до матеріалів справи. Згідно з офіційним перекладом з польської мови вчинених запитуваною державою відміток у “Підтвердженні” -зазначений документ був вручений за адресою: вул.Сьмяла, 37, 01-523 м.Варшава, Польща шляхом подвійного авізо 21.06.2011р. відповідно до статті 139 параграфу 1 Цивільно-процесуального кодексу. Підтвердження складено 27.07.2011р., містить печатку районного суду Варшава-Волібож м.Варшава, підпис та штамп судді цього суду. Переклад вчинено у встановленому законом порядку з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача. 01.12.2011р. господарським судом одержано також підтвердження вручення 02.11.2011р. адресату ухвали від 01.08.2011р., направленої відповідно до вищезазначеного порядку.
Відповідно до свідоцтва про присвоєння ідентифікаційного номера REGON (реєстраційний статистичний номер суб'єкта господарської діяльності), виданого статистичним управлінням в м.Варшава (з перекладом його з польської мови) суб'єкт господарської діяльності -“CEZPOL” (“Цезполь”) отримав ідентифікаційний номер 002186842, здійснює діяльність за адресою: Варшава, вул.Данте, 7, кв. 368, 01-914 (Warszawa, ul.Dantego 7 m. 368, 01-914). Згідно з листом статистичного управління в м.Варшава від 31.10.2011р. (з перекладом), згідно з яким надавалася інформація на запит позивача від 20.10.11р. №2403 , який долучено до матеріалів справи, суб'єкт підприємницької діяльності “CEZPOL” із реєстраційним номером REGON 002186842 заяви про зміну адресних характеристик не давав, відомості, наявні у позивача, відповідають даним, внесеним до офіційного національного реєстру суб'єктів народного господарства.
Ухвали, які були своєчасно направлені судом безпосередньо на адреси відповідача, вказану у позовній заяві та свідоцтві про присвоєння ідентифікаційного номера REGON, повернуті на адресу суду з відміткою “повернення через не запит”.
Частиною 2 статті 15 Конвенції визначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі якщо виконані всі наступні умови:
а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
в) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.
Відповідно до абз.8, 10 п.8 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/608 “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій” (з наступними змінами та доповненнями) Конвенцією визначено, що судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту. У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документу сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Відповідач у судові засідання свого представника не направив, витребувані документи не представлено. За час знаходження справи у провадженні господарського суду будь-яких заяв або клопотань процесуального характеру від відповідача не надійшло.
Таким чином, господарським судом вчинено усі необхідні заходи для передачі відповідачу судового документу про виклик до суду та належного повідомлення про розгляд справи. Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
11.06.2010р. між “CEZPOL”, Польща, м.Варшава (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аско-Експедиція” в особі Запорізької філії (Експедитор, позивач) було укладено договір №297/ЗСР організації перевезення вантажів, предметом якого є порядок взаємовідносин сторін при організації автомобільних перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньодержавних сполученнях. Згідно з п.1.2 Замовник в межах цього договору уповноважує Експедитора за винагороду, а Експедитор, за рахунок Замовника, приймає на себе зобов'язання здійснювати організацію транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних та транзитних вантажів Замовника автомобільним транспортом по маршрутам у строки, узгоджені в Заявках, Додатках чи Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору.
У розділі 2 договору встановлено, що на кожне перевезення оформлюється транспортна заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Замовника та передається Експедитору за допомогою засобів факсимільного зв'язку, є невід'ємною частиною договору та має юридичну силу нарівні з оригіналом (п.2.2). В заявці вказується наступні дані: маршрут руху, найменування вантажу, фрахтова ставка, умови оплати, адреса місць завантаження та розвантаження та інші необхідні дані (п.2.3). У разі виникнення розбіжностей в тлумаченні умов по договору, пріоритетними є умови (відомості), вказані в заявці.
Згідно з п.п.3.2.1, 3.2.2 Експедитор зобов'язаний, зокрема: забезпечити наявність необхідних для виконання перевезення документів; своєчасне прибуття транспортних засобів для перевезення вантажу згідно з отриманої заявки та перевезення. Замовник згідно з п.3.1.10 -оплатити послуги Експедитора на умовах, вказаних у договорі.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.6 договору вартість перевезення та валюта розрахунків узгоджується сторонами та вказується у заявці. Розрахунки за виконане перевезення здійснюється Замовником протягом 7 банківських днів з моменту надання Експедитором оригіналів документів: рахунку-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної, копію товарно-транспортної накладної (СМR). Датою платежу вважається дата списання коштів з поточного рахунка Замовника.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем було подано позивачеві заявку №001 від 11.06.2010р. до договору №297/ЗСР на перевезення вантажу: кермові механізми вагою 206 по маршруту м.Варшава, Польща -м.Запоріжжя, Україна. В заявці вказано ставку за перевезення -1000 доларів США, умови оплати -7 днів, документи для оплати -рахунок-фактура, акти виконаних робіт, оригінал СМR з печаткою вантажоодержувача та відмітками митниці. Позивач в свою чергу для організації перевезення оформив заявку №ЗФ/МН/894 від 11.06.2010р. з фізичною особою -перевізником на умовах заявки Замовника.
Факт здійснення перевезення та доставки вказаного в заявці Замовника вантажу до пункту призначення підтверджується підписаним між позивачем та залученим перевізником акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.06.2010р., а також СМR №020151 з відміткою вантажовідправника -“CEZPOL”, завірена копія якої долучена до матеріалів справи. Позивачем було оформлено зі свого боку Акт приймання -передачі робіт (надання послуг) №ЗФ-13/2635 та виставлено рахунок-фактуру №ЗФ-13/2635 від 30.06.2010р. на оплату наданих послуг на суму 1000 доларів США. Вказані документи були направлені відповідачу та одержані ним 06.09.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, відповідач повинен був здійснити оплату до 15.09.2010р.
Оскільки оплати в обумовлений договором та заявкою термін після одержання “CEZPOL” документів від останнього не надійшло, позивачем було направлено йому претензію від 05.11.2010р. №1551 з вимогою оплати, яка була одержана адресатом 12.11.2010р., однак залишена без відповіді та задоволення. 22.09.2010р. та 18.11.2010р. відповідачу електронною поштою двічі направлялися нагадування про необхідність погашення наявної заборгованості, а також повернення направлених йому оригіналів документів.
У зв'язку з тим, що оплату здійснено не було, ТОВ “Аско-Експедиція” звернулося до господарського суду Запорізької області з даним позовом, за яким 31.01.2011р. порушено провадження у справі №20/5009/373/11.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з п.2.1 договору організації перевезення вантажів №297/ЗСР, встановлено, що на території України сторони керуються Статутом автомобільного транспорту, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України “Про транспорт”, “Про транспортно-експедиторську діяльність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про транзит вантажів” та іншими діючими нормативними актами.
Відповідно до приписів ст.76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
У пункті 7.2 договору №297/ЗСР сторонами було обумовлено, що усі спори, що виникають у процесі виконання або невиконання умов договору, які не вирішені шляхом переговорів, передаються на врегулювання до господарського суду України в м.Запоріжжі. Судом також встановлено, що у м.Запоріжжя знаходиться Запорізька філія ТОВ “Аско-Експедиція”.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб (ч.1 ст.932 ЦК України).
Відповідно до ст.931 цього Кодексу розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Частиною 2 ст.12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” встановлено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх обов'язків щодо надання послуг з організації перевезення вантажу згідно з умовами договору та заявки відповідача, а також передання документів, необхідних для здійснення оплати за ці послуги. Відповідач зобов'язання щодо перерахування позивачу оплати за надані послуги у встановлений договором строк не виконав, доказів виконання зобов'язання щодо сплати обумовленої в заявці суми 1000 доларів США суду не надав. Отримавши претензію №15 від 28.01.2009р. з вимогою сплатити суму боргу, відповідач не заявив будь-яких заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з “CEZPOL” на користь позивача 1000 доларів США основного боргу відповідають вимогам чинного законодавства України, є обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача суму 37 доларів США інфляційних втрат та 7 доларів США 97 центів 3% річних.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлений. Вимоги про стягнення суми 3% річних в сумі 7 доларів США 97 центів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення суми 37 доларів США інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто, зменшення купівельної спроможності гривні. Відповідно до п.2 “Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р., інфляція - зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу. Таким чином, інфляція не може застосовуватися до іноземної валюти.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 41,19 доларів США пені та 291 долар США штрафних санкцій на підставі п.4.7 договору, які нараховано за період з 15.09.2010р. по 20.12.2010р. (97 днів).
Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції, які у цьому Кодексі визначаються -неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” встановлена відповідальність експедитора і клієнта, а саме: за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Із змісту ст.549 ЦК України слідує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.4.7 договору у випадку несвоєчасної оплати Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення зобов'язання, за кожен день прострочки та штрафні санкції в розмірі 0,3% вартості фрахту за кожен день прострочки.
Тобто, фактично за одне і те ж порушення передбачено двічі відповідальність -пеня і штраф, що суперечить ст.61 Конституції України, приписами якої встановлено: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Як вказано вище, згідно з ст.549 ЦК України і пеня і штраф є неустойкою. За умовами договору відповідач має грошове зобов'язання. Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За таких обставин, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 41,19 доларів США пені, розрахунок якої перевірений судом та визнаний вірним. У задоволені позовних вимог в частині стягнення суми 291 долар США штрафних санкцій відмовляється.
У зв'язку з цим позов у цілому задовольняється частково.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з “CEZPOL” (01-523, Warszawa, ul.Smiala, 37, Poland, 01-914, Warszawa, ul.Dantego 7 m. 368, Poland, ідентифікаційний код 002186842, SZB BANK VILNIUS ZIENTARSKI KAZIMIERZ IBAN code LT 10 7044 0600 0637 9802 COD BANK 70440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АСКО-ЕКСПЕДИЦІЯ” (юридична адреса: 03148, м.Київ, вул.Картвелішвілі, 7/2; фактична адреса: 03029, м.Київ, вул.Червонопрапорна, 167-А, код ЄДРПОУ 31903893, Beneficiary's bank ING Bank Ukraine SWIFT code: INGBUAUK 26008013127500, Correspondent bank JPMorgan Chase Bank, N.A, ABA: 021000021 SWIFT code: CHASUS33 Acc. № 400920379) суму 1 000 доларів США основної заборгованості, 41 долар США 19 центів пені, 7 доларів США 97 центів -3% річних, 13 доларів США 77 центів витрат на сплату державного мита, 236 гривень витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі. Рішення підписано у повному обсязі 19.12.2011 р.
19.12.2011