Справа № 2-а-10339/11
24 червня 2011 року року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про перерахунок пенсії як інваліду - чорнобильцю II групи з 01.01.2004 року, -
В листопаді 2010 р. позивач звернувся до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області про визнання протиправними відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області у перерахунку пенсії, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача перерахувати основну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст. 50 і ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за II групою інвалідності з 01.01.2004 року основна пенсія - 8 мінімальних розмірів пенсії за віком з додаванням 75 відсотків цього мінімуму, виходячи з мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленого Законами України на відповідний рік мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по пенсії за весь період в повному обсязі з 01.01.2004 року по момент винесення рішення судом з врахуванням виплаченої суми пенсії і нарахуванням компенсації втрат частини доходів у зв'язку з невчасним їх отриманням.
Представник управління ПФУ в м. Кіровограді надав письмові заперечення, за якими в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету. Управління по даній справі не є розпорядником бюджетних коштів та розмір виплат позивачу відповідає постанові КМУ. Також в обґрунтування заперечень посилається на ст.99, 100 КАС України.
Дослідивши підстави звернення, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії визнаний інвалідом II групи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами першої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а особам, які є інвалідами третьої групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів першої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком, другої групи - 8 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів третьої групи - не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-ІУ) діє з 01.01.2004 року. За час дії цього Закону мінімальний розмір пенсії змінювався 14 разів, постійно зростаючи з 289,64 грн. до 573,00 грн. Але пенсія позивачу як інваліду чорнобильцю весь цей період нараховується у менших сумах ніж передбачено Законами України, що є порушенням його прав.
На його заяви позивач отримав відповіді з вказаного управління із роз'ясненням законодавства (з посиланням на постанови КМ України) і висновками що «пенсія призначена і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства».
Наявність права у позивача на призначення пенсії та додаткової пенсії в розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідач повинен був виходити не з положень Постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, а застосовувати положення частини першої статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є хибними. Оскільки, згідно з даними положеннями, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону № 796.
Безпідставним є також посилання відповідача на відсутність коштів, для забезпечення виплати зазначених пенсій в таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону № 796, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивача має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058- IV встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, відшкодовуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Порушене право позивача підлягає захисту щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю починаючи з 22.05.2008 року, оскільки тільки з 01.01.2008 року набрав чинності Закон України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VI від 28.12.2007 року, яким до статей 50 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи внесені зміни, що змінили розмір спірних виплат. Однак, такі зміни визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року.10-рп/2008. Таким чином, з 22 травня 2008 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 10-рп/2008, вищевказані норми Закону України про Державний бюджет України втратили чинність, а, отже, з цього часу слід відновити дію відповідних частин статей 50, 4 Закону в повному обсязі.
Статтею 99 КАС встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. В свою чергу ч.2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Зважаючи на вищевказане, позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Крім того судом враховується те, що на спірні правовідносини не поширюється строк звернення до суду оскільки вони є похідними від вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я (п.3 ч.1 ст.268 ЦК). Тотожні вимоги містяться і в положеннях ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», що право на подачу позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров»ю особи, строком давності не обмежуються.
Таким чином, при визначені розміру пенсії, суд зобов'язує Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 даного закону, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Суд визначає термін перерахунку пенсії з 22.05.2008 р.
На підставі викладеного суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, що буде відповідати вище переліченим нормам закону та в повній мірі захистить інтереси позивача, як особи, що втратила здоров'я приймаючи участь у ліквідації техногенної катастрофи, а від так суд визнає дії відповідача, які пов'язані з відмовою у призначенні позивачу пенсії менш ніж 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправними, та зобов'язує Управління здійснити перерахунок та виплату цих коштів за мінусом фактично отриманої пенсії.
Враховуючи те, що група інвалідності позивачу призначена довічно, суд не знаходить підстав для обмеження кінцевим строком зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених діючим законодавством.
На підставі ч.2 ст.19, ч.1 ст.46, ст.152 Конституції України, ст.ст.48, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1, 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та керуючись ст.ст. 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області пов'язані з відмовою виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області призначити ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2-ої групи у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованої з урахуванням визначеного ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру прожиткового мінімуму для осіб, до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та проводити її виплату за мінусом отриманих ним сум , які втратили працездатність з 22.05.2008 р. .
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі прийняття постанови в порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Галаган