29 листопада 2011 року 0 12 год. 45 хв. Справа № 2а-0870/7919/11
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Пекній Т.В.
за участю представників
позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 26.09.2011р.)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 29.06.2011р. №2037/10-014)
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи”, м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи”, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2011р. №0000442302/13156.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо порушення позивачем цивільного та податкового законодавства, а саме неправомірного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ сплаченої при придбанні послуг у ПП «Крузо» у розмірі 96 098 грн., оскільки на думку позивача ними були виконані усі передбачені діючим законодавством умови та вимоги, що в свою чергу підтверджується наданими до податкового органу на письмовий запит документів щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи” та ПП «Крузо».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що п. 186.3 ст. 186 ПК України встановлений наступний перелік послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем. Таким чином діючим законодавством на момент вчинення господарських операцій консультативні послуги та послуги консультативного характеру не були об'єктом оподаткування. Також представником відповідача зазначалось, що відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи” є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію.
Як вбачається з матеріалів справи 10.01.2011р. між позивачем ТОВ “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи” та ПП «Крузо» був укладений Агентський договір №01/11 (а.с.43-46).
21.04.2011р. між позивачем та ПП «Крузо» укладено Додаткову угоду №1 до Агентського договору №01/11 від 10.01.2011р., згідно якої винагорода Комерційного агента визначається сторонами у 7% від суми поставлених у квітні 2011 року обсягів скрапленого газу за участю Комерційного агента (а.с.47).
ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 31.05.2011р. №8453/10/23-213/920 та 23.06.2011р. №9505/26-34 на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПК України надсилало на адресу позивача листи «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» з питань фінансово - господарських відносин з ПП «Крузо» за період квітень 2011 року та надання інформації щодо подальшої реалізації продукції, яку позивач придбавав у ПП «Крузо» за вказаний період (а.с.34,36).
Листами від 30.06.2011р. та від 07.07.2011р. керівником підприємства ТОВ “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи” були надіслані на адресу податкового органу фінансово - господарські документи взаємовідносин з ПП «Крузо» за квітень 2011 року (а.с.35, 37).
У період з 17.08.2011р. по 25.08.2011р. згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст78, п.79.2 ст.79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №2127 від 16.08.2011р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи”, з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період квітень 2011р. (а.с.38).
За результатами вищезазначеної перевірки був складений Акт від 25.08.2011р. №291/23-253/30850495, в якому зроблені висновки про наступні порушення:
1) ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з ПП «Крузо» та порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;
2) п.14.1.181 ст. 14, п.198.4 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження:
- позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18 податкової Декларації з ПДВ за квітень 2011р.) на загальну суму 96 098грн;
- суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової Декларації з ПДВ за квітень 2011р.) на загальну суму 96 098грн. (а.с.13-18).
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2011р. №0000442302/13156, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 96 099 грн. ( 96 098 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.22).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог та перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
В той же час слід зазначити, що згідно договору №01/11 від 10.01.2011 року ПП «Крузо» зобов'язано надавати не посередницькі послуги ТОВ «ТЕРІ», а консультативні послуги. ПП «Крузо» жодних дій від імені ТОВ «ТЕРІ» не здійснювало, що свідчить про ненадання агентських послуг.
Відповідно до п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 ПК України до операцій, що не є об'єктом оподаткування є постачання послуг, визначених у підпункті «в» пункту 186.3 ст. 186 цього Кодексу.
Підпунктом «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України встановлений наступний перелік послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем
Виходячи із вищезазначеного, на момент вчинення господарських операцій консультативні послуги та послуги консультативного характеру не були об'єктом оподаткування.
Відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став викладений в акті перевірки від 25.08.2011р. висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.198.4 ст. 198 ПК України неправомірно сформовано податковий кредит контрагента ПП «Крузо» по операціях з отримання агентських послуг за договором №01/11 від 10.01.2011 року та додатковій угоді №1 до вищезазначеного договору.
Пунктом 2 Агентського договору №01/11 прописані права і обов'язки комерційного агента, де серед усього іншого зазначено наступне: вивчення Території з метою виявлення потенційних контрагентів для Довірителя шляхом, що не суперечить законодавству України та комерційним інтересам будь яких суб'єктів; проведення аналізу щодо платоспроможності потенційних замовників; проведення консультування по правовим і комерційним питанням у зв'язку з договорами, що укладаються Довірителем; інформування Довірителя про необхідність проведення переговорів з контрагентами шляхом усного сповіщення засобами телефонного зв'язку у необхідний строк; сприяння організації зустрічей і переговорів між представниками Довірителя й контрагентів щодо сумісної діяльності (а.с.43).
Суд звертає увагу на те, що згідно наданих представником відповідача для долучення до матеріалів справи документів, а саме: пояснення директора ТОВ «ТЕРІ» ОСОБА_3 датоване 08.08.2011р.,в якому зазначено, що особисто з директором ПП «Крузо», ОСОБА_4, він не зустрічався, переговори здійснювались через мережу Інтернет по електронній пошті та через службу АйПи - телефонії «Скайп» (без відео ряду). Також ОСОБА_3 в наданих поясненнях зазначає що після укладення договору (з ПП «Крузо) через мережу Інтернет директор ПП «Крузо» ОСОБА_4 за допомогою служби АйПі - телефонії «Скайп» надавав перелік підприємств з якими могло співпрацювати ТОВ «ТЕРІ», об'єми товару які необхідні покупцям, розбіг цін. Після отримання вищевказаної інформації директором ТОВ «ТЕРІ» ОСОБА_3, підприємствам покупцям направлявся екземпляр договору (в електронному вигляді) на поставку нафтопродуктів. Якщо покупців влаштовували умови договорів, то ТОВ «ТЕРІ» отримувало підписаний договір з печаткою (в електронному вигляді). Після цього ТОВ «ТЕРІ» направляло підписаний договір (в паперовому вигляді) на адресу покупців, а у відповідь отримувало свій екземпляр. Документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ТЕРІ» направляло поштою.
Також слід зазначити, що як вбачається з наданих представником позивача копій документів, витребуваних ним у ПП «Крузо», які на думку позивача підтверджують реальність виконання зобов'язань передбачених агентським договором №01/11, а саме: посвідчень про відрядження директора ПП «Крузо», попередніх договорів поставки укладених між позивачем та ПП «Род-Нік», ТОВ «Барви 2007», ТОВ «СУГ Восток», протоколів намірів, суд звертає увагу на те, що в жодному з цих документів не зазначено що вони укладені саме при сприянні комерційного агента, яким є ПП «Крузо».
Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що з наданих пояснень та наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити те, що усі укладені позивачем договори для подальшої реалізації скрапленого газу були укладені безпосередньо при сприянні комерційного агента ПП «Крузо».
Таким чином понесення витрат на консультаційні послуги не обумовило отримання ТОВ «ТЕРІ» економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між позивачем та постачальником продукції не є наслідком наданих ПП «Крузо» консультаційних послуг, а є наслідком лише виконання підприємством взаємних зобов'язань за договорами поставки продукції.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортні енергетичні регіональні ініціативи” - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.12.2011р.
Суддя І.В.Шара