Справа №22-а-21015/11Головуючий у І інстанціїПінкевич Н. С.
Категорія100Доповідач у 2 інстанції Сержанюк
24.11.2011
Іменем України
4 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Верланова С.М., Білоконь О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії та здійснити виплати пенсії, -
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання відмови провести перерахунок та виплату його пенсії не законними. Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій їй як інваліду 3ї групи у відповідності до вимог ст. ст. 50,54,Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 16.06.2010 року пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної пенсії встановивши її на рівні 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 50% від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством починаючи з 12 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року з врахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі УПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що позивач зареєстрований і проживає у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, перебуває на обліку в УПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області та отримує пенсію по інвалідності 3-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом Чорнобильської катастрофи.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст.. 49, ч.4 ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року п.28 Розділ II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року визнано неконституційними.
За таких обставин, ухвалюючи постанову суд обґрунтовано виходив із того, що з моменту прийняття рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, дія якої була відновлена і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи. Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до п. 2,5 ст. 254 КАСУ та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: