Копія
Іменем України
07 грудня 2011 року Справа № 5002-22/3050-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Ткаченка М.І.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_1, на підставі угоди за №б/н від 01.08.2011 р.,(Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М")
відповідача, ОСОБА_2 на підставі довіреності за №922/02-29 від 26.06.2011 р.,(Євпаторійська міська рада Автономної Республіки Крим)
розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-22/3050-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" (вул. Бр. Буслаєвих, 6,Євпаторія,97400)
до Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим(пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)
про визнання незаконним та скасування рішення
ТОВ «Акваторія - М»звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Євпаторійської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення Євпаторійської міської ради від 26.11.2010 року № 6-2/11 «Про протест прокурора на рішення міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія - М»на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, З, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду».
Позовна заява мотивована посиланням на ст.ст.124,118,151,120 Земельного кодексу України, а також на порушення відповідачем статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними в судовому порядку, а оскільки рішенням відповідача від 26.11.2010 р. було порушено право позивача, як власника об'єкта нерухомого майна, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12506 кв.м., розташованої за адресою: м. Євпаторія вул. Поповіча, 3 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, бігових доріжок, стадіону та інш.) тому воно, на думку позивача, є незаконним.
Також, позивач вважає, що відповідачем 27.08.2010 року було прийняте законне рішення, а рішення Євпаторійської міської ради від 26.11.2010г., яким скасовано рішення від 27.08.2010 року є необґрунтованим, протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушенням прав ТОВ «Акваторія-М», передбачених Законом.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-22/3050-2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" (далі-ТОВ"Акваторія-М") до Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим від 26.11.2010 р. №6-2/11 „Про протест прокурора на рішення міської ради від 27.08.2010р. №5-63/167 „Про надання дозволу ТОВ "Акваторія-М" на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Євпаторія, вул.. Поповича, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду”.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду мотивоване тим що, на момент прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 27.08.2010 №5-63/167, рішення Євпаторійського міського суду від 26.12.2008 у справі №2-5717/2008 було чинним та підтверджувало право власності позивача на об'єкти нерухомості, а на час розгляду цієї справи право власності ТОВ «Акваторія-М»на гараж літ «Б», футбольне поле літ. «З», частина бігової доріжки літ «И», трибуна для глядачів, частина огорожі, господарські споруди ґрунтується на нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу від 22.06.2011, який недійсним у судовому порядку не визнавався.
Також суд першої інстанції посилався на статтю 21 Закону України «Про прокуратуру», статтю 144 Конституції України, частину десяту статті 59 Закону та зазначив, що протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
З огляду на це, Євпаторійська міська рада не мала повноважень на скасування рішення від 27.08.2010 №5-63/167, а прокурор міста Євпаторія повинен був звернутись до суду із відповідним позовом.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Євпаторійська міська рада Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення , яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме те, що судом не врахована та обставина, що нормами діючого законодавства України не передбачена передача земельної ділянки в користування або у власність особі, яке є лише власником частини домоволодіння.
Також заявник апеляційної скарги зазначає, що на момент прийняття рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 відбулися зміни до ст..123, 151 Земельного кодексу України, відповідно до яких висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмова в погодженні за результатами розгляду клопотань осіб, зацікавлених в отриманні земельних ділянок із земель комунальної та державної власності з доданими матеріалами було віднесено до повноважень Комісії по розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою, але ці зміни у законодавстві Євпаторійською міською радою Автономної Республіки Крим не були враховані при прийнятті скасованого рішення, яким було дозволено позивачу здійснювати розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.
До вищевикладеного заявником апеляційної скарги додатково зазначено, що на момент прийняття рішення Євпаторійською міською радою Автономної Республіки Крим від 26.11.2011 р. позивачем не було розроблено та погоджено проект відводу земельної ділянки, та не укладений договір на розробку проекту відводу з відповідною організацією, тобто ним не реалізовано суб'єктивного права, яке може порушити оскаржене рішення відповідача від 26.11.2011 року.
Крім того відповідачем зазначено, що судом першої інстанції не враховано положень Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» від 17.03.2011 №3159-УІ, яким введено мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок об'єктів фізичної культури.
У судовому засіданні 07 грудня 2011 року були присутні представники обох сторін, які дотрималися правових позицій викладених у позовній заяві -з боку позивача, у апеляційній скарзі - з боку відповідача.
Додаткових доказів та пояснень сторонами суду не надано, а тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
17.06.2009 року позивачем було подано заяву до Євпаторійської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 12506,00кв.м., розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, доріжок , стадіону та ін.).
Дана заява була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, за рекомендацією якої проект рішення був включений до порядку денного на засідання 47 сесії міської ради 03.07.2010 року.
27.08.2010 року Євпаторійською міською радою прийнято рішення, яким позивачу наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12506 кв.м., розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, бігових доріжок, стадіону та ін.).
26.11.2010 року рішенням Євпаторійської міської ради № 6-2/11 (а.с. 12) протест прокурора від 06.09.2010 року № 2418вих./10 на рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія - М»на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею в оренду»- задоволено; рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія - М»на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею в оренду»- скасовано.
Саме прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 26.11.2010 року, яким скасовано рішення від 27.08.2010 і стало причиною для звернення ТОВ «Акваторія - М»з позовом до господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, наданих 07.12.2011 р., судова колегія вважає, що рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального закону, тому відсутні підстави для його скасування, виходячи з наступного.
Предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення про скасування іншого рішення Євпаторійської міської ради, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.
Рішенням Євпаторійської міської ради (а.с. 77) від 27.08.2010 року № 5-63/167 ТОВ «Акваторія - М»наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду.
Вказане рішення прийнято на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 26.12.2008 року у справі № 2-5717/2008, яке набрало законної сили, та заяви директора ТОВ «Акваторія - М»від 17.06.2009 року.
Рішенням Євпаторійської міської ради від 26.11.2010 року № 6-2/11 (а.с. 12) протест прокурора від 06.09.2010 року № 2418вих./10 на рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія - М»на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею у оренду»-задоволено; рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія - М»на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповіча, 3, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею у оренду»- скасовано.
З преамбули вказаного рішення вбачається що, підставою для скасування рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 стали наступні обставини:
-порушення положень статей 24 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування»в контексті вимог протесту прокурора міста Євпаторії від 06.09.2010 №2418исх/10;
-постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 по справі №2-5/11088.1-2008, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 р.
Але, як на думку заявника апеляційної скарги, це не вичерпний перелік обставин, які були підставою для прийняття рішення Євпаторійської міської ради №6-2/11 від 26.11.2010, зокрема: втрата чинності погодження проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з боку органу земельних ресурсів; зауваження з боку органу архітектури та містобудування; належність позивачеві об'єкту нерухомості на праві спільної часткової власності; введенням мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення.
Як стверджує відповідач, позивачем порушено положення статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування», але з цими доводами заявника апеляційної скарги не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій»в редакції, що діяла на момент прийняття рішення 27.08.2010 №5-63/167 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані перед проектні роботи.
Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.
У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.
У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.
У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.
Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.
У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть доручити відповідному органу містобудування та архітектури виконувати функції замовника з розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, що підлягає громадському обговоренню.
Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення в порядку, встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.
Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування може бути продовжено строк підготовки такого висновку, але не більше ніж на два тижні.
На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.
За результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкту (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування»при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Аналізуючи протест прокурора міста Євпаторія від 06.09.2010 №2418исх/10 вбачається, що протиправність дій Євпаторійської міської ради полягає у тому, що орган місцевого самоврядування надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без врахування та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Згідно статті 1 Закону України «Про планування та забудову територій»містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта.
Згідно пункту 4 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою КМУ №489 від 20.05.2009 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, розташованої у межах населеного пункту, встановлюються місцевими правилами його забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірі забудови земельної ділянки за межами населеного пункту містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.
До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.
Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки визначаються Мінрегіонбудом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що ані прокурором ані Євпаторійської міською радою не враховано, що розробка містобудівного обґрунтування, на відсутність якого як на порушення посилається прокурор у своєму протесті, передбачена виключно у випадку, якщо відсутні місцеві правила забудова або при намірі забудови земельної ділянки за межами населеного пункту.
В той же час, прокурор безпосередньо у протесті від 06.09.2010 №2418исх/10 посилається на наявність у місті Євпаторія «Місцевих правил забудови та використання території», наявність таких правил на момент ухвалення оспорюваного рішення також підтверджено Євпаторійською міською радою.
Крім того, в протесті від 06.09.2010 №2418исх/10 прокурор міста Євпаторія вказує, що внаслідок прийняття рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 без посилання на затверджену містобудівну документацію, встановити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам чинного законодавства, не має можливості. З цього твердження вбачається, що прокурором взагалі не встановлено порушень вимог чинного законодавства, а йдеться лише про можливі порушення без конкретизації їх змісту.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про планування та забудову територій»містобудівне обґрунтування замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, щодо доводів відповідача про порушення позивачем положень статей 24 Закону України «Про планування та забудову територій»та статті 5 Закону України «Про основи містобудування», відповідно до якого зазначає наступне: 1) розробка містобудівного обґрунтування щодо земельної ділянки, яку просить надати позивач не передбачена чинним законодавством, оскільки містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки закріплені в чинних правилах забудови та використання території міста Євпаторії; 2) положення статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій»взагалі не поширюється на позивача, оскільки на момент ухвалення рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 позивач не мав статусу власника земельної ділянки або землекористувача, а лише порушив питання щодо надання земельної ділянки.
Щодо наявності постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 по справі №2-5/11088.1-2008, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 у справі №2-5/11088.1-2008 за позовом - ОП «Авангард», м. Євпаторія до відповідача -КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації», м. Євпаторія за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Євпаторійської міської ради фізкультурно - спортивного товариства «Україна», м. Євпаторія за участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь - про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фонду державного майна України, м. Київ до ОП «Авангард», м. Євпаторія - про визнання права власності та про спонукання до виконання певних дій (а.с. 43) встановлено законність набуття ОП «Авангард»права власності на будівлі та споруди спортивного комплексу «Авангард»та стадіону «Авангард», а скасування рішення Господарського суду АР Крим від 26.11.2009 відбувало виключно у зв'язку з тим, що за час розгляду справи частина будівель та споруд вже була відчужена ОП «Авангард»як законним власником на користь третіх осіб, в тому числі ОСОБА_3, від якого ТОВ «Акваторія-М»набуло право власності на будівлі та споруди, а саме: гараж літ «Б», футбольне поле літ. «З», частина бігової доріжки літ «И», трибуна для глядачів, частина огорожі, господарські споруди.
Євпаторійська міська рада посилається на те, що рішення Євпаторійського міського суду від 26.12.2008 у справі №2-5717/2008, на якому ґрунтувалось право власності ТОВ «Акваторія-М»на будівлі та споруди було скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим від 24.01.2011. Однак, судова колегія звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що на момент прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 27.08.2010 №5-63/167, вказане рішення Євпаторійського міського суду було чинним та підтверджувало право власності позивача на об'єкти нерухомості, а на час розгляду цієї справи право власності ТОВ «Акваторія-М»на гараж літ «Б», футбольне поле літ. «З», частина бігової доріжки літ «И», трибуна для глядачів, частина огорожі, господарські споруди ґрунтується на нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу від 22.06.2011, який недійсним у судовому порядку не визнавався.
Щодо доводів Євпаторійської міської ради про зауваження органу земельних ресурсів та органу архітектури та містобудівництва на погоджувальному листі щодо проекту рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167, суд зазначає, що ці зауваження не були покладені в основу оспорюваного рішення №6-2/11 від 26.11.2010, як це вбачається з його преамбули, а тому посилання заявника апеляційної скарги на те, що перелік підстав, викладений у його преамбулі не є вичерпним не береться до уваги, і , на думку судової колегії, рішення №6-2/11 від 26.11.2010 не підлягає широкому тлумаченню.
Крім того, посилання заявника апеляційної скрги, що висновок Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 30.06.2009 №61/26 про можливість відведення земельної ділянки втратив чинність у зв'язку із змінами в земельного законодавстві не ґрунтується на нормах закону.
Зміни до статті 123 Земельного кодексу України, яка визначає порядок відведення земельних ділянок, були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю»від 05.11.2009 №1702-УІ, однак вказаний закон не має зворотної дії у часі та одночасно, не містить положень які б визнавали раніше видані погодження та висновки органів земельних ресурсів, не чинними.
Також слід враховувати, що на погоджувальному листі щодо проекту рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 начальник управління архітектури та містобудівництва Єпіфанов А.Н. зазначив про можливість розгляду питання про надання земельної ділянки відповідно до статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій», одночасно категоричні заперечення щодо можливості надання земельної ділянки з боку органу містобудівництва та архітектури відсутні.
Щодо посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано положень норм Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах»від 17.03.2011 №3159-УІ, судова колегія звертає увагу відповідача на те, що господарським судом правильно надано оцінки вищезазначеному Закону, оскільки його положення під час оцінки законності рішення Євпаторійської міської ради не можуть бути взяти до уваги, оскільки закон набув чинності лише 13.04.2011.
Поряд зазначеним вище, слід виходити з того, що Євпаторійською міською радою скасовано рішення від 27.08.2010 №5-63/167, яке за своєю природою є індивідуальним правовим актом, який адресований конкретній особі - ТОВ «Акваторія-М»та розрахований на одноразове застосування.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 за №7-рп/2009 встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування України»).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Системний аналіз конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV «Перехідні положення»Конституції України передбачає, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і встановлює порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.
Статтею 21 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру»порядку з одночасним зверненням до суду.
Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок про те, що Євпаторійська міська рада не мала повноважень на скасування рішення від 27.08.2010 №5-63/167, а прокурор міста Євпаторія повинен був звернутись до суду із відповідним позовом.
Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Євпаторійської міської ради № 5-63/169 від 27.08.2010 р. ТОВ «Акваторія - М»надано лише право здійснити ряд підготовчих дій, передбачених чинним законодавством, а саме статтею 123 Земельного кодексу України, надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою, тобто таке рішення не породжувало для відповідача та інших осіб будь -яких негативних наслідків і не позбавляло будь-кого права користування земельною ділянкою, як і не надавало ТОВ «Акваторія - М»такого права, а розробка та перевірка проекту землеустрою спрямовані на більш детальне дослідження земельної ділянки та наступного вирішення питання щодо можливості передачі її у власність чи користування.
Отже, доводи, викладені в апеляційної скарзі не знайшли свого підтвердження під час повторного розгляду апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміні чи скасуванню судовою колегією апеляційного суду таке рішення не підлягає.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд. ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-22/3050-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > Н.І. Сікорська
Судді < Підпис > М.І. Ткаченко
< Підпис > К.А. Остапова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваторія-М" (вул. Бр. Буслаєвих, 6,Євпаторія,97400)
2. Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)