< Список >
Іменем України
30 листопада 2011 року
Справа № 5002-5/3039-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача не з'явився; публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод";
відповідача не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-5/3039-2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1, Красноперекопськ, 96002)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" (вул. Менделєєва, 30/3, Красноперекопськ, 96022; вул. Київська, 41, оф. 712, Сімферополь, 95017)
про стягнення 9540,68 грн.
Публічне акціонерне товариство «Кримський содовий завод»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Крафт «ГмбХ»про стягнення заборгованості у сумі 9 540, 68 грн., з яких: основний борг у сумі 9 026,03 грн., пеня в сумі 325,39 грн., 3% річних -62,98 грн., індекс інфляції -126,28 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору оренди не сплачувалася орендна плата згідно виставленим рахункам позивача за лютий - березень 2011 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 9026,03 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2011 року у справі № 5002-5/3039-2011 позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Крафт ГмбХ»на користь публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод»заборгованість у сумі 9 540, 68 грн., з яких: основний борг у сумі 9 026,03 грн., пеня в сумі 325,39 грн., 3% річних -62,98 грн., індекс інфляції - 126,28 грн.
Частково не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову у сумі 7 643, 17 грн., прийняти нове рішення у цій частині про відмову у позові, в іншій частині рішення залишити без змін.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом усіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що відповідачу безпідставно нарахована орендна плата за період з 01.03.11 по 15.03.11, оскільки в цій період відбувалося повернення майна згідно графіку та при цьому позивач був повідомлений про те, що приміщення використовуватись не будуть.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.11.11 підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача у судові засідання не з'явився, до початку розгляду справи надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Судова колегія вважає можливим клопотання позивача задовольнити та розглянути справу за відсутності його представника.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
31 грудня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод»(орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Крафт ГмбХ»(орендар) укладений договір оренди №40001229, відповідно до умов якого відповідачу надано у строкове платне користування об'єкти по вул.Проектної,1 м. Красноперекопськ, об'єкти по вул. Калинина,2/1, м.Красноперекопськ, об'єкти по вул. Калинина,2, м. Красноперекопськ, а також обладнання та інвентар згідно з додаткоми№№1,2 до договору(а.с.47-53).
Відповідно до п.2.2 договору орендна плата здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з пунктом 6.3.2. договору відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному об'ємі вносити позивачу орендну плату відповідно до п.2.1.,2.2. договору.
У випадку прострочення орендарем оплати орендної плати останній платить орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожний прострочений день (пункт 8.2. договору).
Пунктом 11.4. передбачено, що відповідач має право на дострокове розірвання договору у випадку попередження позивача за два місяця до розірвання. Таке попередження не звільняє відповідача від сплати орендної плати до моменту розірвання договору та проведення остаточних розрахунків з позивачем.
Вказані у договорі об'єкти передані відповідачеві в термінове платне користування, що підтверджується актом прийому-передачі від 31 грудня 2009 року (а.с.54).
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18 лютого 2011 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією дострокового розірвання договору оренди від 31 грудня 2009 року № 40001229 (а.с.82,101).
01 березня 2011 року сторонами була укладена додаткова угода №4 до договору оренди № 40001229 від 31 грудня 2009 року, відповідно до який сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди № 40001229 від 31 грудня 2009 року та передбачили, що договір припиняє свою дію з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (а.с.82).
15 березня 2011 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі, за яким поверталися об'єкти оренди, передані за договором № 40001229 від 31 грудня 2009 року (83-84).
На оплату орендної плати за лютий-березень 2011 року позивачем були надані рахунки № 90037221 від 01.02.11 на суму 15 150,00 грн. (а.с.98) та № 99038997 від 18.03.11 на суму 7 643, 17 грн. (а.с.99). Зазначені рахунки були отримані відповідачем 03.03.11 та 21.03.11 відповідно, про що є відмітка у рахунках.
Однак, зазначені рахунки були оплачені частково, у зв'язку з чим станом на липень 2011 року за відповідачем утворилося заборгованість у сумі 9026,03 грн.
Наведене стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" 9 540, 68 грн., з яких: основний борг у сумі 9 026,03 грн., пеня в сумі 325,39 грн., 3% річних -62,98 грн., індекс інфляції -126,28 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2009 року між сторонами був укладений договір оренди №40001229.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2.2 договору орендна плата здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку до 10 числа місяця, наступного за звітним.
З матеріалів справи вбачається, що на оплату орендної плати за лютий-березень 2011 року позивачем були надані рахунки № 90037221 від 01.02.11 на суму 15 150,00 грн. (а.с.98) та № 99038997 від 18.03.11 на суму 7 643, 17 грн. (а.с.99). Зазначені рахунки були отримані відповідачем 03.03.11 та 21.03.11 відповідно, про що є відмітка у рахунках. Однак, зазначені рахунки були оплачені частково, у зв'язку з чим станом на липень 2011 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 9026,03 грн. На час звернення до суду зазначена заборгованість погашена не була.
З огляду на викладене, позовні вимоги у частині стягнення 9026,03 грн. заборгованості з орендної плати за лютий-березень 2011 року згідно договору №40001229 від 31 грудня 2009 року підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
Публічне акціонерне товариство «Кримський содовий завод»у своєму позові просить стягнути нараховані на основну заборгованість 3% річних у сумі 62,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 126,28 грн.
Перевіривши правильність розрахунків інфляційних витрат та 3% річних судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що випадку прострочення орендарем оплати орендної плати, останній платить орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожний прострочений день.
На підставі наведених положень договору та закону позивачем правомірно нарахована пеня у сумі 325,39 грн. за період з 11.03.11 по 11.07.11.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені (а.с.44) судова колегія вважає їх вірними. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 325,39 грн. підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що відповідачу безпідставно нарахована орендна плата за період з 01.03.11 по 15.03.11, оскільки в цій період відбувалося повернення майна згідно графіку, спростовуються матеріалами справи.
01 березня 2011 року сторонами була укладена додаткова угода №4 до договору оренди № 40001229 від 31 грудня 2009 року, відповідно до якій сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди № 40001229 від 31 грудня 2009 року та передбачили, що договір припиняє свою дію з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (а.с.82). Отже, сторони дійшли згоди про умови дострокового розірвання договору та визначили моментом його розірвання підписання акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі був підписаний сторонами 15 березня 2011 року (83-84). Таким чином, договір № 40001229 від 31 грудня 2009 року був розірваний, а майно повернуте 15 березня 2011 року. До цього моменту, зокрема, у період з 01.03.11 по 15.03.11, договір був чинним, а майно знаходилося у користуванні відповідача.
В матеріалах справи та у відповідача немає доказів того, що він не міг користуватися орендованим майном через обставини, за які орендар не відповідає.
Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 20 вересня 2011 року у справі № 5002-5/3039-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > В.В.Сотула
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1,Красноперекопськ,96002)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" (вул. Менделєєва, 30,Красноперекопськ,96000)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >