< Список >
Іменем України
30 листопада 2011 року Справа № 5002-8/3395-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, довіреність № 12-08/9 від 29.11.11; товариство з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам";
відповідача не з'явився; відкрите акціонерне товариство "Лаванда";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Лаванда" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 12 вересня 2011 року у справі № 5002-8/3395-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам" (вул. Фурмана, 6-26, Ялта, 98600)
до відкритого акціонерного товариства "Лаванда" (вул. Бойова, 14, Феодосія, 98100)
про спонукання до виконання певних дій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лаванда»про зобов'язання останнього повернути позивачу майно: машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниць.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2011 року у справі № 5002-8/3395-2011 позов задоволено.
Зобов'язано відкрите акціонерне товариство «Лаванда»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам»майно: машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166 836, 00 грн., які передані за договором зберігання від 10 листопада 2010 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення норм процесуального права.
Стверджує, що договір не має юридичної сили, так як підпис у договорі не належить директору позивача.
Вказує, що при прийнятті позовної заяви суд не врахував, що копія позову відповідачу не надсилалася.
Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило його можливості подати докази того, що відповідач не має відношення до витребуваного майна.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
10 листопада 2010 року між ТОВ «Леді-Брам»(депонент) та ВАТ Лаванда»(виконавець) укладений договір відповідального зберігання (а.с.8-10).
Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ «Леді-Брам»передає, а ВАТ «Лаванда»приймає на відповідальне зберігання, наступне майно: машину гладильну «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166 836, 00грн.
Поклажедавець передає майно зберігачу згідно акт приймання-передачі, який є невід'ємною частиною наступного договору (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору строк зберігання майна встановлений до 01 лютого 2011 року.
Відповідно до пункту 2.1.3 договору виконавець зобов'язаний повернути майно депоненту по першої вимоги в 10-дений строк.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що депонент має право в будь-який час витребувати у виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.
Між сторонами договору було підписано акт приймання-передачі устаткування від 15 листопада 2010 року, відповідно до якого на зберігання ВАТ «Лаванда»були передані машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166836,00грн (а.с.11).
ТОВ «Леді-Брам»направило на адресу ВАТ «Лаванда»лист від 05 квітня 2011 року №17-04/11 з проханням повернути майно, а саме машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166836,00грн. (а.с.12). Факт отримання відповідачем зазначеного листа 12 квітня 2011 року підтверджується поштовим повідомленням (а.с.13).
Однак вказаний лист зберігач залишив без відповіді та майно на вимогу депонента повернуто не було.
Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Леді-Брам»з позовом до ВАТ «Лаванда»про зобов'язання повернути майно: машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниць.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір відповідального зберігання від 10 листопада 2010 року.
Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що депонент має право в будь-який час витребувати у виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.
З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2010 року на зберігання ВАТ «Лаванда»були передані машини гладильні «Кортезе» у кількості 2 одиниці, вартістю 166836,00грн (а.с.11).
ТОВ «Леді-Брам»направило на адресу ВАТ «Лаванда»лист від 05 квітня 2011 року №17-04/11 з проханням повернути майно, а саме машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166836,00грн. (а.с.12). Факт отримання відповідачем зазначеного листа 12 квітня 2011 року підтверджується поштовим повідомленням (а.с.13). Однак вказаний лист зберігач залишив без відповіді та майно на вимогу депонента повернуто не було.
З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Лаванда»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Леді-Брам»машини гладильні «Кортезе» у кількості 2 одиниці, вартістю 166 836, 00 грн., які передані за договором зберігання від 10 листопада 2010 року, підлягають задоволенню.
Твердження відповідача, про те що договір не має юридичної сили, так як підпис у договорі не належить директору позивача, не спростовує факту передачі відповідачеві витребуваного майна.
Так, між сторонами договору було підписано акт приймання-передачі устаткування від 15 листопада 2010 року, відповідно до якого на зберігання ВАТ «Лаванда»були передані машини гладильні «Кортезе»у кількості 2 одиниці, вартістю 166836,00грн (а.с.11). Цей акт підписаний директорами сторін та скріплений печатками. Ні акт приймання-передачі, ні справжність підписів директорів у ньому відповідачем не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги про те, що при прийнятті позовної заяви суд не врахував, що копія позову відповідачу не надсилалася, спростовуються матеріалами справи.
Так, у матеріалах справи містяться докази надсилання копії позовної заяви відповідачу (а.с.3).
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило його можливості подати докази того, що відповідач не має відношення до витребуваного майна, спростовуються, виходячи з наступного.
З клопотання відповідача вбачається, що він просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання (а.с.22).
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
З матеріалів справи вбачається що, відповідач не надав доказів того, що його явка могла вплинути на оцінку доказів у справи, крім того додаткових документів в обґрунтування своїх заперечень відповідач не надав та матеріали справи у достатній мірі характеризували правовідносини між сторонами, суд першої інстанції не знайшов підстав для відкладення розгляду справи і розглянув справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі, про що зазначив у мотивувальній частині рішення.
Крім того, слід зазначити, що до апеляційної скарги не були надані докази того, що відповідач не має відношення до витребуваного майна.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарги задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Лаванда" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2011 року у справі № 5002-8/3395-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > В.В.Сотула
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам" (вул. Фурмана, 6-26,Ялта,98600)
2. Відкрите акціонерне товариство "Лаванда" (вул. Бойова, 14,Феодосія,98100)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >