< Список >
Іменем України
01 грудня 2011 року Справа № 5020-1170/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № 6427/0/2-11 від 14.04.11 - публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.09.11 - Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська;
представник третьої особи - не з'явився - військова частина А 4515 Авіагарнізон "Бельбек";
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1170/2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської третя особа військова частина А 4515 Авіагарнізон "Бельбек"
про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 237415,50грн.
27.07.2011, публічне акціонерне товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 257694,22грн., у тому числі за активну електроенергію -187202,76грн., пені -36846,25грн., 3% річних -7104,79грн., інфляційного відшкодування -26540,42грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.07.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину А 4515 Авіагарнізон "Бельбек".
Позивач у процесі розгляду справи в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 237415,50грн., у тому числі за активну електроенергію -166924,04грн., пені -36846,25грн., 3% річних -7104,79грн., інфляційного відшкодування -26540,42грн. (а.с.102 том1).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1170/2011 позов публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1170/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом не було прийнято до уваги відзив відповідача на позовну заяву, в додатках до якого стороною було надано докази часткового погашення заборгованості, а саме копія реєстру №36 та платіжного доручення №1325 від 15.09.2011 у тому числі на суму 47282,80грн.
Також відповідач зазначає, що господарським судом було порушено норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відхиленням клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення господарського суду Автономної Республіки Крим №5002-11/3426-2011, як пов'язаного з цією справою.
В судове засідання апеляційної інстанції призначене до розгляду на 01.12.2011, представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяви про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначеного учаснику спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, судова колегія визнала можливим розглянути справу у його відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
14.04.2006 між відкритим акціонерним товариством “Енергетична компанія “Севастопольенерго”, що було перейменоване на публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", (постачальник), військовою частиною А-4515 (споживач) та Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району (платник) укладений договір №3587а про постачання електричної енергії (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4422 кВт, а платник сплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору (а.с.12-18 том1).
Строк дії договору встановлений з дня підписання по 31.12.2006. Цей договір вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менше ніж за 30 днів до закінчення його дії.
Враховуючи відсутність будь-яких заяв про зміну або розірвання цього договору, він є чинним до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору, постачальник зобов'язався, зокрема, поставляти споживачеві електричну енергію, як різновид товару в об'ємах, які зазначені у розділі 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток до договору “Об'єми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам”).
Пунктом 2.3.2 договору встановлено, що споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 даного договору та режиму роботи електроустановок відповідно до пункту 6 додатку "Порядок розрахунків", забезпечити утримання своїх мереж у відповідності до вимог нормативних документів.
Платник зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії” (пункт 2.3.5 договору).
Згідно пункту 1 додатку 6 до договору, розрахунки за спожиту активну електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку у разі безготівкової оплати або готівкою на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів у касу постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися платником протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Дата остаточного розрахунку 30 число поточного місяця.
Розрахунковим вважається період з 25 календарного числа попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця (а.с.24 том1).
Щомісячно 25 числа представник споживача надає позивачу звіт щодо спожитої електроенергії споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період (пункт 2 додатку 6 до договору).
Оплата спожитої електричної енергії здійснюється платником у строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку, оплата інших платежів здійснюється в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку (пункти 3.1, 3.3 додатку 6 до договору).
Додатком 3 до договору сторонами узгоджений перелік міст установки розрахункових приборів обліку та тарифів, за якими здійснюються розрахунки (а.с.21-23 том1).
Відповідно до доповнення до договору від 20.04.2007, платником за договором є Севастопольська КЕЧ морська (а.с.19 том 1).
На виконання умов договору, споживачу постачальником були виставлені рахунки-акти виконаних робіт за надану активну електроенергію №40861 від 26.07.2010, №46710 від 25.08.2010, №52899 від 24.09.2010, №58963 від 27.10.2010, №64612 від 24.11.2010, №70607 від 22.12.2010, №5787 від 25.01.2011, №11956 від 24.02.2011, №18168 від 25.03.2011, №24138 від 26.04.2011, №29814 від 24.05.2011, №35628 від 24.06.2011, які були їм отримані, що підтверджується аркушами з журналу про направлення рахунків (а.с.28-39, 40-51 том1).
Проте, споживач належним чином суму заборгованості за активну електроенергію за період з 25.06.2010 по 24.06.2011 за виставленими постачальником рахунками не погасив, на дату звернення позивача до суду з позовними вимогами заборгованість споживача по оплаті активної електроенергії складала 187202,76грн.
Наявність несплаченої суми заборгованості за активну електричну енергію стала підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості, а також пені, 3% річних, пені та інфляційного відшкодування.
Як вказувалось вище, позивач у процесі розгляду справи в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу та просив стягнути заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 237415,50грн., у тому числі за активну електроенергію -166 924,04грн., пені -36846,25грн., 3% річних -7104,79грн., інфляційного відшкодування -26540,42грн. (а.с.102 том1).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (стаття 714 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здано нарочним до господарського суду 04.10.2011 відзив на позовну заяву публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" разом з додатками до нього, з яких вбачається часткове погашення суми заборгованості в/ч А4515 за спожиту електроенергію, зокрема у розмірі 47282,80грн., що підтверджується платіжним дорученням №1325 від 15.09.2011 (а.с.146 том 1).
Однак, господарський суд при прийнятті рішення не перевірив розмір основної заборгованості, не витребував від відповідача доказів часткової заборгованості за договором, що призвело до стягнення заборгованості в більшому розмірі.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що господарським судом було необґрунтовано задоволено позов про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 166924,04грн., оскільки не було враховано часткового погашення основної заборгованості за спожиту електроенергію.
Таким чином, сума боргу, з урахуванням проведеної відповідачем 15.09.2011 оплати у розмірі 47282,80грн., складає 69641,24грн. (166924,04-47282,80), яка підлягає стягненню на користь позивача.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом з тим, пунктом 4.2.1 договору передбачена відповідальність платника за недотримання строків платежів вказаних в додатку «Порядок розрахунків», а саме, платник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати, та включається до платіжної вимоги окремим рядком.
Згідно частині другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені (а.с.52-53 том 1), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 36 846,25грн. підлягають задоволенню.
Також, позивач просив стягнути з відповідача інфляційне відшкодування у сумі 26540,42грн. та 3% річних сумі 7104,79грн. відповідно до наданих розрахунків (а.с.55-60 том1).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційного відшкодування, зроблені позивачем, вважає їх правильними та такими що підлягають задоволенню.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що оскільки часткове погашення суми основного боргу за спожиту електроенергію було проведено відповідачем 15.09.2011, а період за якій позивач просить стягнути пеню, 3% річних та інфляційне відшкодування є період з 25.06.2010 по 24.06.2011, отже суми застосованих санкцій до відповідача залишаються не змінними.
Таким чином, в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 36846,25грн., 3% річних у сумі 7104,79грн., інфляційного відшкодування у розмірі 26540,42грн., рішення господарського суду є обґрунтованим та правомірним.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, також підлягають стягненню з відповідача. Стосовно доводу апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що обставини, які встановлені господарським судом Автономної Республіки Крим при вирішенні справи №5002-11/3436-2011 не можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі та не мають преюдиціального значення, оскільки у справі №5002-11/3436-2011 розглядається спір за позовом заступника прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської КЕЧ морської про стягнення заборгованості у розмірі 118941,12грн. з приватного підприємства "Артек-Союз", у зв'язку з чим, у господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Отже, вказаний довід апеляційної скарги відхиляється судовою колегією. На підставі викладеного, доводи викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає такими, що підлягають частковому задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим воно підлягає зміні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (пункт 1), статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1170/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040; і/к 22992545) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040; і/к 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку №4548, МФО 384027) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 69641,24грн.
Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040; і/к 22992545) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040; і/к 05471081, р/р 2600735537 в АБ "Перший інвестиційний банк" в м.Києві, МФО 300506) пеню у сумі 36846,25грн., 3% річних у сумі 7104,79грн., інфляційне відшкодування у сумі 26540,42грн., державне мито у розмірі 2576,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В інший частині у задоволенні позову - відмовити.
3. Господарському суду міста Севастополя видати відповідні накази.
Головуючий суддя < Підпис > В.Є. Дмитрієв
Судді < Підпис > К.В. Волков
< Підпис > С.А. Рибіна
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040)
2. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040)
3. Військова частина А 4515 Авіагарнізон "Бельбек" (п. Любимівка, м. Севастополь, 99013).