Ухвала від 01.12.2011 по справі 5002-23/3181-2011

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

01 грудня 2011 року Справа № 5002-23/3181-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Остапової К.А.,

Проценко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 15 вересня 2011 року у справі №5002-23/3181-2011

за позовом Заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, м. Ялта,98600) в інтересах держави в особі: 1) Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, м. Сімферополь,95000); 2) Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95038)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про спонукання до звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки і стягнення 300,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просив:

- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити за його власний рахунок шляхом знесення будівлі існуючого кафе "Амін", та повернути Раді Міністрів АР Крим самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду у розмірі 300,95грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовної площею 0,0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В ході розгляду справи прокурор надав заяву про усунення технічної помилки, згідно якої просив: зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити за його власний рахунок шляхом знесення будівлі існуючого кафе "Амін", та повернути Раді Міністрів АР Крим самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь республіканського бюджету шкоду у розмірі 300,95грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовної площею 0,0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15 вересня 2011 року у справі №5002-23/3181-2011 (суддя Доброрез І. О.) позов задоволено повністю.

Також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове яким в позові відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2011 року Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було повернуто апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року по справі № 5002-23/3181-2011 та додані до неї матеріали на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

07 листопада 2011 року (штамп на конверті в якому скарга надійшла до суду) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року по справі № 5002-23/3181-2011, а також заявив клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Проте, апеляційна скарга підлягає поверненню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, Закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 прикінцевих та перехідних положень) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється зокрема за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, яка складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У Інформаційному листі від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України вказав, що зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Разом з тим, слід урахувати, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 3 Закону).

Отже, розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору станом на 1 січня календарного року.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана скаржником на відділення зв'язку 07 листопада 2011 року, що підтверджується відповідним поштовим штампом на конверті в якому скарга надійшла до суду (тобто вже коли ЗУ "Про судовий збір" набрав чинності), визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті за її подання, необхідно виходити із положень норм Закону України "Про судовий збір" та Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Статтею 22 Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 941 гривня.

Отже, з огляду на наведені норми та виходячи із того, що позивачем у даній справі заявлено вимоги як немайнового так і майнового характеру, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду повинен сплачуватися судовий збір у розмірі 1 176,25 грн., де 470,50 грн. виходячи із вимог немайнового характеру та 705,50 грн. (50% від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2011р.) виходячи із вимог майнового характеру.

Проте, як вбачається з доданих до апеляційної скарги матеріалів, зокрема з квитанції №015-7 від 27.09.2011р., заявником апеляційної скарги було сплачено держмито у розмірі 93,50 грн., замість передбаченого діючим законодавством судового збору у розмірі 1 176,25 грн.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Водночас, до частиною 1 пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на наведені норми та враховуючи, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір не у встановленому розмірі, що є підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику відповідно до вищевказаних норм.

Враховуючи викладене, судова колегія повертає апеляційну скаргу на рішення господарського суду АР Крим від 15 вересня 2011 року у справі №5002-23/3181-2011 та додані до неї матеріали Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Між іншим, колегія суддів звертає увагу скаржника, що останній вправі після усунення вищевказаних обставин, які слугували підставою для повернення апеляційної скарги, звернутися повторно з апеляційною скаргою.

Керуючись пунктом 3 частиною 1 статті 97, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року по справі № 5002-23/3181-2011 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя < Підпис > Н.В. Воронцова

Судді < Підпис > К.А. Остапова

< Підпис > О.І. Проценко

< Список >

< Список > < Довідник >

Попередній документ
19985834
Наступний документ
19985836
Інформація про рішення:
№ рішення: 19985835
№ справи: 5002-23/3181-2011
Дата рішення: 01.12.2011
Дата публікації: 22.12.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори