< Список >
Іменем України
24 листопада 2011 року Справа № 5002-3/3701-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Латиніна О.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор, Почка Антон Анатолійович, посвідчення №674 від 11.01.11, Помічник Севастопольського транспортного прокурора;
позивача, не з'явився, Веселівська сільська рада;
відповідача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 30.05.11, приватне підприємство "Аргос";
відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон";
відповідача, ОСОБА_2 (повноваження перевірені), протокол 2-7 від 05.07.11, Директор, приватне підприємство "Аргос";
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Судака на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 30 вересня 2011 року у справі № 5002-3/3701-2011
за позовом прокурора міста Судака (вул. Яблунева, 10, Судак, 98000)
в особі Веселівської сільської ради (вул. Леніна, 8, Веселе, м. Судак, 98031)
до приватного підприємства "Аргос" (вул. Леніна, 3, Веселе, Судак, 98031) (вул. Пушкіна, 11а, м. Сімферополь) (вул. Спеціалістів, 3, Веселе, Судак, 98000)
товариства з обмеженою відповідальністю "Афінеон" (вул. Айвазовського, 21, Судак, Автономна Республіка Крим,98000)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
Рішенням місцевого господарського суду у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості до приватного підприємства "Аргос" відмовлено, до товариства з обмеженою відповідальністю "Афінеон" - провадження по справі припинено (а.с. 109-112 т. 1).
Судове рішенням мотивовано тим, що на час підписання спірного договору законодавство не вимагало укладення такого виду договору у нотаріальній формі та державної реєстрації правочину, цей договір укладений за погодженням органу державної податкової служби через існування податкової застави майна продавця, умови договору повністю виконані (здійснена оплата та передача майна), в подальшому, покупець оформив право постійного користування на земельну ділянку під цією нерухомістю, по іншим судовим справам цей договір чи документи на право користування земельною ділянкою не визнані недійсними, продавець як юридична особа на даний час ліквідований, прокурор та позивач не довели того, що предмет продажу не належав продавцю та знаходився на землі лісового фонду.
Прокурор міста Судака звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та позов задовольнити через те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (а.с. 4-6 т. 2).
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що відповідач - приватне підприємство "Аргос", не згідно з її доводами тому, що прокурор не підтвердив неналежність продавцю права на незавершене будівництво, навпаки, є докази того, що продавець мав право користування земельною ділянкою, на якій розташовано незавершене будівництво, було продано незавершене будівництво, яке знаходилося у податковій заставі; в подальшому, покупець отримав в користування за рахунок землі продавця земельну ділянку та зареєстрував своє право на незавершене будівництво (а.с. 17-19 т. 2).
Інших відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, приватне підприємство "Аргос" - доводи відзиву.
Інші сторони не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників. Веселівська сільська рада просила розглянути справу без участі її представника в судовому засіданні, з апеляційною скаргою прокурора позивач згоден (а.с. 28 т. 2). Товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 17-19 т. 1).
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 30-135, 137- 142 т. 2) та встановив наступне.
07 лютого 2000 року між продавцем - товариством з обмеженою відповідальністю "Афінеон" (а.с. 17-19 т. 1), та покупцем - приватним підприємством "Аргос" (а.с. 11, 42-62 т. 1), у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва пансіонату "Афінеон", розташованих на двох земельних ділянках, які знаходяться в постійному користуванні продавця, продаж здійснена за письмовим погодженням Державної податкової інспекції в місті Судак №6597/24-0 від 19 жовтня 1999 року (а.с. 33 т. 2) та згодою фірми "Вес" про відмову від переважного права покупки (а.с. 38 т. 2), ціна продажу 74.454 грн. (а.с. 6-7, 40 т. 1).
Предмет продажу складався з:
1) цокольні поверхи спальних корпусів №1, №2, чотири мощеня, 20 дерев'яних будиночків, убиральня, насосна станція, дві душові, комора, цистерна питної води на фундаменті, кафе-бар, огорожа, інженерні мережі, електростанція ТП-175, кабель, електрокабельна, водопровідна, каналізаційна, каналізаційна - лівнева мережі, благоустрій (сходи, бордюри, 12 фундаментів для будиночків відпочинку, фундамент клубу-їдальні, фундамент та стіни кафе, глибоководний випуск, септик, кафе "Прибрежне" з підпірною стіною, підпірні стіни нижньої під'їзної дороги від моря), усього 60 об'єктів з проектно-кошторисною документацією на них;
2) об'єктів господарської зони: пожежне депо, автогаражі з прибудовою, овочесховище, площадка ангара, двоповерховий 8-квартирний житловий будинок, три підпірні стіни господарської зони, будівля трансформаторної підстанції, фундамент водонапірної башти, два підземних бетонних резервуара, розчино - бетонний вузол, усього 12 об'єктів з проектно-кошторисною документацією на них.
Умови договору виконані одразу після підписання договору: 72 об'єкта передані від продавця до покупця, останній оплатив на спеціальний рахунок вартість предмету купівлі-продажу, за рахунок цих коштів були погашені податкові борги продавця, що слідує з акту передачі та листів податкового органу (а.с. 7 т. 1, а.с. 34-35 т. 2).
З витребуваних апеляційним господарським судом додаткових доказів вбачається, що на час укладення спірного договору:
1) право власності на незавершене будівництво (предмет купівлі-продажу за спірним договором) не було зареєстровано за продавцем в органах технічної інвентаризації, чого сторони не оспорюють та це підтверджується відомостями КРП "БРТІ м. Судак" (а.с. 9,10 т. 1);
2) продавець мав право постійного користування земельною ділянкою площею 20,9984 га; після укладення спірного договору, це право продавця було припинено, земельна ділянка площею 21,0464 га передана в користування покупцю, що слідує з рішень Веселівської сільської ради від 21 лютого та 09 квітня 2001 року про надання дозволу на складення проекту землеустрою та про передачу в постійне користування земельної ділянки (а.с. 36, 87-89 т. 1), проекту землеустрою 2001 року з передачі земельної ділянки для поновлення курортного комплексу, який був погоджений у встановленому порядку з сільською радою, з районними землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури, а також з суміжним землекористувачем - Судацьким державним лісомисливським господарством (а.с. 78-135 т. 2);
3) продавець мав розроблену у встановленому порядку проектну документацію на будівництво пансіонату на 520 місць, яка була складена в 1984 році за замовленням Ульяновського авіаційного промислового комплексу (на базі якого створено товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон"), пансіонат мав назву "Веселе", ця документація була передана продавцем покупцю разом з предметом купівлі-продажу, про що вказано в акті передачі (а.с. 41-77 т. 2, а.с. 7 т. 1).
В подальшому:
09 жовтня 2000 року сторони спірного договору додатково уклали договір купівлі-продажу того ж майна в нотаріальній формі, що слідує з ксерокопії договору (а.с. 68 т. 1).
03 травня 2001 року покупець нерухомого майна оформив своє право користування земельною ділянкою під цим об'єктом, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ІІ-КМ №002910, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею (а.с. 38-39 т. 1), та актом від 17 квітня 2001 року про встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 130 т. 2). У позовах про припинення цього права рішенням від 22 червня 2011 року господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-24/1424.2-2011 відмовлено, судове рішення набрало законну силу 12 вересня 2011 року (а.с. 80-100 т. 1).
06 листопада 2008 року КРП "БРТІ м. Судака" здійснена державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва по Веселівській бухті, будинок 6, с. Веселе, м. Судак, Автономної Республіки Крим, за приватним підприємством "Аргос" на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2008 року по справі №2-12/8687-2008, що підтверджується відповіддю КРП "БРТІ м. Судака", витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, судовими рішеннями 1 та 2 інстанції (а.с. 9, 101-105 т. 1, а.с. 137- 142 т. 2).
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України №435-IV від 16 січня 2003 року, з змінами) цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року (пункт 1), він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4).
Як слідує з наведених вище обставин, спірний договір був укладений та виконаний до 1 січня 2004 року. А тому до правовідношень за цим договором Цивільний кодекс України не застосовується.
Станом на час підписання та виконання спірного договору діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, який слідує застосовувати при вирішенні цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (з змінами) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Частина 1 статті 47 вказаного Кодексу встановлювала, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі; недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу Української РСР угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, повинні укладатися у письмовій формі (пункт 1 статті 44), обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали лише договори купівлі-продажу житлового будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин; недодержання цієї вимоги тягнуло недійсність договору (стаття 227).
Як вказано вище, спірний договір був укладений в письмовій формі між юридичними особами, а тому встановлена законом форма договору була дотримана.
Стаття 225 Цивільного кодексу Української РСР встановлювала, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові; якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
З встановлених обставин слідує, що продавець мав право на майно - будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництва, а тому мав право на його продаж.
Доводи позову та апеляційної скарги про продаж майна не його власником ніякими доказами не доведені; навпаки, сукупність доказів, наданих покупцем, свідчить про те, що продавець отримав для будівництва пансіонату земельну ділянку та мав погоджений проект будівництва пансіонату. Такі докази є достатніми вважати, що договір укладений без порушень статті 225 Цивільного кодексу Української РСР.
Крім того, прокурор та позивач не довели того, що спірним договором порушені цивільні права позивача на незавершене будівництво. Прокурор та позивач не наполягають на тому, що сільська рада не була замовником будівництва та таке будівництво не здійснювалося за рахунок коштів сільської громади. Подальше отримання покупцем права на земельну ділянку не свідчить про порушення прав громади при укладенні спірного договору.
Посилання прокурора та позивача на неналежність продавцю через відсутність за ним зареєстрованого в органах технічної інвентаризації права власності на незакінчене будівництво не є доказом відсутності у продавця права власності на незакінчене будівництво тому, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків і домоволодіння в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР №б/н від 31 січня 1966 року (що діяла на час підписання договору), реєстрації бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих підлягають будинки, які закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
З спірного договору слідує, що предметом продажу були об'єкти пансіонату, які не закінчені будівництвом та не прийняті в експлуатацію. А тому вони не підлягали реєстрації в органах технічної інвентаризації, що пояснює відсутність такої реєстрації за продавцем.
Апеляційний господарський суд вважає, що для вирішення спору про визнання недійсним договору 2000 року не має значення питання про сплату покупцем плати за земельну ділянку, на якій розташований предмет продажу, тому, що подія сплати орендної плати за землю не стосується спірного договору та відбувається після укладення договору. Але за наданими покупцем даними він станом на 26 травня 2011 року не має заборгованості по податкам (до обов'язкового податкового платежу відноситься і плата за землю за договором оренди) (а.с. 37 т. 2).
Щодо доводів апеляційної скарги про надання покупцю земельної ділянки для обслуговування завершеного будівництвом пансіонату за рахунок землі державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство" апеляційний господарський суд вважає наступне:
1) такими обставинами не були обґрунтовані позовні вимоги (а.с. 3-5 т. 1), а змінювати підстави позову позивач відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України має право лише до початку розгляду господарським судом справи по суті;
2) зайняття земельної ділянки іншої особи виходить за межі спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом пансіонату;
3) станом на час укладення спірного договору не існувало обставин щодо зайняття покупцем земельної ділянки, в тому числі державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство", а підставою для визнання договору недійсним за приписами статті 48 Цивільного кодексу Української РСР є невідповідність договору законом станом на час укладення такого договору;
4) з проекту землеустрою з відведення в постійне користування земельної ділянки площею 21,0464 га приватному підприємству "Аргос" слідує, що ця земельна ділянка перебувала в постійному користуванні продавця, межі цієї земельної ділянки погоджені з суміжним землекористувачем Судацьким державним лісомисливським господарством (а.с. 95 т. 2).
Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд правильно не застосував строк позовної давності тому, що, як за приписами статті 71 Цивільного кодексу Української РСР, так і за приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Але цивільні права чи охоронюваний законом інтерес позивача вказаним договором купівлі-продажу не порушені, і тому не має підстав застосовувати (в тому числі поновлювати) позовну давність.
Також апеляційний господарський суд вважає правильним припинення місцевим господарським судом провадження по справі відносно відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Афінеон", яке ліквідовано та виключено, як юридична особа, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців тому, що за приписами статей 1, 18, пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України стороною у справі може бути юридична особа, а якщо вона ліквідована провадження у справі з такою стороною підлягає припиненню.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має, апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу прокурора міста Судака залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року у справі № 5002-3/3701-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.А.Латинін
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. прокурор міста Судака (вул. Яблунева, 10, Судак, 98000)
2. Веселівська сільська рада (вул. Леніна, 8, Веселе, м. Судак, 98031)
3. приватне підприємство "Аргос" (вул. Леніна, 3, Веселе, Судак, 98031)
4. приватне підприємство "Аргос" (вул. Пушкіна, 11а, м. Сімферополь)
5. приватне підприємство "Аргос" (вул. Спеціалістів, 3, Веселе, Судак, 98000)
6. товариство з обмеженою відповідальністю "Афінеон" (вул. Айвазовського, 21, Судак, Автономна Республіка Крим,98000)