"13" грудня 2011 р.
Справа № 5024/1871/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання Будний О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
на рішення господарського суду Херсонської області від 03.11.2011 р.
по справі № 5024/1871/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-2"
про стягнення 35377,41 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 13.12.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено, що прийнято постанову.
28.09.2011 року ТОВ "Лан-Україна" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" про стягнення заборгованості за договором поставки у загальній сумі 35377,41 грн., із яких 31273,12 грн. -основний борг, 1448,64,89 грн. -пеня, 2336,51 грн. -25% річних, 319,14 грн. -індекс інфляції, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №258/04-П-158, укладеного 01.09.2004 р. між ТОВ "Лан-Україна" (Постачальник) та ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" (Покупець), щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим у Покупця виникла заборгованість перед Постачальником у розмірі 31273,12 грн., що стало підставою для нарахування пені, 25 % річних та інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.11.2011 р. по справі № 5024/1871/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" на користь ТОВ "Лан-Україна" 31273,12 грн. боргу, 2336,51 грн. 25% річних, 319,14 грн. інфляційних втрат, 339,29 грн. державного мита, 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем належним чином не виконано умов договору №258/04-П-158 щодо оплати поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 31273,12 грн. Оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачено вартість поставленої продукції, позивачем нараховано пеню у розмірі 1448,64,89 грн., 25% річних у розмірі 5937,22 грн., інфляційні втрати у розмірі 319,14 грн.. В результаті здійснення судом перевірки нарахованих позивачем сум 25 % річних, інфляційних втрат, пені суд дійшов висновку, що сторони при укладені вищезазначеного договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначати, за який саме період вона береться, тому позов задоволено частково, тобто в задоволені вимог щодо стягнення пені відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Лан-Україна", в якій просить скасувати рішення господарського Херсонської області від 03.11.2011 р. по справі № 5024/1871/2011 частково, в частині відмови в стягненні пені, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити, посилаючись на те, що висновок суду в частині відмови в стягненні пені не відповідає обставинам справи та прийнятий з порушенням норм матеріального права.
Представники сторін в судове засідання 13.12.2011 р. не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили.
З огляду на те, що сторони повідомлені належним чином, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутністю сторін, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Лан-Україна", перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду змінити на підставі наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Херсонської області, між сторонами укладений договір поставки №358/04-П-158 від 01 09.2004 р. (Договір) з протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати Товар у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Також в матеріалах справи наявні додаткові угоди №1 від 28.12.2005 р., №1/2 від 29.12.2007 р., №2 від 31.03.2008 р., №3 від 01.03.2009 р., №4 від 31.05.2009 р., №5 від 31.01.2010 р., №6 від 31.05.2010 р., №7 від 21.04.2011 р. та №8 від 07.06.2011 р..
Відповідно до п. 2.1 Договору кількість поставленого товару, вартість за одиницю товару, асортимент, вказуються в накладній, складеної на основі письмової заявки Покупця, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору за поставлені товари Покупець зобов'язаний оплачувати Постачальнику кожні 7 (сім) календарних днів вартість фактично реалізованих (переданих третіми особам) Товарів з одночасним представленням Постачальнику даних про залишки товарів у покупця на день оплати. При цьому Покупець зобов'язаний не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки (п. 2.5. Договору) повністю оплатити Постачальнику суму, вказану в накладній (рахунку), по котрій постачається Товар.
Додатковою угодою № 8 від 07.06.2011 р. сторони змінили п. 3.1 договору виклавши його в наступній редакції: за поставлені товари Покупець зобов'язаний оплачувати Постачальнику кожні 7 (сім) календарних днів вартість фактично реалізованих (переданих третіми особам) Товарів з одночасним представленням Постачальнику даних про залишки товарів у покупця на день оплати. При цьому Покупець зобов'язаний не пізніше 40 (сорока) календарних днів з дня поставки (переходу права власності) (п. 2.5. Договору) повністю оплатити Постачальнику суму, вказану в накладній (рахунку), по котрій постачається Товар.
Судом встановлено, що позивач на підставі Договору передав відповідачу в період з 13.04.2011 р. по 10.08.2011 р. товар загальною вартістю 47331,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №80198681 від 13.04.2011 р., №80198674 від 13.04.2011 р., №80203909 від 08.06.2011 р., №80203911 від 08.06.2011 р., №80210129 від 10.08.2011 р., №80210139 від 10.08.2011 р., підписаними належними представниками позивача та відповідача та скріпленими печатками сторін.
Докази виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, тоді як судом правильно встановлено, що відповідач розрахувався частково в сумі 15971 грн., неоплаченою залишається сума в розмірі 31273,12 грн. що стало підставою для звернення ТОВ "Лан-Україна" до суду з позовом про стягнення основного боргу та нарахування штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Лан-Україна" належно виконало свої зобов'язання за договором поставки: поставило товар період з 13.04.2011 р. по 10.08.2011 р. загальною вартістю 47331,50 грн., а ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" прийняло товар, проте не виконало свої зобов'язані по сплаті товару у строк та у повному обсязі.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу ТОВ "Лан-Україна" про стягнення з ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" заборгованості за поставлений товар у сумі 31273,12 грн.
Також у позовній заяві, ТОВ "Лан-Україна" просило стягнути з відповідача пеню в розмірі -1448,64,89 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 7.1 Договору та протоколу розбіжностей від 01.09.2004 р. до Договору при порушенні строків оплати, Покупець, по вимозі Постачальника, сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вчасно суми за весь час прострочки.
Так, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписами п.п. 5, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Суд першої інстанції , відмовляючи в задоволені вимог в частині стягнення пені вищевказане до уваги не взяв і тому дійшов помилкового висновку щодо відмови в цій частині позову, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям рішення про стягнення пені на підставі розрахунку, наданого позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1. Договору разом з протоколом розбіжностей до Договору встановлено, що по вимозі постачальника, починаючи з наступного дня, що слідує за днем, коли грошове зобов'язання має бути виконано (п. 3.1. договору), сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 25% (двадцять п'ять) процентів річних від невнесеної вчасно суми за весь час такого користування.
Дослідивши розрахунки 25% річних та інфляційних, здійснені ТОВ "Лан-Україна", апеляційний господарський суд вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, таким чином господарським судом цілком правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення 25% річних у сумі 2336,51 грн. та інфляційних втрат у сумі 319,14 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "Лан-Україна" слід задовольнити, а рішення Херсонської області від 03.11.2011 р. по справі № 5024/1871/2011 змінити, позов -задовольнити в повному обсязі, стягнути з ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" на користь ТОВ "Лан-Україна" 31273,12 грн. боргу, 1448,64 грн. пені, 2336,51 25% річних, 319,14 грн. інфляційних витрат, 353,78 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 03.11.2011 р. по справі № 5024/1871/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" 31273,12 грн. боргу, 1448,64 грн. пені, 2336,51 25% річних, 319,14 грн. інфляційних витрат, 353,78 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 705,75 грн.
Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева