01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 1/188
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача ОСОБА_1. - довіреність № 01/230-446 від 31.10.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Велта” на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року
у справі № 1/188 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Велта”, м. Харків,
до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Альфа Гарант”, м. Київ,
про стягнення 3 791,41 грн. -
встановив:
У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 3 791,41 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ „СК „Велта” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року (головуючий суддя Лосєв А.М., судді Разіна Т.І. та Шипко В.В.) апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Велта” прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 12.10.2011 року.
Відповідно до розпорядження Керівника апарату суду від 17.10.2011 року № 01-24/716 у зв'язку з обранням судді-доповідача Лосєва А.М. на посаду судді Вищого адміністративного суду України призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М., суддів Скрипка І.М., Іваненко Я.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Велта” прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представники позивача в судове засідання, яке відбулося 15.11.2011 року, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2011 року заперечував проти доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Велта” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ „СК „Велта” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи 16.02.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 91/01-017/025 про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та рестроцесії (далі - договір), на підставі якого сторони уклали між собою договори перестрахування (Ковер-ноти) відповідно до яких, відповідач виступає у ролі перестраховика, тобто стороною договору, який приймає страховий ризик у перестрахування, а позивач -перестрахувальником, тобто стороною договору, яка передає страховий ризик у перестрахування (п.1.1 договору).
На виконання умов договору між сторонами було укладено Ковер-нот № ТР 189/2008 від 10.10.2008 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у справі № 13/391 позов АТЗТ „СК „Велта”(правонаступником якого є ПрАТ „СК „Велта”) до ТзДВ „СК „Альфа Гарант” про стягнення заборгованості у розмірі 46 081,53 грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 43 555,34 грн. частки перестрахового відшкодування, 709,42 грн. пені за період з 28.08.2009 року по 25.09.2009 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції було зменшено розмір пені виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Як стверджує позивач, у позовній заяві ним під час розгляду справи № 13/391 не було нараховано пеню за період з 26.09.2009 року по 27.02.2010 року, яку він просить суд стягнути з відповідача у даному позовному провадженні в розмірі 3 791,41 грн.
Відповідачем у судовому засіданні 26.08.2011 року заявлено клопотання № 03/ від 26.08.2011 року про застосування строків позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності застосовується зі спливом строку виконання.
Згідно позовної заяви № б/н від 23.06.2011 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 27.06.2011 року, тобто після спливу встановленої законом позовної давності для розгляду спору про стягнення пені.
Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене та беручи до уваги клопотання відповідача № 03/ від 26.08.2011 року колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо застосування строків позовної давності до даного спору та відмови в задоволені позовних вимог про стягнення 3 791,41 грн.
У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ним було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності. Також позивач стверджує, що під час розгляду справи № 13/391 в суді першої інстанції він мав намір збільшити позовні вимоги в частині нарахування пені за період з 26.09.2009 року по 27.02.2010 року, однак внаслідок неналежного повідомлення його про дату час та місце слухання справи був позбавлений такої можливості.
Проте постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року у справі № 13/391 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року залишено без змін. Колегія суддів у дані справі прийшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду, так як суд першої інстанції повідомив про поновлення провадження у справі та призначення розгляду справи на 19.10.2010 року, ухвала від 11.10.2010 року була направлена позивачу за адресою зазначеною в позові, крім того, позивач не позбавлений права надати повноваження на представництво своїх інтересів в суді будь-якого іншого представника.
Слід зазначити, що справа № 13/391 в суді першої інстанції неодноразово відкладалась, зупинялося провадження у справі, а відтак позивач мав достатньо часу для збільшення позовних вимог в частині нарахування пені за період з 26.09.2009 року по 27.02.2010 року до винесення рішення 19.10.2010 року.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Натомість позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх посилань викладених в апеляційній скарзі, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року у справі № 1/188 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Велта” на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року у справі № 1/188 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року у справі № 1/188 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 1/188 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді