донецький апеляційний господарський суд
19.12.2011
Постанова
Іменем України
14.12.2011 р. справа №6/132/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Бойченка К.І.
суддівДіброви Г.І., Черноти Л.Ф.
за участю
представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від26.09.2011року
у справі№6/132/2011 /суддя Василенко Т.А./
за позовомПриватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” Дочірнє підприємство “Луганський облавтодор” м.Луганськ
простягнення 15022,00грн.
Приватне акціонерне товариство “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” Дочірнє підприємство “Луганський облавтодор” м.Луганськ області заборгованості в розмірі 15022,00грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2011року по справі №6/132/2011 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ відмовлено повністю.
Дане рішення мотивовано наступним:
- недоведеність обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- положеннями ч.1, ст.32, ст.33, Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2011року у справі №6/132/2011 Приватне акціонерне товариство “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що:
- рішення господарського суду по справі №6/132/2011 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- позивачем виконані всі умови договору: поставлено товар, оформлено та підписано відповідні видаткові накладні, відповідач в свою чергу товар прийняв без зауважень, однак повністю вартість товару не сплатив, порушуючи тим самим умови договору.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, позивач, що належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарським судом Луганської області встановлено, що відповідно до статуту Приватне акціонерне товариства «Луганська вугільна компанія»є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія».
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
10.03.2006року між Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія»(Постачальник) та Державним підприємством «Луганський облавтодор»(Покупець) укладений договір поставки №35. Відповідно до п.1.1. постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у кількості згідно специфікації до договору, а покупець - зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Найменування, вага та вартість Товару визначається Специфікацією, які додаються до Договору і є його невід'ємною частиною. Вартість транспортних витрат визначається калькуляціями, які є невід'ємною частиною Договору і узгоджуються з Покупцем (п.1.1, 1,2 договору).
Специфікацію та Калькуляцію до матеріалів справи сторонами не надано.
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що покупець оплачує товар на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів.
Матеріали справи містять надану позивачем в якості обґрунтування своїх позовних вимог та поставки товару видаткову накладну від 02.10.2008року №00000923 та рахунок-фактура №0002835 на суму 15022,00грн. /арк.справи 11,12/
У вищевказаній видаткові накладній є посилання на договір №35 від 10.03.2006року, накладна підписана представником відповідача за довіреність ЯПО №162902 від 05.09.2008року, дана довіреність в матеріалах справи відсутня.
Відповідач до матеріалами справи надав письмові пояснення від 26.09.2011року у яких зазначає, що згадана довіреність на їм'я ОСОБА_1 не виписувалась, проти отримання товару заперечує, стверджує, що підпис у спірній накладній не належить ОСОБА_1.
При розгляді справи судом першої та на стадії апеляційного провадження клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для спростування заперечень відповідача позивачем не заявлялось.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За умовами п.2.1 договору, товар поставляється транспортом постачальника. Постачальник надає документи, що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного в України законодавства.
Відповідно ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
На вимогу судової колегії позивачем не надано доказів щодо способу поставки товару (піску) відповідачу за спірною видатковою накладною, тобто позивачем - автомобільним чи залізничним транспортом чи самовивізом - транспортними засобами відповідача.
Також не надано витребувані судом оригінал або належним чином засвідчена копія довіреності ЯПО №162902 від 05.09.2008року про яку йдеться у спірній видатковій накладній №00000923 від 02.10.2008року.
Таким чином, позивачем не доведено належним чином факту поставки товару за видаткової накладною №00000923 від 02.10.2008року.
У зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про недоведеність факту поставки відповідачу товару за спірною накладною.
З урахуванням викладеного, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
1) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2011року по справі №6/132/2011 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Луганської області 26.09.2011року по справі №6/132/2011 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Л.Ф.Чернота
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1.госп.суд