вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
Про повернення апеляційної скарги
14.12.2011 р. справа №26/5009/5705/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі: Здоренко О.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника:
від скаржника:
від кредитора:
розглянувши апеляційну скаргу не з'явився
не з'явився
не з'явився
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі
м. Києва
на постанову господарського суду Запорізької області
від04.10.2011р.
у справі№ 26/5009/5705/11
за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокат Альянс" м.Київ
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо 2010" м.Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою від 26.09.2011р. за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «Адвокат Альянс»господарським судом Запорізької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника ТОВ «Ельдорадо 2010»з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою суду від 04.10.11р. у справі № 26/5009/5705/11 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором у справі призначено ініціюючого кредитора -ТОВ «Адвокат Альянс».
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга ухвалою від 18.11.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області від 04.10.2011р. у справі № 26/5009/5705/11, ДПІ просить її скасувати та припинити провадження по справі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з врахуванням наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.
Статтею 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.
Отже, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні справи про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Однак, суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів звернення апелянта з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство в установленому порядку.
Тому з цих підстав апелянт не є кредитором у справі та позбавлений можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом.
Крім того, як вбачається із змісту постанови суду від 04.10.11р. у справі №26/5009/5705/11, господарський суд у цій постанові не вирішував питання про права та обов'язки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.
Колегія суддів доводи скаржника про неможливість проведення податкової перевірки боржника, керівні органи якого відсутні за адресою місцезнаходження, вважає необґрунтованими. Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.
Тобто на цьому етапі процедури банкрутства оскарженою постановою суд ніяким чином не порушує права та обов'язки апелянта. Лише у разі закінчення ліквідаційної процедури та ліквідації банкрута без проведення позапланової перевірки податковим органом його права можна вважати в цій частині порушеними.
Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанови від 18.10.2011р. № 27/17б, від 29.03.2011р. №45/176б).
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.
Також п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»передбачено: «Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК».
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва прийнято помилково, оскільки в процесі апеляційного провадження встановлено, що скаржник не набув статусу сторони, учасника процесу у справі № 26/5009/5705/11 про банкрутство ТОВ «Ельдорато 2010»та не визнаний кредитором у встановленому законом порядку, оскаржуваною постановою господарський суд не вирішив питання про права та обов'язки податкового органу на цьому етапі процедури банкрутства, тому апеляційне провадження підлягає припиненню.
Керуючись ст.ст. 80, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 04.10.2011р. у справі № 26/5009/5705/11 -припинити.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1. боржнику,
1. кредитору,
ліквідатору,
1. скаржнику,
1. у справу,
1. ДАГС,
1.ГСДО