донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.12.2011 р. справа №6/59пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Зубченко І.В.,
Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.
за участю представників
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №4д від 05.01.2011р.
від відповідача :ОСОБА_2 за довіреністю №34/31 від 07.12.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Донікс», м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від27.10.2011р.
у справі№6/59пн (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомНауково -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Донікс», м. Донецьк
доВідкритого акціонерного товариства «Донецькелектрооптторг», м. Донецьк
прозобов'язання відповідача за його рахунок замінити неякісний товар та стягнути штраф і збитки
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОНІКС", м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Донецькелектро-оптторг", м. Донецьк, про зобов'язання відповідача за його рахунок замінити насос Гном 6/10 (сталь) ІІ № 00349 на новий аналогічний електронасос центробіжний погружний типу Гном належної якості, стягнення 304,80грн. штрафу та 37грн. збитків.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2011р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд.
За результатами нового розгляду справи господарський суд Донецької області рішенням від 27.10.2011р. відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача не підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2011р. у справі №6/59пн просить скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. порушено апеляційне провадження у справі №6/59пн.
Представник скаржника у судовому засіданні 07.12.2011р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2011р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Відповідно до положень ст.181 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальними привилами укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини, а саме була досягнута домовленість про поставку одного насосу «Гном»6/10 (сталь) П, вартістю 1524грн., що підтверджуться рахунком №20428/04 від 06.05.2010р., акцептованим позивачем шляхом оплати платіжним дорученням №1250 від 12.05.2010р.
До вказаного правочину застосовуються норми, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України) та правила поставки (статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України).
На виконання своїх зобов'язань відповідач передав уповноваженому представнику позивача Невидомому С.А. по видатковій накладній №223444/04 від 17.05.2010р. насос Гном 6/10 (сталь)П, без визначення року виготовлення, підприємства-виробника, заводського номеру.
Відповідно до ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Основною ознакою якості товару є його відповідність стандартам, технічним умовам та правилам виробництва, випуску продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав паспорт на товар 924.00.00.00 ПС «Электронасосы центробежные погружные типа ГНОМ»28.12.2009р., тобто раніше ніж отримав насос, що підтверджується підписом уповноваженої особи на копії паспорту.
За цим паспортом підприємство-виготовлювач -ТОВ «Електромаш»м. Лівни Орловської області Росії гарантував строк експлуатації своєї продукції протягом 12 місяців з дня відвантаження товару із свого підприємства. Однак, визначити строк відвантаження спірного насосу неможливо у зв'язку з тим, що отриманий насос не від виготовлювача, а від продавця -відповідача, який не надавав гарантію якості.
Відповідно до ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Якість товару визначається шляхом вказівки на нормативні документи із стандартизації або показників якості (кількісних характеристик товару, надійності, безпеки, енергоспоживання, ергономічних, екологічних, естетичних та ін.) товару.
В силу ст.674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Викладене означає, що на момент передання товару покупець мав право повністю перевірити якість товару і у випадку її невідповідності може вимагати захисту своїх прав згідно із статтями 678, 708 ЦК України та інших нормативно-правових актів.
Частиною 2 ст.675 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Під гарантією якості товару слід розуміти гарантію продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість, або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором.
Згідно ч.1 ст.676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2011р. позивачем прийнято насос без заперечень або зауважень щодо його якості.
31 травня 2010 року представника позивача складений акт огляду спірного насосу, в якому комісія встановила, що насос не працює, в ньому продзвонюються обмотки електродвигуна та вирішено демонтувати та передати насос постачальнику для заміни на новий належної якості або повернення грошових коштів. Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, в акті обстеження не відображено, в якому стані знаходився насос до отримання його від продавця, як він використовувався і де, за якими правилами насос був введений в експлуатацію.
08 червня 2010 року позивачем передано відповідачу на гарантійний ремонт спірний насос, що підтверджується рахунком №34/4.
Листом №180 від 24.12.2010р. ТОВ «Панда», яке є офіційним дилером виробника насосу - ВАТ «Електромаш», передала гарантійний талон на надійну і безаварійну роботу електронасосу «Гном»6/10 зав.№000349, виготовленого у 2007 році і проданого 25.06.2009р. на умовах правильного монтажу і обслуговування у відповідності з вимогами по експлуатації, зберіганню, викладеними у паспорті, який додається до насосу. В гарантійному талоні також є застереження щодо припинення гарантії у випадках, викладених в пункті 4 талону.
Після огляду насосу працівниками ТОВ «Панда»складений акт від 21.06.2010р. про фактичні якісні показники насосу Гном 6/10 с/н003492, в якому виявлені наступні недоліки: згорілий двигун та знос торцевого ущільнення, оскільки насос експлуатувався з грубим порушенням інструкції по експлуатації, а саме: використовувався без станції управління і захисту, або станція була не вірно набудована, через що насос перегрівся, після чого згоріли обмотки стартора. Типи станцій захисту до даного насосу були рекомендовані і вказані в гарантійному талоні. За висновком комісії даний випадок не є гарантійним, оскільки насос із згорівшими обмотками гарантійному ремонту не підлягає. Ремонт насосу слід провести за рахунок споживача, вартість запасних частин і ремонту складає 695грн.
Позивач 22.07.2010р. отримав насос від ТОВ «Панда»через перевізника -ФОП ОСОБА_3, якій сплатив за перевезення вантажу 37грн. згідно розрахункової квитанції від 26.07.2010р.
Як стверджує позивач, насос повернутий йому без усунення несправностей, що є порушенням вимог ст.ст.268, 269 ГК України.
11 листопада 2010 року позивач звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз щодо експертної оцінки причин поломки насосу. За відсутності відповідних атестованих експертів в проведенні експертизи було відмовлено.
Після звернення позивача з листом-замовленням від 20.06.2011р. про визначення якості і працеспроможності електронасосу «Гном» до Донецького обласного бюро експертиз, отримано висновок товарознавчого дослідження спеціаліста №42 від 27.09.2011р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаний висновок не може бути підтвердженням того, що спірний насос придбаний у відповідача після передачі його від третьої особи не є працездатним у зв'язку з передачею його в такому стані саме відповідачем. Так, спеціалістом зроблений висновок на підставі результатів дослідження, проведеного зовнішнім оглядом і керуючись фактичним станом насосу, що не відповідає ані зазначеним у висновку доводам, ані правилам дослідження, якими повинен керуватись спеціаліст. Крім того, спеціалістом не було використано жодного документу з визначенням призначення насосу до використання за паспортом 924.00.00.00 ПС «Электронасосы центробежные погружные типа ГНОМ».
Як вірно встановлено судом першої інстанції, гарантії відповідності насосу вимогам ТУ 3631-150-75666544-2006 за умови дотримання правил транспортування, зберігання та експлуатації, заводом-виробником надані не на спірний насос, а на насос Гном 25-20, який не є предметом сопору. Гарантійний талон, виданий на насос Гном 6/10 зав.№000349, 2007р.в., продавцем -ТОВ «Панда», тобто особою, яка не є стороною у справі, і не є ані продавцем, ані покупцем у взаємовідносинах між ВАТ «Донецькелектрооптторг»та НВ ТОВ «Донікс»що придбання останнім насосу.
Таким чином, позивачем не доведений факт порушення відповідачем його гарантійних зобов'язань, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у позовних вимогах щодо заміни за рахунок відповідача насосу Гном 6/10 (сталь) ІІ №00349 на новий аналогічний електронасос відцентровий заглибний типу Гном належної якості, оскільки позивачем не доведений факт передачі відповідачем спірного товару, який не відповідає встановленим та вказаним конкретно покупцем нормам стандартів і технічним умовам в момент його передачі покупцеві.
Також судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 304,80грн. штрафу, нарахованого у розмірі 20% вартості неякісного товару відповідно до ст.231 ГК України, оскільки виходячи з приписів ч.2 ст.231 ГК України позивачем не надано доказів, що позивач або відповідач є суб'єктом господарювання, які належать до державного сектору економіки та не доведено, що виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту.
Згідно ч.1 ст.224 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника -особу, яка припустила порушення.
Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст.611 ЦК України та ст.ст.216, 217 ГК України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.
З огляду на те, що суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідносини за договором, предметом доказування - є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також -вина зазначеної особи.
Виходячи з того, що зібрані у справі докази не підтверджують належним чином наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.ст.224, 225 ГК України та ст.22 ЦК України, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 37грн. збитків за повернення насосу.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2011р. у справі №6/59пн підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну Науково -виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Донікс», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2011р. у справі №6/59пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2011р. у справі №6/59пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: Н.О. Мартюхіна
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС