донецький апеляційний господарський суд
13.12.2011
Постанова
Іменем України
13.12.2011 р. справа №13/5009/5870/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Колядко Т.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1. -за дов. №37КСВ від 26.09.11р.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»м.Бердянськ Запорізької області
на рішення
господарського судуЗапорізької області
від27.10.2011р.
у справі№13/5009/5870/11 (суддя Серкіз В.Г.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс»м.Бердянськ Запорізької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»м.Бердянськ Запорізької області
про стягнення 63 700 грн. 00 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотекс»м.Бердянськ Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»м.Бердянськ Запорізької області про стягнення 63 700 грн. 00 коп. попередньої оплати.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.10.2011р. у справі №13/5009/5870/11 (суддя Серкіз В.Г.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс»63 700 грн. 00 коп. попередньої оплати, 6 370 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 637 грн. 04 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставами для скасування зазначеного рішення суду апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує на те, що між сторонами виникли господарські правовідносини, разом з тим, домовленості щодо строку поставки запчастин до насосу між позивачем та відповідачем досягнуто не було, тобто строк поставки товару не був визначений, оскільки відповідний договір не був укладений. Крім того зазначає, що зобов'язання з повернення попередньої оплати у позивача не настало, оскільки у зв'язку з тим, що ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» не передав товар у встановлений строк, не настав строк виконання зобов'язання. Також відповідач вказує на порушення позивачем ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України у зв'язку із відсутністю направлення вимоги про повернення попередньої оплати. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що присуджені до стягнення витрати на правову допомогу завищені і не відповідають принципу розумності.
Позивач через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач не скористався процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
При таких обставинах судова колегія дійшла висновку, що відсутність представника відповідача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотекс»звернулося листом вих. № 58М до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»щодо можливості поставки запчастин до насосу ПЕ270-150-3.
Листом від 08.07.2011р. №909-541 Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотекс»про можливість виготовити та відвантажити запитувані запасні частини, зазначивши їх найменування, кількість, ціну, умови оплати та строк виготовлення.
Так, вказаним листом відповідач зазначив, що ціни вказані на умовах ЕХW -м.Бердянськ; умови оплати: 70% передплата, 30% - по факту готовності; строк виготовлення -45-55 днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.
25.07.2011р. відповідач електронною поштою направив на адресу відповідача рахунок на оплату №280 на суму 90 985 грн. 20 коп.
Позивач, виходячи з умов, визначених листом № 909-541 від 08.07.2011р., сплатив 70% передплати поставляємого товару, а саме 63 700 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №79 від 27.07.2011р.
18.08.2011р. позивач отримав проект договору поставки №КСВ-144, в якому, в тому числі, були визначені умови, вказані в листі вих. № 909-541 від 08.07.2011р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, строк виготовлення та відвантаження продукції (55 днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства) сплив 19.09.2011р.
У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки продукції не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 63 700 грн. 00 коп. попередньої оплати.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставою виникнення господарського зобов'язання, виходячи з приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, є, в тому числі, договори та інші правочини.
Із частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вбачається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з приписів ст. 205 Цивільного кодексу України, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Дійсно, як зазначає відповідач, договір, проект якого направлено позивачу, між сторонами укладено не було, разом з тим, між сторонами відбувся правочин, укладений у спрощений спосіб, шляхом обміну листами і та вчинення конклюдентних дій, правовідносини за яким регулюється главою 54 Купівля-продаж Цивільного кодексу України та статтями 264-271 Господарського кодексу України і в цій частині висновки суду є правомірними.
Безпідставними є посилання відповідача на невірне застосування судом ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України та на той факт, що строк поставки запчастин до насосу між позивачем та відповідачем досягнуто не було, оскільки відповідний договір сторонами укладено не було, з огляду на наступне.
Як вказувалось вище, листом від 08.07.2011р. №909-541 Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»у відповіді на пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс»підтвердило можливість виготовлення та відвантаження запитуваних запасних частин, зазначивши їх найменування, кількість, ціну, умови оплати - 70% - передплата, 30% - по факту готовності; строк виготовлення -45-55 днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Після зазначених дій відповідач виставив позивачу рахунок на оплату, який позивач прийняв та оплатив в розмірі 70%, тобто фактично прийняв умови відповідача щодо поставки запчастин.
Отже, сторонами визначено істотні умови договору поставки, а тому посилання відповідача на невстановлення строку поставки є безпідставним.
Таким чином, позивачем в якості попередньої оплати товару перераховані грошові кошти у сумі 63 700 грн. 00 коп., між тим, поставка товару відповідачем у встановлений строк не здійснена.
У зв'язку з наведеним господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач отримав зазначені кошти, однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань товар не поставив, а отже, в силу ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, має повернути суму попередньої оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, з огляду на вимоги вказаних статей, у позивача існує право вимагати повернення попередньої оплати.
Щодо понесених господарських витрат в розмірі 6 370,00 грн., що пов'язані з оплатою послуг адвоката, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення цих витрат з відповідача в повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатських послуг та їх оплати позивачем.
З врахуванням ступеню складності даних спірних правовідносин, ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню в повному розмірі.
Крім того, відповідачем не спростовано заявленої позивачем до стягнення суми витрат за послуги адвоката.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку про залишення без змін рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2011р. у справі №13/5009/5870/11, однак з мотивів, викладених в даній постанові.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин»м.Бердянськ Запорізької області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2011р. у справі №13/5009/5870/11 - залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Т.М.Колядко
О.А. Скакун
Надруковано 5 прим:
1. Позивачу;
2. Відповідачу;
3. У справу;
4. ДАГС;
5. ГСЗО