29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" грудня 2011 р.Справа № 9/5025/2041/11
За позовом Закритого акціонерного товариства "Агротех" с. Вельбівне Острозького району Рівненської області
до 1. Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про визнання недійсними додаткових угод №3 від 28.05.08, №4 від 01.07.08 та №5 від
31.10.08 до Кредитного договору №04К-07 від 08.06.07 та додаткової угоди №1
від 31.10.08 до Кредитного договору №33К-08 від 16.09.08.
Суддя Олійник Ю.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 -за дов. від 21.11.11,
Від 1-го відповідача - не з'явився,
Від 2-го відповідача -не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач у позовній заяві та представник у засіданні просять визнати недійсними додаткові угоди з відповідачем №3 від 28.05.08, №4 від 01.07.08 та №5 від 31.10.08 до Кредитного договору №04К-07 від 08.06.07 та додаткової угоди №1 від 31.10.08 до Кредитного договору №33К-08 від 08.06.07. У судовому засіданні уточнено реквізити останнього кредитного договору №33К-08 від 16.09.2008р. Зазначають, що ці додаткові угоди є такими, що передбачають збільшення процентів за основним зобов'язанням, були здійснені до державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою в порушення вимог ст. 19 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003р. та суперечать вимогам ст. 203 ЦК України, відповідно згідно зі ст. 213 ЦК України підлягають визнанню недійсними. Укладення таких угод без відома та згоди позивача, як іпотекодавця, порушує його права, оскільки у зв'язку зі збільшенням процентної ставки за основним зобов'язанням несе додаткову відповідність позивача за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. При цьому не зважаючи на згоду ОСОБА_1 щодо підвищення відсоткової ставки, Банк не мав права ініціювати підвищення процентних ставок оскільки відповідно до статті 652 ЦК України та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ від 10.05.07 N168. Звертається увага, що така зміна відсоткової ставки можлива лише у разі істотної зміни обставин, а в цьому випадку не настали події, які мали безпосередній вплив на вартість ресурсів банку.
1-м відповідачем подана заява про проведення судового засідання без участі представника у зв'язку з неможливістю прибуття.
1-й відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечує, посилаючись на те, що іпотечний договір вміщує положення про забезпечення як зобов'язання за кредитним договором, так і за всіма доповненнями, які будуть прийняті до нього у майбутньому. Звертається увага на ст. 3 Закону України „ Про іпотеку”, на те, що з аналізу цього Закону вбачається, що він містить спеціальні норми, які регулюють лише відносини іпотеки і до інших правовідносин Закон не може бути застосований. Відповідно положення ч.2 ст.19 цього Закону розповсюджуються тільки щодо внесення змін до іпотечного договору і не можуть бути застосовані до процедури внесення змін до кредитного договору.
2-й відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує факт укладення з банком додаткових угод №3 від 28.05.08, №4 від 01.07.08, №5 від 31.10.08 до кредитного договору №04К-07 та додаткової угоди №1 від 31.10.08 до кредитного договору №33К-08, згідно яких збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами, про що позивач не повідомлявся. Оскільки між позивачем та банком не укладались додаткові угоди про збільшення відсоткової ставки відповідно до іпотечних договорів, то ці угоди підлягають визнанню недійсними. При цьому просив розглядати справу без його участі у судовому засіданні. У судове засідання 14.12.2011р. 2-й відповідач не з'явився, представника для участі не направив. Ухвала на його адресу надіслана, що підтверджується відповідним реєстром.
На виконання вимог ухвали суду від 22.11.11 приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4 надані витребувані судом докази та письмові пояснення, у яких зазначено, що нотаріус працює з Державним реєстром іпотек виключно як реєстратор, отримує, вносить, вилучає інформацію лише на підставі письмових повідомлень іпотекодержателя згідно Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек". Реєстрація іпотеки в Державному реєстрі іпотек здійснюється за бажанням іпотекодержателя з метою закріплення його пріоритетних прав на майно, вона не є обов'язковою. Відсутність реєстрації іпотеки не тягне за собою недійсність договору іпотеки. Внесення розміру процентів за користування кредитом до реєстру як обов'язкової інформації не передбачено, як і права нотаріуса вимагати додаткових відомостей, які не зазначені у п.п.6 і 7 Тимчасового порядку. Відповідно до п.п.20, 21 Тимчасового порядку до повідомлення іпотекодержателя про внесення змін до запису додається текст змін і додаткових відомостей, внесених до іпотечного договору, тобто, на час реєстрації зміни договір про внесення змін до іпотечного договору вже має бути укладений та нотаріально посвідчений. При цьому надано витребувані докази.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено :
Між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк" (змінив найменування на „Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк"), надалі 1-й відповідач, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, надалі 2-й відповідач, укладено кредитний договір №04К-07 від 08.06.07. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору 1-й відповідач надав 2-му відповідачу кредит у розмірі 2500000,00 грн. з кінцевим терміном користування до 07.06.10 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19 відсотків річних для поповнення обігових коштів.
28.05.08 між відповідачами укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору від 08.06.07, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшено до 21,0 процентів річних. 01.07.08 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору від 08.06.07, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 22,0 процентів річних. 31.10.08 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору від 08.06.07, згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 26,0 процентів річних.
Між 1-м відповідачем та позивачем з метою забезпечення виконання 2-м відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 08.06.07 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 04К-07/і від 08.06.07. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі адміністративного та виробничо-складського призначення, загальною площею 8752,9м.кв., 14 об'єктів, що знаходять за адресою АДРЕСА_1
06.05.09 між тими ж сторонами укладений додатковий договір до іпотечного договору від 08.06.07, згідно якого внесені зміни до п.1 "основне зобов'язання". Відповідно до нього цим договором забезпечується зобов'язання позичальника перед кредитором, що випливають з умов кредитного договору та додаткових угод до нього, а саме, повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 2500000,00грн. шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі, сплатити іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі 26,0% річних, на умовах, зазначених у кредитному договорі, сплатити на користь іпотекодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, відшкодувати іпотекодержателю збитки в повному обсязі, під якими розуміються витрати, зроблені іпотекодержателем, втрата ним грошових коштів, а також неодержанні ним доходи.
Іпотечний договір № 04К-07/і від 08.06.07 зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 08.06.07 згідно Витягу, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесений запис про заборону на нерухоме майно згідно цього договору згідно Витягу.
Між відповідачами 16.09.08 укладений також кредитний договір №33К-08, відповідно до п. 1.1 якого надано кредит у сумі 500000,00 грн. з кінцевим терміном користування до 13.03.09 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 процентів річних на фінансування поточної діяльності.
31.10.08 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 16.09.08 , згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 26,0 процентів річних.
Між Банком та ЗАТ "Агротех" з метою забезпечення виконання 2-м відповідачем зобов'язань по кредитному договору від 16.09.08 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 33К-08/і від 16.09.08. Предмет іпотеки - нежитлові будівлі адміністративного та виробничо-складського призначення, загальною площею 8752,9м.кв., 14 об'єктів, що знаходять за адресою АДРЕСА_1
Іпотечний договір № 33К-08/і від 16.09.08 зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 16.09.08 згідно Витягу, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесений запис про заборону на нерухоме майно згідно цього договору згідно Витягу.
Позивач вважає додаткові угоди №3 від 28.05.08, №4 від 01.07.08, №5 від 31.10.2008р. до кредитного договору від 08.06.07 №04К-07 та додаткову угоду №1 від 31.10.08 до кредитного договору №33К-08 такими, що порушують права ЗАТ „Агротех" як іпотекодавця за іпотечними договорами та такими, що підлягають визнанню недійсними.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке:
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). При цьому згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 2 ст.19 Закону України «Про іпотеку», яка має назву «Внесення змін і доповнень до іпотечного договору»будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.
Судом вважаються безпідставними посилання позивача на те, що додаткові угоди №3 від 28.05.2008р., №4 від 01.07.2008р., №5 від 31.10.2008р. та додаткова угода №1 від 31.10.2008р. суперечать вимогам ст. 19 Закону України „Про іпотеку", оскільки передбачають збільшення процентів за основним зобов'язанням і були укладені до державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно кредитне зобов'язання , яке є основним зобов'язання, може існувати незалежно від наявності забезпечувального зобов'язання і внесення змін до кредитного зобов'язання не потребує попереднього внесення змін до забезпечувального зобов'язання, а саме, до договору іпотеки.
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про іпотеку»складовою іпотечного договору є визначення основного зобов'язання, тому згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про іпотеку" передбачено збільшення основного зобов'язання чи процентів, визначених саме в іпотечному договорі, а не зміна кредитного зобов'язання.
Відповідно Закон України "Про іпотеку" містить спеціальні норми, які регулюють лише відносини іпотеки і до інших правовідносин не може бути застосований, відповідно положення ст.19 цього Закону розповсюджуються тільки щодо внесення змін до іпотечного договору і не можуть бути застосовані до процедури внесення змін до кредитного договору. Така ж правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 7.07.2010р. по справі № 02/2876.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на те, що додаткові угоди, що є предметом спору були підписані між відповідачами без згоди позивача, тому порушують його права як іпотекодавця, оскільки у зв'язку із збільшенням відсотків за користування кредитом іпотекодавець несе додаткову відповідальність за не виконання 2-м відповідачем умов кредитних договорів. Згідно з п.1.1 іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки. Іпотечним договором передбачено, що кредитний договір -це кредитний договір від 08.06.07 №04К-07 між кредитодавцем та позичальником , а також усі додаткові угоди та додатки до нього, якщо такі будуть укладені між сторонами у майбутньому.
Згідно з ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Про обізнаність позивача про збільшення обсягу його відповідальності в результаті підвищення процентної ставки за кредитним договором від 08.06.07 №04К-07 свідчить укладення між позивачем та відповідачем додаткового договору від 06.05.09 до іпотечного договору від 08.06.07 №04К-07/і, згідно якого збільшено основне зобов'язання позичальника перед кредитором, що випливає з кредитного договору та додаткових угод до нього, а саме, іпотекою забезпечується зобов'язання боржника повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 2500000,00грн. шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі, сплатити іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі 26,0 % річних, на умовах, зазначених у кредитному договорі, сплатити на користь іпотекодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, відшкодувати іпотекодержателю збитки в повному обсязі, під якими розуміються витрати, зроблені іпотекодержателем, втрата ним грошових коштів, а також неодержанні ним доходи.
Враховуючи, що згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем повинні бути доведені обставини не відповідності закону спірних договорів. З'ясувавши та оцінивши всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів порушень при укладені спірних договорів вимог ст.203 ЦК України, у т.ч. щодо змісту, форми укладення , волевиявлення і спрямованості цих договорів. За таких обставин у позові необхідно відмовити.
Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, СУД
У позові Закритого акціонерного товариства "Агротех" с. Вельбівне Острозького району Рівненської області до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про визнання недійсними додаткових угод: №3 від 28.05.08, №4 від 01.07.08 та №5 від 31.10.08 до Кредитного договору №04К-07 від 08.06.07 та додаткової угоди №1 від 31.10.08 до Кредитного договору №33К-08 від 16.09.08 відмовити.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,2 - позивачу,3 - 1-му відповідачу (надіслати рекомендованим з врученням),
4 - 2-му відповідачу (надіслати рекомендованим з врученням),