Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" грудня 2011 р. Справа № 5023/8969/11
вх. № 8969/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Боброва Д.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №2232/01 від 11.07.2011р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився; 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Національного фармацевтичного університету, м. Харків; 3-я особа < Текст >
до Приватного підприємства "Сокол-Л", м. Харків; 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Позивач - Національний фармацевтичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сокол-Л". В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг орендарю за договором №1 від 28.11.2007р., що складається із суми основного боргу - 14917,55грн., суми пені - 904,13грн., суми інфляційного збільшення основного боргу - 54,45грн., на загальну суму 15876,13грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 13.12.2011р.
12.12.2011р. позивач надав до канцелярії суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№24945), в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг орендарю за Договором №1 від 28.11.2007р., що складається із суми основного боргу - 9388,06грн., суми пені - 703,78грн., суми інфляційного збільшення основного боргу - 28,16грн.; повернути суму судового збору у розмірі 56,88грн. Разом із заявою були надані документи для долучення до матеріалів справи.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 13.12.2011р., не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
28.11.2007 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Сокол-Л" було укладено договір оренди № 3533-Н. Відповідно до умов п. 1.1. даного договору Регіональне відділення Фонду Державного майна (за договором оренди від 28.11.2007 р. № 3533-Н - Орендодавець) передає, а Приватне підприємство "Сокол-Л" (за договором оренди від 28.11.2007 р. № 3533-Н - Орендар) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення: кім. №№ 1-7, 22, 58-60 загальною площею 197,8 кв.м. на першому поверсі та підвальне приміщення - кім. № 1 загальною площею 32,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 11-а, у 9-поверховій будівлі гуртожитку літ. "А-9", що перебуває на балансі Національного фармацевтичного університету (за договором оренди від 28.11.2007 р. № 3533-Н -Балансоутримувач).
Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення за договором оренди від 28.11.2007 р. № 3533-Н, який підписано сторонами 28.11.2007р. (арк.спр. 27).
Згідно п. 5.12. даного договору ПП "Сокол-Л" зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна, у тому числі на компенсацію плати за землю, або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг Орендарю, з наданням Орендодавцю копії цих Договорів.
На виконання вимог п. 5.12 Договору оренди від 28.11.2007 р. № 3533-Н, 28.11.2007 р. між Національним фармацевтичним університетом (позивач) та ПП "Сокол-Л" (відповідач) було укладено договір № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Положеннями п. 1.1. Договору № 1 позивач та відповідач погодили предмет даного договору, а саме: позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 11-а, загальною площею 230,4 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за Договором.
Відповідно до п.п. 2.2.3. Договору № 1 відповідач зобов'язався не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також за комунальні послуги згідно з п. 2.1.1 цього Договору.
Строк дії договору №1 продовжувався сторонами, шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору №1 (додаткова угода №1, арк.спр. 35, додаткова угода №2, арк.спр. 37, додаткова угода №3, арк.спр. 39 та додаткова угода №4, арк.спр.41). Зокрема, п.1 Додаткової угоди №4 до договору №1 від 27.01.2010р. строк дії договору №1 був продовжений до 27.11.2011р. В тому числі, додатковими угодами корегувалась сума договору.
Згідно абз. З п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору № 1 розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальних та інших послуг позивача згідно з додатком 8.2 до цього Договору (арк.спр. 32).
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов"язання за договором №1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, виконав у повному обсязі. Для відшкодування понесених позивачем витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу було надано акти виконаних робіт: Акт виконаних робіт та наданих послуг від 31.03.2011р. на загальну суму 6050,20 грн. (арк.спр.47) та Акт виконаних робіт та наданих послуг від 29.04.2011р. на загальну суму 3337,86 грн. (арк.спр. 48).
Вищевказані акти підписані сторонами та скріплені печатками.
Проте, відповідач вартість відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 9388,06грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором №1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.11.2007р. у сумі 9388,06грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 9388,06грн. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.2.2 Договору № 1 при несвоєчасному внесенні плати, відповідач зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
На підставі положень п.2.2. Договору №1 та у зв"язку із порушенням відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 703,78грн. (на суму 3337,86грн. нараховано пеню з 11.05.2011р. по 20.10.2011р. у розмірі 231,04грн. та на суму 6050,20грн. нараховано пеню з 11.04.2011р. по 11.10.2011р. у розмірі 472,74грн.).
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 28,16грн. інфляційних та 703,78грн. пені, у відповідності із розрахунком доданим до заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, в сумі 101,20грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд відмовляє позивачу в поверненні суми державного мита у розмірі 56,88грн., оскільки підстав для повернення державного мита, визначених законодавством, у даному разі немає. Відповідно до ст. 8 Декрету "Про державне мито", в редакції, що діяла на момент звернення позивачем з позовом до суду, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Сума позову позивача, до подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, становила 15876,13грн., отже державне мито для даного позову дорівнює 1% від суми позову та становить 158,76грн. Таким чином, підстав для повернення 56,88грн. державного мита з Державного бюджету України немає.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 509, 525, 526, 598, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -
Прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Сокол-Л" (61016, м. Харків, вул. Кубасова, 1/10, кв. 11, р/р №26002008125001 у ХФ АТ "Укрінбанк", МФО 351243, код ЄДРПОУ 34631886) на користь Національного фармацевтичного університету (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, р/р №35228005000099 в ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02010936) суму заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг орендарю за Договором №1 від 28.11.2007р., що складається із суми основного боргу - 9388,06грн., суми пені - 703,78грн., суми інфляційного збільшення основного боргу - 28,16грн; 158,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні заяви позивача про повернення суми державного мита у розмірі 56,88грн.
Суддя (підпис< Текст > Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 14.12.2011р.
Справа №5023/8969/11