Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" грудня 2011 р. Справа № 5023/9565/11
вх. № 9565/11
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. довіреність б/н від 06.12.2011 року 3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Плюс", м. Київ 3-я особа < Текст >
до Приватного підприємства "Шико плюс", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 62186,10 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 62186,10 грн., у тому числі 56944,84 грн. боргу, 5241,26 грн. інфляційних за договором купівлі-продажу № 12, укладеним між сторонами 07.04.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
05.12.2011 року до суду надійшло уточнення до позовних вимог, яке досліджено судом та долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
07 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тема-плюс" (Постачальник) та Приватним підприємством "Шико плюс" (Покупець) укладений Договір № 12, за яким Постачальник на умовах та в строки, передбачені Договором передає Покупцю товар по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються Сторонами в накладних, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його на умовах визначеним цим Договором (п. 1.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року.
У випадку, якщо на момент закінчення строку дії Договору не заявить про його припинення, дія даного Договору автоматично пролонгується на рік, але в будь якому разі до повного виконання своїх взаємних зобов'язань (п.7.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний передати Товар в кількості, асортименті згідно накладних шляхом відвантаження Товару із складу Постачальника.
З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2009 року на підставі п. 1.1. та п. 3.1 Договору, Позивач поставив та передав товар, в асортименті, кількості, вартості та товаросупровідною документацією на загальну суму 78005,70 грн., що підтверджено видатковими накладними на поставку товару №304 на суму 49 980,00 грн. та №305 на суму 28 025,70 грн.. Інших договірних чи позадоговірних відносин між Позивачем та Відповідачем не існувало.
Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця з відстрочкою 35 календарних днів з моменту отримання товару.
Виконуючи умови п.1.1, 2.2 Договору, в період з 20 травня 2009 року по 03 липня 2011 року Покупець прийняв та частково сплатив за поставлений товар 20.05.2009 року на суму 1 500,00 грн. та 03 липня 2009 року на суму 450,00 грн.
З метою безпосереднього врегулювання спору, Позивач звернувся до Відповідача з письмовою претензією № 07/01 від 09 липня 2009 року де вимагав здійснення термінових розрахунків за поставлений за договором Товар.
Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за поставлений Товар, а також частину товару повернув (на загальну суму 11 860,86 грн.), у зв'язку з чим несплаченою залишилася сума заборгованості у розмірі 56944,84 грн., яка до цього часу не погашена.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 56944,84 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних. Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 5241,26 грн. інфляційних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 621,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, - < Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Шико плюс" (м. Харків, вул. Дружби народів, 231, кв. 73, код ЄДРПОУ 32760791, р/р 26007130362980 в філії "Слобожанське РУ" МФО 350697, ІНН 327607920311, номер свідоцтва 100155132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Плюс" (03124, м. Київ, вул. Радіщева, З, код ЄДРПОУ 30785602, банк: ТОВ КБ "Актив-банк" м. Київ, рахунок 260013010052, МФО 300852, ІПН 307856026041, свідоцтво номер 35758220) 56944,84 грн. боргу, 5241,26 грн. інфляційних, витрати по сплаті державного мита у сумі 621,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний ___ грудня 2011 року.