Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2011 р. Справа № 5023/8770/11
вх. № 8770/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Боброва Д.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 01.08.2011р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 08.11.2011р.; 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек", м. Київ; 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", м. Харків; 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Позивач - ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Антекс" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7419,67грн., з яких: 4679,52грн. - сума основного боргу, 285,39грн. - 3% річних, 1654,56грн. - пені, 800,20грн. - інфляційних втрат. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
22.11.2011р. відповідач , через канцелярію суду, надав клопотання, в якому просить суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та запис розгляду судової справи №5023/8770/11, здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер сісх-07324.
Ухвалою суду від 23.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.12.2011р.
05.12.2011р. відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№35878), в якому просить суд долучити до матеріалів справи, в якості доказу припинення використання з 01.03.2009р. площі для розміщення торогового апарату за договором №Р0681/0-08/294-А суборенди приміщення від 08.12.2008р., відповідні документи.
07.12.2011р. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№24532) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує та просив суд відмовити в позові повністю.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено договір суборенди приміщення №Р0681/0-08/294-А від 08.12.2008р., відповідно до умов якого, орендар передає, а суборендар приймає в суборендне користування частину нежилого приміщення площею 1 кв.м. (об"єкт суборенди), що знаходиться на першому поверсі будівлі супермаркету, який розташований за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 18-В. Відповідно до п.1.2. договору, метою суборенди є розміщення одного вендингового апарату (обладнання).
Відповідно до п.6.1. договору, строк дії даного договору - один рік з моменту його підписання. Строк суборенди рахується від моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі.
Факт передачі приміщення в суборенду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 18.12.2008р. до договору суборенди приміщення №Р0681/0-08/294-А від 08.12.2008р., складений та підписаний сторонами на виконання п.2.1.1. договору, (арк. спр. 13).
Відповідно до п.3.1.3. договору, суборендар зобов"язався щомісячно вносити орендну плату в строки і в порядку, передбаченому даним договором.
Відповідно до п.4.2. договору, сума орендної плати за користування об"єктом суборенди складає 630,00грн., в тому числі ПДВ - 105,00грн., на місяць.
Пунктом 4.4. договору встановлено, що орендна плата вноситься в безготівковій формі на поточний рахунок орендаря, вказаний в розділі 10 договору, шляхом передплати не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному. Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Датою закінчення нарахування орендної плати вважається дата підписання Акту приймання-передачі про повернення об"єкта суборенди від суборендаря орендареві.
Позивач свої зобов"язання за договором оренди виконав в повному обсязі (за період з 18.12.2008р. по 31.12.2008р. та за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р.) на загальну суму 5954,52грн., проте, відповідач свої зобов"язання за договором оренди виконував несвоєчасно та не в повному обсязі та, відповідно до матеріалів справи, а саме виписок банку, відповідачем було сплачено орендну плату у розмірі 1275,00грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Твердження відповідача стосовно того, що він звертався до позивача 12.03.2009р. з проханням про розірвання договору та стосовно того, що відповідач звільнив, відповідно до п.2.2.3. договору, об"єкт суборенди з 01.03.2009р. не доведені належним чином.
Посилання відповідача на п.2.2.3. договору є безпідставними, оскільки цей пункт лише встановлює, що до дати підписання Акту, суборендар зобов"язаний звільнити об"єкт суборенди від будь-яких власних речей (предметів), які можуть перешкоджати орендатору в подальшому його цільовому використанні.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач надав Договір №А-83 суборенди частини нежилого приміщення від 01.03.2009р., укладений між відповідачем та ТОВ "Фора-Схід", відповідно до якого відповідачем був розміщений у частині суборендованого приміщення за договором №83-А кавовий апарат мод.SAECO сер.№9007S650024035, що на думку відповідача свідчить про те, що вказаний апарат з 01.03.2009р. не міг знаходитись в суборендованому ним по договору №Р0681/0-08/294-А від 08.12.2008р. приміщенні, а тому підстав для нарахування орендної плати за період з 01.03.2009р. у позивача немає.
Проте, відповідачем не було надано суду доказів ідентифікації апарату, що розміщувався за договором суборенди укладеним з позивачем, та взагалі не має доказів того, що у власності відповідача перебуває лише один такий апарат, доказів того, що за договором №Р0681/0-08/294-А від 08.12.2008р. та договором №А-83 від 01.03.2009р. розміщувався один і той же самий апарат в матеріалах справи немає.
Таким чином, укладання договору суборенди нежиловго приміщення відповідачем з іншими особами не має доказового значення по суті спору та не є підтвердженням звільнення суборендованого об"єкту з 01.03.2009р.
Крім того, відповідно до п.2.4. договору, зобов"язання по складанню Акта прийому-передачі лежить на стороні, яка передає об"єкт суборенди.
Отже, саме на відповідача у даному разі покладається обов"язок по складанню Акта прийому-передачі, але відповідач доказів складання такого акта та надсилання його позивачу, в порядку передбаченому договором до 01.03.2009р. до матеріалів справи не надав.
Крім того, умовами договору сторони визначили порядок дострокового припинення дії договору, а саме, п.6.3.2. передбачено, що про одностороннє розірвання договору орендар повідомляє суборендаря письмово не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дати розірвання, вказуючи в такому повідомленні підстави для розірвання договору. Відповідно до п.2.2.1. договору, після завершення строку суборенди або у випадку дострокового припинення дії даного договору, суборендар зобов"язується протягом 5 робочих днів повернути об"єкт суборенди орендарю, що оформлюється сторонами шляхом підписання Акта прийому-передачі.
Проте, як вже вказано вище, доказів такого повідомлення до 01.03.2009р. відповідач суду не надав. Доказів дострокового розірвання спірного договору в досудовому порядку в матеріалах справи також не міститься.
Позивач вказує на те, що відповідач самостійно покинув приміщення 01.10.2009р., по Акту приймання- передачі приміщення не повернув. Доказів на спростування зазначених обставин відповідач суду не надав, а тому його твердження про відсутність підстав для сплати заборгованості за період з 18.12.2008р. по 30.09.2009р. в сумі 4679,52грн. є недоведеними.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором суборенди приміщення №Р0681/0-08/294-А від 08.12.2008р. у сумі 4679,52грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4679,52грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми втрат від інфляції у розмірі 800,20грн. та 3 % річних в сумі 285,39 грн.
Крім того, правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені за час дії договору у розмірі 1654,56грн., нарахованої на підставі п.5.2. договору.
Пунктом 5.2. договору було передбачено, що у разі прострочення перерахування орендної плати, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені за кожен день прострочки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.
Пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.
Позивач у розрахунку суми пені заявленої до стягнення, наведеному у позовній заяві, нараховує пеню починаючи з 01.10.2009р., хоча строк виконання зобов"язання по сплаті орендної плати відповідно до умов п.4.4. договору суборенди приміщення від 08.12.2008р., має рахуватись за кожен місяць, починаючи з 21 числа місяця, що передує звітному.
Розрахунки позивача, подані разом з позовною заявою та в процесі розгляду справи: пені, нарахованої за несплату орендної плати в сумі 1654,56грн., незважаючи на те, що позивачу в ухвалах суду було запропоновано надати розрахунок пені у відповідності із нормами діючого законодавства (із зазначенням дат з яких починається нарахування пені, дат в які закінчується нарахування, кількості днів прострочення, сум боргу на які нараховується пеня (із зазначенням нарахованих та сплачених сум), - були зроблені без врахування положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи приписи Вищого господарського суду України, викладені в Інформаційному листі від 11.04.2005 р. № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", суд відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1654,56грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 343, 509, 525, 526, 598, 612, 625, 629, 651, 762, 782 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 123, код ЄДРПОУ 24338100, п/р №26001300233 в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663) на користь Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 34771370, п/р№ 26007001311146 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) 4679,52грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 285,39грн., інфляційні втрати у розмірі 800,20грн., 79,25грн. державного мита та 183,37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя (підпис< Текст > Рильова В.В.
Повний текст рішення підписаний 12.12.2011р.
Справа №5023/8770/11